Природні пам'ятки Карпат. Гора Шпиці
Гора Шпиці - достеменно, одна з найзагадковіших гір в Карпатах. Її висота складає 1863 м.
Гора Шпиці  розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах напрочуд мальовничого  Карпатського національного природного парку - (НПП) "Карпатський" створено 3 червня 1980 року
Схили гори всіяні скальними виступами висотою 20 - 50 м, які справді нагадують шпиці. Гора шпиці залишає після себе незабутні враження.
Вершина Шпиць входить до масиву Чорногора і розташована на північний схід від головного хребта. Скелі утворилися після давнього зледеніння.
З вершини відкривається чудовий краєвид на Чорногірський хребет, ліворуч видно Бребенескул, Дземброню, Вухатий Камінь, праворуч — Туркул, Говерлу, Петрос. А ще — струмки, що стікають із високих гір донизу, так звані Гаджинські водоспади.
Географічні  координати  гори  Шпиці − 24° 34' 5.6" сх.д., 48° 7' 31.8" пн.ш. На східному схилі гори здіймаються гострі скелясті виступи, завдяки яким гора Шпиці й отримала таку назву. Скелі, яких, за деякими даними, налічується аж 15 рядів, сформовані переважно з олігоценового магурського пісковика; вони є наслідками давнього гірського зледеніння, що відбулося в Карпатах у четвертинний період.
За умови хорошої видимості (а таке буває далеко не завжди, оскільки, за словами спеціалістів, природні гірські розломи біля Шпиць більше, ніж інші місцевості, притягують опади) звідси відкриваються чудові краєвиди. На північному заході – великий котел, за деякими даними, котел Данциша, обмежений хребтами Великі і Малі Кізли. Трохи правіше, у напрямку на північ від гори Шпиці, видніється гора Гомул, а ще правіше, на північний схід – гора Велика Маришевська.
На півдні – ще один давньольодовиковий котлован, грандіозний за своїми розмірами та красою, який ще називають урочищем Гаджина. Утворене воно скелястими схилами гір Шпиці та Ребра.

 


Саме тут, за словами місцевих жителів, похований Олекса Довбуш, провідник опришків.
Тут же, 1878 року, був побудований і запрацював перший в Українських Карпатах прихисток для туристів, названий на честь Яна Грегоровича, одного з засновників Товариства Татранського в Коломиї. А перший дороговказ на гору Шпиці був встановлений ще 1884 року. В урочищі Гаджина рідко бувають туристи, зате влітку час від часу тут можна зустріти пастухів із довколишніх сіл (переважно з Бистреця), які випасають овець, коней та корів. І нарешті, ще далі на південь височіє гора Бребенескул, друга за висотою вершина не лише Чорногори, а й усієї України.
Гора Шпиці вкрита трав’яними і напівчагарниковими альпійськими луками. Зокрема, тут зустрічаються такі рідкісні представники флори, як ліннея північна, білотка альпійська, соссюрея альпійська, кортуза Матіолі тощо. Також на схилах цієї гори можна натрапити на таку цікаву рослину як сугайник клузія, яка належить до зникаючих видів і тому охороняється.
Багато є чорниць і брусниць. Що ж до жерепу, то якщо підніматися на Шпиці з Бистреця через перевал Маришевську, то його там досить багато, але є стежка, якою так-сяк можна пройти. Якщо йти з урочища Гаджина, то жерепу там мало, а тому цей шлях значно легший. До речі, треба бути уважним – на схилах гори Шпиці часто трапляється колючий дріт, що лежить там, певно, уже десятки років.
Туристичний пішохідний маршрут на Шпиці:
Цілеспрямовано на Шпиці можна йти з села Бистрець через Урочище Гаджина.
А можна — і з хребта: навіть якщо у вас вже складений маршрут Чорногорою, радимо додати до нього Шпиці, бо місце справді варте уваги.
Якщо обирати легкий маршрут, можна йти з Заросляка до о. Несамовитого, а звідти — до Шпиць, прогулянка нескладна на підйом, оскільки тут не буде значних перепадів висот.
Час від часу на скелі на гору Шпиці приїжджають альпіністи, хоча й не так масово, як, наприклад, у Бубнищі чи на скелях Довбуша.
Безсумніву, гора Шпиці – одна з найнезвичніших вершин Карапат, і тому саме з неї радять починати свою мандрівку Чорногорою Карпат.