Мотанка - прадавній оберіг українського роду
Могутній, магічний карпатський оберіг: лялька - мотанка (або вузликова лялька) є прадавнім сакральним оберегом.  Лялька - мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг....

 

Карпатська лялька - мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя:

Лялькам - мотанкам ніколи не малювали обличчя. За старовинним повір'ями  саме через лице в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи злою. Мотанка безлика, вона не має обличчя, замість очей, рота мотали з ниток хрест - солярний знак, знак сонця, знак добробуту, дуже сильний оберіг, що несе в собі і що притягає сонячну енергію з усіх чотирьох куточків світу.  
Карпатська мотанка несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена… Вона несе в собі сонячну енергетику..!


Могутній, магічний карпатський оберіг: лялька - мотанка не випадково не має обличчя:

Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки.


Могутній, магічний карпатський оберіг: лялька – мотанка – це одна з найдавніших народних іграшок:

яка, пройшовши крізь тисячоліття, існує і є дуже популярною навіть сьогодні.  

Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом матері - прародительниці, символом мудрості, берегинею роду.
Кожен малюк в Карпатах вмів змайструвати собі цю нехитру подругу, яка втілювала в життя всі ті ролі, які так прагне приміряти на себе чи не кожна дитина – від дівчинки, що заблукала в лісі в пошуках ягід та грибів і до мудрої, доброї бабусі, до якої хочеться звернутись за порадою.
Збереглись відомості і про те, що дівчині перед заміжжям мати власноруч робила і дарувала ляльку - мотанку – символ жіночої мудрості.


Робились ляльки - мотанки з тих матеріалів, які були під руками:

– чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь.
Тому не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
Якщо, у Карпатах,  в сім’ї хворіла дитина, то їй робили спеціальну ляльку - мотанку, яку змотували з тієї трави, яка допоможе при хворобі, - і давали дитині – і забавка, і цілющий ефект!
Для наших предків лялька - мотанка була не лише іграшкою, а й домашнім оберегом, символом роду, наповненим позитивною енергетикою. А ще її вважали посередником між живими і тими, кого вже немає або хто повинен народитися.  Таку ляльку клали до колиски, перш ніж покласти туди немовляти. Вважалося, що вона очищає її від злих духів та оберігає дитину.
Лялька-мотанка виконувала і роль "лікаря", її давали хворій дитині або дорослій людині,
сподіваючись, що вона зцілить його від хвороби.  
Довга коса - символізує довге і щасливе подружнє життя. Такі ляльки були колись мало не в кожному українському домі!
Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні світу.
Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей і бід.  


Карпатську ляльку-мотанку часто використовували у ритуалах.

Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління...
Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство і успіх.  Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки.  Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку - мотанку, як оберіг для нового будинку.

Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе його недугу.

Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.


На Різдво, у Карпатах,  виготовляли спеціальних ляльок- мотанок із зерна:

Вони символізували добрий урожай. Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба - берегиня, наречена.

При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках.

Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони його сну і здоров'я. Баба - берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку. Лялька - наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх.

Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.

В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток.Спосіб простий - перекручування і перев'язування тканини. На обличчі такої ляльки різними нитками намотується хрест.
Ляльок - мотанок або не одягали або шили їм одяг. Іноді це були мініатюрні народні костюми, традиційні для тієї чи іншої місцевості. Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали.
Могутній магічний карпатський оберіг: лялька -мотанка виготовляється з доступного дешевого матеріалу і без будь-яких інструментів.


Карпатська лялька-мотанка може бути сплетена з соломи, з ниткою, або зовсім без застосування нитки.

Голова називається «лялькою». Для неї шматочок тканини складається вузькою смужкою, а потім загортається «рулетиком» і обмотується тканиною.  «Лялькою» називається і перший обжинковий сніп, закручений особливим способом. Голова приєднується дуже просто: до колодки, до трісці, до кукурудзяного початку та ін.
Могутній магічний карпатський оберіг: лялька - мотанка навіть може не мати рук, тільки обгортається тканиною.

І тут вже годиться все, що знайдеться в господарстві. Раніше найціннішою прикрасою для ляльки ставали шматки старих вишитих сорочок, іншого одягу.   У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці.

Це також додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими або ненародженими душами.

Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя.
Тому мотанку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, з досвідом минулих поколінь та їх зв'язком з майбутніми поколіннями. Карпатська мотанка пов'язана з усіма аграрними святами.

.