Дерев'яні церкви Карпат зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Дерев'яні церкви Карпат часів середньовіччя, зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО
Екскурсії Західною Україною. Стародавні Карпатські церкви часів середньовіччя. Рік внесення до спадщини ЮНЕСКО: 2013.
Дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України — група історично цінних унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила в Камбоджі, були занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких найбільше виражені національні риси архітектури. В Україні зберіглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля у боротьбі за світове визнання. Дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні», яку було підтримано в червні 2013 року.

Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту
У результаті – до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО потрапили 16 історично цінних унікальних дерев'яних церков: по 8 від України та Польщі. З української сторони – 4 із Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківської. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі). Вони репрезентують культурне самовиявлення чотирьох етнографічних груп та напрацьовані ними впродовж віків зовнішні, декоративні та технічні властивості. Церкви наслідують автентичну будівельну традицію, що має коріння у церковному зодчестві, переплетеному з елементами місцевої традиції та символічними посиланнями на космогонічну картину церковної громади.


Церква Святого Духа

Розташування: Львівська область, Жовківський район, село Потелич.
Час створення: 1502 р. Найстаріша дерев'яна церква Львівщини та найстаріший український тридільний дерев’яний храм. Яскравий приклад забудови бойківського типу з ступінчасто-пірамідальним перекриттям. Заможні місцеві гончарі звели її на свої кошти на місці спаленого татарами колишнього храму Бориса і Гліба. Існує переказ про те, що у церкві Святого Духа бував на Літургії Богдан Хмельницький. Однією з найбільших унікальностей церкви св. Духа є її монументальний стінопис, який датується 1620–1640 рр. Окрім того, що розписи є одні з найдавніших і добре збережені, їх цінність полягає ще й у довершенності і цілісності по всьому храму. Ікона «Деісус» виконана відомим іконописцем Іваном Рутковичем у 1683 р. Поряд з церквою знаходиться дерев'яна квадратова в плані двоярусна 20-метрова вежа-дзвіниця, збудована у той самий час, що і церква. Дзвінницю ремонтував майстер Казимир Домінікович у 1736 р.

 

Церква Собору Пресвятої Богородиці

Розташування: Львівська область, Турківський район, село Матків. Час створення: 1838 р. Видатна пам'ятка бойківської архітектури та монументального мистецтва. Церква тризруба, триверха. Квадратні зруби розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об'єми завершують восьмибічні верхи, над навою з п'ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем – з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок.


Церква Святої Трійці

Розташування: Львівська область, місто Жовква. Час створення: 1720 р. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва галицької школи. Першу будівлю церкви звели 1601 року. 17 червня 1719 р. вибухнула пожежа, яка знищила все Львівське передмістя і храм Пресвятої Трійці. Нову церкву збудовано 1720 р. коштом парафіян та королевича Костянтина на місці згорілої. Церква становить собою дерев'яну, тризрубну будівлю із цегляною добудовою – ризницею. Білокам'яне обрамлення вікон та портал перенесені сюди із розібраної замкової вежі. У храмі знаходиться п'ятиярусний іконостас, що налічує приблизно 50 ікон, створений майстрами Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича на початку XVIII ст. В іконописі втілено новаторський пошук – образи святих наділені елементами українського типажу. Іконостас виготовлений з липи, його декор має глибоке різьблення, котре виконав Ігнатій Стобенський.