Розпочався Великий Піст. Мольфари Карпат про Великий Піст.
Під час посту з нашим організмом відбуваються дивні зміни: з тканин виводиться сіль, з тіла виходять токсини, нормалізується робота кишечника, зникає зайва вага, «молодшають» артерії і судини, вільніше починають працювати нирки, поліпшується тонус м'язів, підвищується пружність шкіри. Ми молодшаємо в прямому сенсі слова! Так що пост – це можливість очистити не тільки душу, а й тіло.

 

Великий Піст це в першу чергу здоров'я!

Віра в Бога - це не молитви, не канючення захисту у Бога, не стояння в храмах. Віра - це образ думок і дій. І якщо ви хочете, поважати себе, хочете, щоб вас поважали ваші діти, друзі, оточуючі, якщо, нарешті, ви хочете бути щасливим, жити без хворіб, реалізовувати свої здібності в повній мірі, кохати та бути коханими, ви повинні виховати в собі найважливішу звичку - звичку до здоров'я.


Мольфари Карпат часто повторюють: “Пам'ятай! Посієш звичку - пожнеш характер, отримаєш характер - створиш долю"

Карпатські мольфари вивели формулу щастя, долі та здоров'я людини яка складається з чотирьох аксіом:
Щоб стати здоровим, успішним, та щасливим, обов'язково треба виробити в собі чотири звички:
- звичку до віри,
- звичку до здоров'я,
- звичку до праці,
- звичку до постійного навчання.
Багатьом із нас відомо тільки те, що піст - це утримування від скоромної, тобто м'ясної, молочної їжі за приписом церкви. Хоча значення його набагато ширше — це спосіб зміцнення духу, морального очищення і відновлення.
Тепер про самі пости. Спочатку — про багатоденні. До них належить Великий піст (триває шість тижнів). До Великого посту примикає Страсний тиждень (Седмиця). Загальна тривалість цих постів сім тижнів - до Великодня. До Великого посту люди готувалися заздалегідь, запасаючи продукти, котрі за своєю калорійністю ніскільки не поступалися скоромним стравам. Це передусім квашена капуста й огірки, сушені ягоди й фрукти, в'ялена, копчена й солена риба, гриби, олія тощо, з яких можна було приготувати багато смачних та поживних страв, або ж уживати в чистому вигляді. Надходила середина посту. Четвертий тиждень іменується середохрестя або середопістя. Особливе пошанування віддавали хрестовій середі.

У цей день, у Карпатах, випікали пісне обрядове печиво — хрести або хрестці. Їх виготовляли стільки, скільки членів було в родині, а один - найбільший. Його виносили в комору, занурювали в посівне зерно й тримали там до першого виїзду в поле. Потім господар брав хрестця із собою, клав посеред ниви і, засіявши її, розламував на стільки часток, скільки було сівачів у полі. Решту привозив додому і пригощав усіх хатніх.


П'ятий тиждень посту — похвальний, бо на ньому віддавали хвалу Господу. У Карпатах починалися польові роботи,

тому селяни, вирушаючи в поле, щиро молилися, кропили коней свяченою водою. Вважалося, що «На похвалу сорока яйцем похвалиться», бо «Хвалилася похвала, що вже зима розтала». Передостанній тиждень називався вербним (шутковим, білим). У суботу зносили до церкви вербні галузки, щоб у неділю їх посвятити.


Завершується Великий Піст у Карпатах, чистим четвергом та Страсною суботою. Люди вже посилено готуються до свята - печуть паски, малюють писанки.

Через вісім тижнів після Пасхи починається Петрів піст, котрий закінчується напередодні Петра і Павла (12 липня). 14 серпня настає Успенський піст до 28 серпня. Останній з багатоденних постів починається з дня пам'яті апостола Пилипа (пилипівки) - 28 листопада - і закінчується на Різдво Христове - 7 січня. Християнська церква приписує дотримуватися одноденних постів щосереди й щоп'ятниці протягом року, за винятком суцільних седмиць і святок (7-17 січня).

 

У Карпатах пісними днями вважаються 11 вересня - Усікновення голови Івана Хрестителя і 27 вересня - Воздвиження Хреста Господнього.

За церковним статутом на свята Різдва Христового і Хрещення, коли вони випадають у середу і п'ятницю, посту немає. Строгий піст 6 і 18 січня перед великими святами Різдва і Хрещення. Під час постів не споживають м'ясну, молочну їжу, сир, яйця, рибу.
Церква не примушує всіх поститися, вона лише пропонує віруючим випробувати силу волі, відмовитися від злих помислів, відкрити своє серце для добра і любові - до Бога і до людей.