Кава. Корисні властивості. Поради курортної медицини Карпат.
Для багатьох філіжанка ранкової кави вже стала своєрідним ритуалом, що задає настрій на весь день. Цікаво, що кава, приготована щодня по одному і тому ж рецепту з використанням тих самих інгредієнтів в тих же пропорціях, кожен раз відрізняється за смаком. Сьогодні вона гірчить, вчора була водяниста, завтра трохи солодше звичайної...
Що це? Настрій самої кави або, можливо, смакове відображення нашого внутрішнього настрою в певній життєвій ситуації?
Мольфари Карпат стверджують що кава особливий, езотеричний напій він відчуває настрій, енергетику людини, може передбачати її майбутнє і розповісти про минуле. Ворожіння на кавовій гущі - прекрасна можливість поєднати задоволення від підбадьорливого смаку і приголомшливого аромату свіжо приготованої кави з користю, відкривши завісу над прийдешніми подіями. Цей метод передбачення майбутнього має не тільки особливу магічну ауру, але і багатовікову карпатську традицію.
Кавові зерна багаті жирами, білками, мінеральними речовинами, ефірними оліями й вуглеводами. Після помелу і обсмажування вміст жирів зменшується, вуглеводи та білки змінюються, а енергетична цінність стає близькою нулю. Однак чим менше води додано в кавовий напій, тим вище його калорійність. Завдяки низькій енергетичній цінності та позитивному впливу на обмін речовин кава часто використовується в різних дієтах для підтримки фігури.
Читайте також:
Львівська кава по-віденськи, віденський стародавній рецепт
Здоров'я і довголіття людини тісно пов'язані з характером її харчування
12 кулінарних шедеврів Карпат. Які Вам обов'язково треба спробувати на відпочинку в Карпатах
Мольфари Карпат про живу та мертву їжу
Кухня та кулінарні вподобання довгожителя карпатських гір
Карпатське сало - унікальні лікувальні та корисні властивості
Притому що кава є досить небезпечним та потужним стимулятором, її помірне вживання (2-3 горнятка на день) знижує ризик виникнення інсультів, розвитку цукрового діабету, хвороб Паркінсона і Альцгеймера. Кава містить корисні антиоксиданти, і її вживання знижує ризик виникнення деяких видів раку. Зміст антиоксидантів також веде до уповільнення процесів передчасного старіння шкіри. Кофеїн ефективний при головних болях і мігрені, як сечогінний засіб і засіб проти закрепів. Кавову гущу використовують в якості пілінгу. Завдяки високому вмісту азоту, фосфору, калію та інших мінеральних речовин - як добриво для квітів і рослин.
Історія кави як напою йде корінням в глибоку давнину. Існує припущення, що слово «кава» походить від Каффа - назви країни, що розташовувалася на території сучасної Ефіопії, батьківщини кавових дерев, а культура його пиття налічує вже 2,8 мільйона років.
За однією з легенд, ефіопський пастух Калдим, який жив у середині IX століття, звернув увагу, що кози, поївши листя і плодів з певних дикорослих дерев, приходили в збуджений стан. Калдим поділився своїми спостереженнями з настоятелем місцевого монастиря. А той, у свою чергу, сам вирішив спробувати ці плоди. Відварені зерна виявилися дуже гіркими на смак, і від злості він кинув їх у вогонь. Через якийсь час повітря наповнилося незвичайним ароматом. Монах вирішив витягнути з вогню потемнілі зерна і знову їх зварити. Відвар зберіг аромат обгорілих плодів і придбав цікавий смак. Випробувавши на собі його тонізуючу дію, настоятель вирішив ввести відвар з кавових плодів в раціон ченців для підтримки бадьорості під час тривалих богослужінь. Згодом вживання цього напою стало традицією не тільки в монастирі, а й серед навколишніх жителів.
Вже в XII столітті географія вирощування кави розширилася до Ємену, звідки культура пиття кави швидко поширилася по всьому Аравійському півострову. В арабській мові слово “кава”, точніше “гафа”, означає настій, що заважає заснути. А оскільки Коран забороняє вживання алкоголю, кава набула великої популярності.
У XVI столітті кавоманія захлеснула й Стамбул, що був тоді столицею Османської імперії. До Австрії, до Відня та до Львова перші кавові зерна були завезені венеціанськими купцями на початку XVII століття.
Свій внесок у популяризацію кави вніс і єменський шейх Абд-аль-Кадір, відомий прогресивним світоглядом. У першій половині XVI століття він активно займався дослідженням лікувальних властивостей рослин. В результаті дослідів з плодами кавового дерева вдалося виявити їх здатність допомагати при головних болях і нетравленні шлунка. Вживання відвару з кавових зерен у лікувальних цілях увійшло у шейха у звичку. А з часом Абд-аль-Кадір став справжнім поціновувачем чарівного зілля.
Сьогодні ми вже не уявляємо собі життя без цього міцного напою. Його майже магічний вплив на організм дає повне право порівнювати кавову церемонію з містичним дійством і наділяти її особливим таємничим змістом