Карпатська писанка - містичний символ Христового Воскресіння
Чи є на світі серце, що не усміхається весні, не радіє теплому променеві, не вітає просту і невибагливу першу квітку? Колі, природа пробуджується, оживає, коли земля оновлює свої барви, для людини наче все починається спочатку. Навесні у Карпатах приходить до нас Великдень - одне з найбільших свят у християнському світі. Великий день Христового Воскресіння! Свято надії і вічної безкорисливої любові.
Великдень у Карпатах святкують дуже урочисто і весело.
До свята готуються заздалегідь. Сорок днів Посту ведуть людину до Великодньої Неділі, у цей час намагаються обмежити себе у їжі та розвагах, не влаштовують гучних забав, прагнуть більше побути на самоті і в молитві наблизитися до розуміння Божої Істини. Давня мудрість карпатських мольфарів говорить: Хто хоче звільнити душу, нехай приборкає тіло. Тоді і робота стає молитвою.
У Карпатах саме в такі дні дівчата вишивали рушники, готували посаг, щоб усе було чисте, як думки в цю благодатну пору. Готували і святкові обнови: земля обновляється, тож кожен хотів одягнути на Великдень щось нове.
А ще у час Посту сідали за писанки. Дівчата, у Карпатах, звичайно, намагалися робити їх власноручно, а коли в родині ніхто не вмів писанкувати, звертались до карпатських майстрів. Отож на свята в кожній оселі на столі у великому полумиску лежали писанки.
У Карпатах вже саме писання було своєрідним обрядом і вимагало дотримуватися строгих правил.
Не збиралися дівчата у великі громади, як на вечорниці, а намагалися кожна окремо братися до праці й нікому не показувати своїх писанок аж до Великодня. І от довгожданий день. Христос воскрес! - лунає в храмі. Христос воскрес! - з радістю підхоплює кожна жива душа, що вірить у святе Воскресіння.
У Карпатах одразу після Богослужіння та посвячення пасок родичі і знайомі починали вітати одне одного зі святом і обмінюватись писанками.
Цей звичай називався христосуванням. Люди вірили, що перша подарована писанка має чудодійну силу, тому не прийняти її було великою образою. Цю писанку берегли особливо.
А от у поливаний понеділок - другий день свят - дівчата відкуплялися від хлопців, аби ті не обливали їх водою. Бувало, що дівчина не мала писанки, тоді хлопець відбирав у неї хустину і чекав викупу. Подекуди за подаровані писанки хлопці купували дівчатам подарунки або частували їх.
У Карпатах на другий день Великодніх свят хлопці гуртом ходили по хатах з привітаннями,
на Львівщині ж до початку XX сторіччя був цікавий звичай, який описав видатний етнограф Володимир Гнатюк. Парубки збирались в гурти по двадцять, а то й більше осіб співали під вікнами дівчатам великодні пісні, що називалися "риндзівки". За це дівчата виносили їм за поріг писанки та частування.
У стародавніх Карпатах писанки застосовували не тільки на Великдень. При народженні, одруженні і на смерть люди дарували писанки.
Скажімо, коли народжувалась дитина, то її мама "платила" такий викуп за дитину хресній мамі. У деяких регіонах Карпат наречений дарував писанку дівчині як символ зародження нової сім'ї. Коли траплялося, що помирала дитина, то їй в руку давали писанку, щоб не сумувала на тому світі.
Читайте також:
Як написати справжню карпатську писанку
Значення символіки карпатської писанки
Карпатська Великодня писанка. Народні звичаї
Наші діди і прадіди у Карпатах вірили в добру силу писанок.
Їх клали в зерно, щоб воно краще зберігалося, у вулик, щоб краще роїлися бджоли, тримали в хаті як оберіг від грому, від хвороби. Засвідчивши добру новину - Воскресіння Христа, писанка стала символом доброзичливості, щедрості та любові. А чи правильно ми розуміємо значення слова "символ"? Символи - це ті образи та знаки, які мають прихований зміст.
У Карпатах вони творилися сотні, а може й тисячі років. У них - прадавні уявлення людей про навколишній світ Карпат та природні явища.
Вони зберегли для нас знання та глибоку віру наших предків. Сьогодні ми намагаємося зрозуміти їх, вивчаючи твори усної народної творчості та декоративного мистецтва. Карпатські писанкові візерунки (орнаменти) називають символьним письмом стародавніх Карпат.
Народна легенда Карпат розповідає, що кольорові плями на писанках - це сльози Матері Ісуса. Коли їй сповістили про Воскресіння Сина, сльози радості покотилися з очей Марії. Там, де вони падали на яйце, залишались кольорові плями. Так писанки стали свідоцтвом чудесного Воскресіння. Отож плями на яйці - символ сліз.