Карпатська писанка семантика орнаменту. Значення символіки та знаків.
Карпатська писанка - це своєрідна народна живописна мініатюра, відома із сивої давнини. Беручи в руки розмаїто-барвисте яєчко, ми передусім милуємося його красою, вишуканим орнаментом і мало замислюємося стосовно семантики, символіки, колишнього ритуального значення.
«Українська загальна енциклопедія» повідомляє: «звичаї, вірування та гри, пов'язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що карпатські писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи».


Дослідники пов'язують карпатську писанку із сонячним культом, що прийшов до слов'ян зі Заходу.

Символічних малюнків у карпатські писанці понад сто. Кожний елемент візерунка мав своє символічне значення.
Кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька, або безконечник - це вияв філософської думки: початок і кінець. Гайковий хрест, або тригер, ружа, зірка. Дослідники вважають ці знаки символами найвищого божества наших предків - Сонця. Тригер, або триніг (відомий з трипільської культури) знаменує собою, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших, — повітря, вогонь і воду, треті вважають його символом життя людини тощо.
Сорок клинців символізували сорок точок життя, успіх господарства, добробут і чесність людини.
Розбіжності орнаментів писанки свідчать про їхнє походження з різних регіонів України. Одним із найдавніших варіантів солярного (сонячного) знака, що зберігся донині, вважають «павучки», відомі по всій території України під назвою «крутороги» (круглі вугли).


Карпатські писанки, пофарбовані в один колір, - це так звані крашанки.

Червоне яєчко символізувало радість життя, любов; для молодих - надію на одруження, а потім стало символом воскресіння Ісуса. Жовтий колір уособлював місяць і зорі, а в господарстві - врожай. Блакитний - небо, повітря, а магічне значення - здоров'я. Зелений - весна, воскресіння природи, багатство рослинного та тваринного світу. Бронзовий - земля, багата на дари плодів. Чорний з білим - пошана духів, душ померлих, подяка за охорону від лихих сил. Сполучення кількох кольорів з відповідними елементами в орнаменті з чотирьох - п'яти барв - родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.


Карпатськими писанками обдаровували на знак побажання-завороження:

дітей - з одними символами (здебільшого з ясними барвами); хлопців та дівчат - з сонячною символікою (розетками, тригерами та з веселими барвами); господарів - здебільшого із сорока клинцями або кривульками; старців - з чорними барвами та поясами, так званим небесним мостом. Для різних місцевостей Карпат характерні свої кольори. Наприклад бойківські писанки - переважно двобарвні, часто з вишкрябаним мотивом. Гуцульські писанки - яскраві, писані жовтими й білими контурами на червоному тлі, часто додається трохи зеленої, чорної і синьої фарби; орнамент геометричний, складається з цілого ряду дрібних елементів, барвисто розфарбованих.


На особливу увагу заслуговують карпатські писанки Космача та сіл Буковини.

Село Космач. Тут мистецтво писанки та традиції передавались поколіннями. Характерні дрібно-узорні орнаменти. Великої майстерності досягли космацькі майстрині у виконанні зооморфних мотивів. У зображенні тварин помітні намагання передати рух коників чи оленів. Для космацьких писанок характерна кольорова гама поєднання жовтого та оранжевого кольорів на бордовому тлі.
Вплив космацького писанкарства помітний у селах Брустурах, Річці, Яворові - з місцевими темно-коричневими кольорами. Писанки Василини Іванівни Шкрібляк з Яворова відзначаються яскравим червоним колоритом та багатством орнаментальних мотивів — зубці, зірки, ружі, клинці, листки, кучері, сонечка тощо. У Космачі нині проживає більше ста писанкарок.
Можна сказати, що абсолютна більшість елементів орнаменту карпатських писанок збереглася з прадавніх часів. Кожен з елементів мав своє символічне значення. Найпоширеніші знаки-заклинання - на честь небесного світила - Сонця. На другому місці - так звані рослинні орнаменти. Очевидно, вони походять від культу дерева життя і, як правило, називаються «деревцями» або «вазонами». Складаються ці візерунки з трьох пагінців. Одним з найдовершеніших узагальнень дерева життя слід визнати тризуб. Не випадково київський князь Володимир обрав його своїм символом.
Вдалося розшифрувати й ще один знак - «волове очко». Він і досі зустрічається на писанках Гуцульщини. На Чернігівщині його називають «волове око». Вважають, що це зображення всевидющого ока бога Велеса, який вважався головним охоронцем свійської худоби. Рідше, але також трапляється знак заклинання води у вигляді хвилястих ліній — «безконечник».
Він походить ще з часів Трипільської культури, де використовувався для оздоблення керамічного посуду. Лише через три тисячі років аналогічний орнамент з'явився у давніх греків, і вони називали його «меандром».
На жаль, найменше дійшли до наших часів зображення прадавньої богині-матері, богині Мокоші. Її відтворювали у вигляді жучка чи тарганчика, із здійнятими догори (до сонця) руками. Не виключено, що зображення Оранти, теж із піднятими догори руками, у київському Софійському соборі, треба розуміти як внутрішнє визнання язичниками християнської віри своєю.
Характерно, що, незважаючи на тисячоліття християнства в Карпатах, писанки здебільшого небагато мають у деталях розпису чогось від християнства, окрім монастирських мальованок. Мабуть, сталося це тому, що вважалося великим гріхом вводити в орнамент нові деталі. Здебільшого на писанках вміщували написи: «Христос Воскрес» або скорочено «X. В.» І лише на початку XX століття з'являються поодинокі спроби зобразити розп'яття та церковки.
Гілочки - символ дерева життя (дерева для наших предків взагалі були священними: вважали, що в їхній кроні живуть боги). Стріли і дубові листочки - символіка Перуна. А грабельки - символ дощу, колись писанками з такими знаками наші предки випрошували у богів живильної вологи для спраглої землі. Три язички полум'я, розташовані по колу - символ вогню. Тваринний світ на писанці - олені, коні, корови - символізував багатство і добробут людини. Квітами вшановували богів і цвітіння природи.

 

Символіка, яку ми бачимо на карпатских писанках, присутня й у вишивці, і в кераміці, і в різьбленні по дереву.

Це все не просто складові нашої культури, це - обереги. Скажімо, німці дуже добре знають писанку і вільно «читають» її символіку. До речі, першими дослідили її стали саме німці. А наші співвітчизники, на жаль, майже не орієнтуються в символах писанок.


Карпатська писанка може бути «закодована» як на позитив, так і на негатив.

Тому купувати писанки, не вміючи їх читати, не варто. Тим більше, коли вони писані на порожньому яйці, з якого видули його вміст. Із заплідненого яйця народжується все живе - від одноклітинного організму до людини (навіть земна куля за будовою схожа на яйце). А шкаралупа сама по собі нічого не варта.

 

Мотиви (елементи) орнаменту на карпатських писанках бувають такими:

Космічні: сонце, зірка з парним числом кінців, елементи природи: вода, дерево, провісники весни: ластівка, бджілка, квітка, збіжжя, продукти харчування: сніпок- символ урожаю, риба, тварини, що охороняють господу від біди: домовий вуж - охоронець хати, вбивати якого - великий гріх, павук, інші мотиви: людське серце, віночок, коло, клітка, драбинка.