Екскурсії Західною Україною. Спадщина масонів у Карпатах. Середнянський замок Ордена Храму. Середнянський замок у Карпатах є найбільш східним форпостом легендарного й таємничого масонського ордена тамплієрів.
Екскурсії по Західній Україні. Пам'ятки та знакові місця.
По суті, думка про те, що Орден тамплієрів став своєрідним духовним джерелом для масонів, виникла вперше в 1750 році, коли барон Карл фон Хунд створив свою систему «Суворої тамплієрскої слухняності». Щоб узаконити своє дітище, барон заявив, що мова йде про нерозривний зв'язок цієї системи з Орденом лицарів Храму, існування якого таємним чином триває до наших днів.
Згідно шотландської версії «Давніх заповідей», мистецтву вільних мулярів, що йде рука об руку з геометрією, поклали початок сини Ламеха, які записали секрети своєї майстерності на кам'яних стовпах. Після Всесвітнього потопу ці стовпи знайшов правнук Ноя на ім'я Гермарій і таким чином відкрив для себе таємниці ремесла мулярів, геометрії та інших наук. Ці знання він передав будівельникам Вавилонської вежі. Пізніше Авраам, що жив в ті часи в Єгипті, повідав секрети геометрії своєму учневі Евкліду, який поїхав до Греції і передав ці знання тамтешнім жителям. Потім муляри з'явилися в Єрусалимі, де побудували Храм Соломона. По завершенні будівництва вони розсіялися по Європі і всьому світу.

 


Тамплієри, які зберігали, за переказом, святий Грааль, жили не тільки у Західні Європі, а й у Східній Європі й у Карпатах.

Про тутешні володіння лицарів храму відомо мало. Середнянський замок у Карпатах є найбільш східним форпостом легендарного й таємничого ордену.
Ця місцевість одержала назву «Середнє» через курйозний метод вибору території для поселення. Середнє - селище міського типу в ужгородському районі Закарпатської області. Розташований в 22 км на схід від міста Ужгорода, на автомагістралі Ужгород-Мукачево.
За легендою, місцевий народ намагався прижитися спочатку в одному місці, потім у другому, тоді у третьому. І, нарешті, вирішив обрати вотчину рівно посередині своїх мандрувань. І цей вибір свідчить, що місце це дуже вигідне з «транспортної» точки зору, а отже - з військово-оборонної, що не могло не сподобатися лицарям Храму.

 


Які вони мали справи на наших карпатських землях?

Соціальні та родинні зв'язки тамплієрів зі карпатськими слов’янами мали місце. Приміром, у творі «Ходіння ігумена Данила, у Святу Землю», датованому 1113 р., описано, як прочани з Чернігівського князівства прибули в Єрусалим до короля Болдуїна. Але ж саме він у цей час найняв тамплієрів на роботу.


Точно відомо, що «господарства» тамплієрів були по-сусідству - угорський король Андраш II дуже поважав храмовників, даруючи їм різні території. Наприклад, на початку XIII ст. подарував ордену гірську фортецю Кліс у Хорватії та угорську землю Гечке. Історик Балаж Штоссек писав: «Володіння й замки ордена розташовувалися на півдні країни, у межах Славонії й Хорватії, біля найважливіших торгових і військових шляхів. Це були володіння найбільші та найважливіші». Тамплієри володіли замками біля озера Балатон і на сході, на кордоні Галичини. Середнянський замок якнайкраще підходив їм.
Після розгрому ордена тамплієрів укріплення переходило з рук у руки внаслідок нескінченних австро-турецьких і австро-угорських чвар. Замок поступово руйнувався і зрештою занепав. Сьогодні дивом збереглися фундаменти й «перший поверх». Це дає привід для появи безлічі легенд. Основна - що саме в горах Карпат , в далекому від тамтешніх правителів місці, опальні тамплієри могли сховати свою найголовнішу реліквію - священний Грааль.