Карпатський бурий ведмідь.  Небезпечні хижаки Карпат.
Більшість диких звірів Карпат тепер чудово знають запах зброї та боєприпасів. Тварини знають, що рушниці застосовуються для вбивства, а тому їх запах збуджує у них прагнення до захисту і боротьби. Не зупиняйтеся при зустрічах з тваринами Карпат поперек дороги, відійдіть в бік. Така манера поведінки забезпечить вам безпеку, оскільки смиренність - найкращий вид захисту при зустрічах з хижими тваринами Карпат. Не біжіть, не кричіть, не проявляйте агресивності, йдіть від карпатського ведмедя по схилу вниз, у ведмедів передні лапи коротші задніх, тому по схилу вниз він за вами не піде. Карпатські ведмеді особливо небезпечні в період сплячки, гону й вигодування ведмежат.
Карпатський бурий ведмідь, хижа тварина, вага тіла зазвичай 250 - 300 кг. Довжина до 2,5 м, висота в холці до 1,3 м. Забарвлення хутра різноманітне, але завжди являє собою різні відтінки коричневого, від рудуватого до темно-бурого. Потужний звір з великою головою, невеликими округлими вухами та коротким хвостом.
Попри їх легендарну клишоногу незграбність, карпатські ведмеді дуже рухливі. Можуть дуже швидко бігати, правда, тільки на короткі дистанції. Ударом однієї лапи ведмідь може вбити велику копитну тварину. Може сильно шуміти, пробираючись крізь підлісок, але до жертви підходить безшумно. Добре плаває, молоді карпатські ведмеді добре лазять по деревах.


Читайте також:

Реабілітаційний центр для бурих ведмедів в Карпатах

У Карпатах дикий ведмідь скалічив обличчя грибнику

Карпатська лісова куниця. Небезпечні хижаки Карпат

Небезпечні змії Карпат. Якщо вкусила змія. Опис, перша допомога, наші рекомендації

Похід в Карпати. Перша медична допомога

Що робити, якщо ти заблукав у лісах Карпат

Карпатський ведмідь віддає перевагу великим лісовим масивам з просіками, вологими луговинами, струмками, ярами. Дуже активний в сутінки та вночі. Карпатські ведмеді тримаються поодинці, в кінці жовтня-листопада залягає в сплячку в барлогу, яку влаштовує під корінням дерев, вітроломами (хмиз), великими каміннями. Перед заляганням в сплячку інтенсивно харчується, нагулює жир. Спить досить чуйно, потривожений, виходить з барлогу. Ведмеді, що не залягли в сплячку або покинули барліг завчасно, найбільш небезпечні. Таких звірів називають «шатунами». Зазвичай виходить з барлогу в березні-квітні.
Гон у карпатських ведмедів проходить в травні-червні. Ведмежата з'являються взимку в барлозі, від одного до трьох дитинчат. Новонароджені ведмежата важать близько 500гр. та покриті рідкім та коротким хутром. Молоді ведмеді відокремлюються від матері на третьому році життя.

“Його мати, як і всі ведмедиці в гірських країнах, справила його на світ в барлозі ще задовго до кінця своєї зимової сплячки. Вона народила його, не прокидаючись. Місяць, а то й цілих півтора, поки він був ще голим та сліпим, ведмедиця годувала його своїм молохом. Сама ж весь цей час жила без їжі та води, так жодного разу й не відкривши очей, і, тільки коли цей термін минув, вибралася з ним з барлоги на пошуки чогось їстівного, щоб, проковтнувши шматочок їжі, підтримати свої сили”
Джеймс Олівер КерВуд. “Грізлі”


Карпатські ведмеді всеїдні. Основу харчування становить різна рослинна їжа. Навесні, коли рослинності ще мало, харчується падаллю, розриває мурашники, полює на різних тварин, рибу. Влітку поїдає ягоди, соковиті пагони та кореневища рослин, розоряє схованки білок та інших гризунів, лапає рибу. До осені намагається набрати максимальну кількість жиру перед сплячкою, годується на карпатських луках.