Містичні пам'ятки румунських Карпат.
Таємничі, містичні місця і гори Трансільванії (румунські Карпати) називають Бермудським трикутником в самому серці Європи.


Південна Буковина.

Основний шлях з України в Румунію пролягає через Чернівці. Їдемо в Сучаву, яка в 14 - 16 ст. була столицею князівства Молдова, а в наш час є ключовим містом румунської Буковини. В Сучаві функціонує музей Буковини, збереглася фортеця, із стін якої відкриваються навколишні краєвиди, церкви 15-17 ст., руїни палацу Штефана Великого (15 ст.). В регіоні, серед вкритих лісами високих буковинських гір, знаходяться дивовижні монастирі, основані більше п'ятисот років тому назад. Їх особливість в тому, що розпис стін зроблено не тільки всередині, але і ззовні, причому фрески і через сотні літ не втратили свіжості і яскравості кольорів. Найбільш значущим серед них рахується ансамбль монастиря Воронець, який знаходиться в 5 км на південний схід від містечка Гура-Хуморулуй, на околиці великого села Воронець. За красу фресок, виконаних на блакитному фоні („воронецька синь"), його називають Сикстинською капеллою сходу. Чоловічий православний монастир було закрито в 1786 році австрійською владою і заново відкрито тільки в 1991 році вже як жіночу обитель.
Від Сучави близько 100 км до курорта Ватра Дорней. Курорт, розташований на висоті 800 м вже за гірським перевалом, називають перлиною Буковини. Навколо піднімаються високі гори, вершини яких сягають 2000 м.
Але Східні Карпати можна перетнути південніше, в районі ущелини Біказ, яка є одним із найбільш цікавих природних об'єктів Румунії. Рухаємось через Фалтичени в Тиргу Нямтц. Місцева фортеця (Сеtаtеа Neаmt) визначний пам'ятник фортифікаційної архітектури 14 ст. Звідси рухаємось в напрямку водосховища Ізворул Мунтелуй (Гірське Джерело) в долині річки Бистриця, їдемо вздовж водосховища до масивної греблі і далі в Біказ, найглибшу і найдовшу гірську ущелину Румунії.
Круті та високі скелі ущелини, які загрозливо здіймаються по обидва боки шосе, справляють сильне враження. Черговий серпантин дороги приводить до Червоного озера (Lасu Rosu).
В цьому районі справжнє скупчення кемпінгів, мотелів, пансіонатів, багато пішохідних маршрутів для ознайомлення з навколишніми красотами природи і вершинами. Далі дорога йде вниз, в містичну Трансільванію.



Мараморощина.

Походить цей топонім, скоріше за все, від назви лівої притоки Тиси, річки Мара. Північна частина краю включає сучасний Хустський, Тячівський та Рахівський райони Закарпаття, звідки в Румунію можна дістатися через пункти пропуску „Солотвино - Сігегу-Мармаціей" та „Дяково - Холмеу". Сігет, як звичайно називають у Карпатах Сіrery-Мармаціей, доволі великий населений пункт (45 тис. жителів) з типовою для європейських міст архітектурою, інформаційним туристичним центром і саме тут знаходиться єдиний на всю Румунію український ліцей. Навколишні гори такі ж, як і в Українських Карпатах, а тутешні села відрізняються оригінальними дерев'яними брамами. Непропорційно великі, зі складною різьбою, у якій і релігійні мотиви, і сцени з селянського життя, і інформація про господаря, вони прикрашають мало не кожне подвір'я.
Дерев'яна архітектура, гарна природа, можливість побачити життя сільської глибинки приваблюють багатьох іноземних туристів, які, окрім інших цікавих об'єктів, відвідують Веселе Кладовище (Чимітрул Весел) в селі Сепинца (15 км від М.-Сігета) - дуже своєрідний музей під відкритим небом.
В язичницькі часи смерть сприймалася у деяких народів як радість з нагоди закінчення земних мук і віднайдення райського блаженства. Можливо, ця ідея відбита у веселій атрибутиці могильних пам'ятників місцевого кладовища...



Трансільванія.

Трансільванія, країна, що „за лісами", в давнину - Семигороддя (по кількості саксонських міст), твердиня Карпат. Міста Трансільванії в середні віки охороняли південні кордони від кочовиків, турецької агресії. Захисні функції виконували не тільки замки, але й укріплені міські квартали, церкви-фортеці. Унікальність багатьох місцевих населених пунктів полягає в тому, що вони, незважаючи на плин часу, зберегли в своїй архітектурі атмосферу середньовіччя. Типовим прикладом є старі квартали Сигішоари (уг. - Сігешвар, нім. - Шоссбург), батьківщини валашського князя Влада Цепеша, серед пам'яток старовини в якій виділяється Годинникова вежа, а також квартали Сібіу, Брашова та інших міст.
Оснований в 12 ст. Сібіу входив в число міст саксонського Семигороддя, являючись найбільшим німецьким поселенням в Трансільванії, важливим центром ремесел, торгівлі, освіти, культури. Його архітектурні символи - ратуша 15 ст., лютеранський собор св. Марії 14-16 ст., а найвідоміша споруда - палац Брукенталь, в якому розташований один з найпопулярніших музеїв Румунії.



Читайте також: Україна-Європа-Світ
Пізнавальна рубрика для активних, самостійних та допитливих туристів. Мальовничі, цікаві, загадкові місця які варто відвідати українському туристу. Маршрути, пам'ятки, загадки, секрети, реліквії, таємниці в нашій новій рубриці: Украина - Европа – Мир.


Любителі старовини не пропустять замок Яноша Хуняді, засновника угорської королівської династії Корвінів, в Хунедоарі ( 120 км на захід від Сібіу, у підніжжі гірського масиву Пояна Руска), фортецю Фегераш (80 км від Сібіу в напрямку на Брашов).
А любителі сильних вражень обов'язково проїдуть по Трансфегерашському шосе - DN7C), побудованому з військовою метою в період 1970-1974 рр., під час правління Н. Чаушеску. Авантюрний проект забрав не тільки багато матеріальних ресурсів, але і людські життя в результаті нещасних випадків, яких практично неможливо було уникнути в таких екстремальних умовах будівництва. Зате, завдяки Чаушеску - в 20 ст., туристи можуть подорожувати по найгарнішій гірській дорозі Європи.
Дорога, яка представляє собою 90 км серпантинів, крутих поворотів, тунелів і віадуків, піднімається на висоту 2034 м до озера Балеа і перетинає найвищий хребет Південних Карпат між вершинами Молдовяну і Негою по тунелю довжиною 884 м. Вона з'єднує міста Трансільванії і Валахії Картішоара і Куртя де Арджеш. Звертаємо на 7С з траси Сібіу -Брашов і їдемо 22 км до водоспаду Балеа (Ваlеа Саsсаdа) і однойменного готелю.
Від готелю до озера Ваlеа Іас можна піднятися не тільки автомобілем, але і в кабіні канатної дороги. Шосе примхливо звивається над проваллями і поступово набирає висоту, відкриваючи все ширші горизонти. Не дивно, що в зимовий період і за несприятливих погодних умов унікальну, видовищну, мальовничу дорогу закривають для проїзду. Наверху, поряд з озером Балеа льодовикового походження, пропонує свої послуги готель-кабана, а найдовший в Румунії тунель виводить мандрівників на південну сторону гірського пасма. Тут значно тепліше, і після перших кілометрів серпантинів вже більш пологий спуск тримає напрямок на водосховище Видрару.
На єдиній розвилці дороговказ на Куртя де Арджеш показує наліво.
Оминаємо озеро східним берегом. Час від часу зустрічаються готелі, з'їзди через ліс до води, де стоять намети відпочиваючих. Після доволі тривалого шляху зупиняємося біля височенної, 167-метрової греблі, циклопічної інженерної споруди місцевої ГЕС. Дорога закладає черговий крутий віраж і на одному з поворотів, справа від шосе, в долині річки Арджеш, на одинокій і стрімкій скелі видніються руїни фортеці Поенарі, яку пов'язують із життям і діяльністю валашського князя Влада Депеша.



Читайте також:
Трансільванія. Замок Бран. Володіння графа Дракули.


До залишків старовинного замку, покинутого ще в 17 ст., веде стежка, якою слід подолати крутий підйом. В якості винагороди очам відкривається вигляд на озеро Видрару з греблею, що одна з найбільших в Європі, а вдалині ледве-ледве проглядаються піки гірського масиву Фегераш. Відвідувачів тут небагато. Туристи з різних країн поспішають, як правило, до замку Бран поблизу Брашова, який, як кажуть, має відношення до Дракули, зате набагато більш фотогенічний і доступний.