Королівський замок. Руїни замку Нялаб. Екскурсії по Західній Україні.
Королівський замок Ньолаб (Нялаб) розташований у Карпатах, в смт Королеве (Виноградівський район). Вперше згадується 1279 року як літня резиденція угорсько-карпатських королів, які приїжджали сюди на полювання. Ліси тут були напрочуд густими та багатими на дичину. Із Королівським замком пов'язано багато подій, що суттєво вплинули на культурний розвиток тогочасної карпатської Угорщини. Тут, у стінах замку, Станіслав Граматик 1401 року переписав четвероєвангеліє, відоме як «Королівське Євангеліє». Бенедека Ком'яті, філософ, гуманіст та високоосвічена людина, який навчав сина власника замку Яноша, 1532 року здійснив переклад частини Біблії з латинської мови та 13 листів Апостола Павла.
З історією замку пов'язана іще одна цікава подія. Річ у тім, що на вершині замку побудована католицька капличка. На жаль, 1946 року її зруйновано радянськими військовими варварами - як «орієнтир для ворожої авіації». Та тільки-но Україна здобула незалежність, розпочалась відбудова цього унікального храму. І вже 8 вересня 1993 року відбудована капличка відчинила двері перед вірянами.
Будівництво Королівського замку відбувалося протягом десятиліть. У центрі замку був викопаний колодязь. Товщина стін споруди становила 2-3 метри, що неймовірно для тих часів. Замок мав важливе стратегічне значення, адже через Королево пролягав торговий шлях на Сотмар.
Достеменно невідомо, кому з правителів належить зведення Королівського замку. Можливо, що це був пан Ньолаб, ім'я якого має замок сьогодні, можливо, і король Стефан або ж (Кун) Ласло IV, як зазначено в угорських джерелах. Точно відомо лише те, що в період Арпадовичів замок уже був побудований. Після смерті Арпадовичів на угорський престол заступає італійська родина Анжу.
В цей час король Людвіг Великий дарує Ньолаб трьом братам - воєводам Драгфі (Драгам).
Однак цей замок вподобали їхні сусіди - родина Перені, і вони умовляли нового короля Жігмонда про передачу споруди, аж поки той 1405 року не дав своєї згоди. Замок неодноразово рятував дворян від повсталих кріпаків, стаючи мішенню повсталого люду, який палив стріхи, дерев'яні ворота тощо.
1661 року замком намагалися заволодіти турки, але спроба виявилася марною, незважаючи на чисельну перевагу нападників перед захисниками. 1672 року замок був підірваний за розпорядженням короля Леопольда (Ліпота), який не довіряв володарям замку.
Саме він, до речі, наполіг на тому, щоб у Ньолабі постійно перебувала німецька варта. Ці солдати і були головними руйнівниками фортифікаційної споруди.
У 1858-1859 роках угорським урядом були виділені кошти на проведення археологічних розкопок на території колишнього замку.
У ході цих розкопок був знайдений сімейний склеп та потаємний коридор, а також золоті ланцюжки з медальйоном, перстені й інші коштовності. Найцінніші знахідки, знайдені в цьому замку, нині містяться в Угорському національному музеї.