Карпати. Бойкі та Бойківщина.
Бойкі та Бойківщина, історія, географія, культура, традиції. Народи які населяють загадковий, багатонаціональний карпатський край.


Бойкі - це Львівщина, це етнічна група західних українців, що живуть у Львівській та на частини Івано-Франківській області українських Карпат.

Територія бойківських Карпат, входила у склад Австрійської Імперії, була одним з федеральних округів з адміністративним центром у сьогоднішньому австрійському Відні


Карпатська бойківщина є суміжним із Гуцульщиною на заході етнографічним районом,

який лежить у центральній частині Українських Карпат. Межа між Гуцульщиною та Бойківщиною пролягає приблизно по межиріччю Лімниці і Бистриці-Солотвинської на північних схилах Карпат і Тересви в Закарпатті, а на заході межує з Лемківщиною у верхів'ях Сяну та Ужа.
Північна межа проходить по карпатському передгір'ю, а південною вважається Полонинський хребет у Закарпатті.

До окресленої території входить південно-західна частина Рожнятівського і Долинського районів Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південна смуга Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і більша частина Старосамбірського районів Львівської області, північна частина Великоберезівського, Воловецький і Міжгірський райони Закарпатської області.




Частина етнографічної Бойківщини нині входить до території Польщі.

Здавна бойки заселяли гірські райони середніх Лісових Карпат - нині це Львівська, Івано-Франківська та невелика частина Закарпатської області.


Походження назви карпатських бойків - населення Бойківщини - пояснюють по-різному.

За однією з версій походження назви бойків йде від старослов'янської слова “бой”, карпатські бойки дуже дивували Астрійськую Імперію своїми бійцівськими та борцівськими якостями навіть воїнів з багаторічним досвідом участі в завойовницьких хрестових походах. Також існує гіпотеза українського вченого І. Верхратського, який пояснив походження назви від часто вживаного в бойківських діалектичних говірках слова «бойе» (боййе, боййечко) у значенні «ага» або «так».


Місцезнаходження бойківських сіл Карпат - долини річок, де села зазвичай скупчені. Тільки в більш висотній зоні вони частково розпорошені.

Велика кількість поселень цього району мають давнє походження, адже згадки про них можна знайти в Галицько-волинському літописі та в інших середньовічних джерелах.


 

Читайте також:
Народи Карпат - Гуцулы, історія стисло, історичні фото

Гуцули та Гуцульщина, історія, географія, культура, традиції
Лемкі та Лемківщина, історія, географія, культура, традиції

Карпатське покуття, історія, географія, культура, традиції

 


Головними заняттями карпатських бойків були скотарство, лісове та сільське господарство.

Аби довше зберігати сіно та солому, бойки використовували конструкцію із вертикальних кількаметрових стовпців та рухомого даху із кори, соломи чи драниць - спеціальних дощечок для покриття дахів. Ці конструкції й сьогодні можна побачити в ландшафтах західної України.


Велику роль у житті карпатських бойків відігравало землеробство.

Жителі Бойківщини з легкістю освоювали долини, гірські схили й лісові масиви: рубали ліси та чагарники, спалювали їх, викорчовували пні, скопували мотикою і обробляли землю спеціальними знаряддями. Малородючий ґрунт та кліматичні режими різних висотних зон на Бойківщині зумовили формування традиційного асортименту вирощуваних культур і власної агротехніки.


Високо розвиненими на Бойківщині Карпат були всілякі ремесла та промисли:

лісорубство, сплав деревини, гончарство, теслярство, бондарство, живопис, малярство, летопись тощо. Місцеві майстри будували для власного користування і на продаж хати та господарські будівлі, зводили дивовижні церкви, виробляли з дерева майже все сільськогосподарське знаряддя, транспортні засоби, меблі для оселі, посуд тощо. Розвиненим було також ткацтво і кушнірство.


Що стосується традиційного одягу карпатських бойків,

то до наших днів збереглась у ньому давня простота форм і крою. Для виготовлення одягу використовували домоткане полотно, вовняне сукно й овечі хутра. Зовнішній вигляд бойківського одягу, його прикраси й орнаментація були біднішими порівняно з одягом гуцулів.

 

Харчувалися карпатські бойки в основному житом, вівсом, картоплею і молочними продуктами.

Традиційна духовна культура жителів Бойківщина вирізнялася регіональними особливостями. У календарних і сімейних звичаях та обрядах, віруваннях, міфології, народних знаннях, звичаєвому праві легко помітити вплив різних епох і уявлень, передусім тісний зв'язок із повсякденними справами людини.


Бойківська фольклорна традиція Карпат донесла до нашого часу цінні пам'ятки давніх верств

усної поетичної творчості українського народу, зокрема колядки, весільні пісні, пастуші обрядові пісні, народні балади, уснопоетичні твори, пов'язані з місцевими історичними, побутовими подіями.

Самобутній характер має і традиційне декоративне мистецтво Бойківщини: вишивка, різьба по дереву, розпис писанок тощо. Збереглися на Бойківщині твори народного малярства XVI—XVIII ст., що належать до унікальних пам'яток української загальнонаціональної художньої культури.