Скоромовки Карпат зібранні співробітникам інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії
Казки, пісні, та скоромовки Карпат становлять невід'ємну складову частину музично-поетичної творчості українського народу. Народи Карпат протягом віків свято зберігали свою рідну мову та звичаї, розвивали своє прекрасне мистецтво. Особливо яскраво проявився творчий геній народу в пісні. Історія краю, чарівна краса його природи, різноманітність людських настроїв і почуттів відбилися в піснях, казках надзвичайно глибоко й правдиво.
Наче в своєрідному літописі розкривається перед нами в них тяжке минуле Карпат.
З любов'ю оспівували народи Карпат подвиги легендарних народних героїв — опришків
( Олекси Довбуша, Пинті, Лепія та ін.), які ставали на захист бідних.
Незважаючи на тяжкий соціальний і національний гніт, а часом і на заборону рідного слова, пісенна творчість народів Карпат невпинно розвивалась; в ній втілювалась вічно жива поетична душа народу, його невичерпний оптимізм.
В Карпатах побутує чимало пісень, спільних для всіх регіонів нашого чарівного краю, таки як: «Ой у полі нивка», «Ой на горі три криниченьки», «Ой ти, дівчино заручена», «Ой хмелю ж мій, хмелю», «Розпрягайте, хлопці, коні» та ін.
Навіть при побіжному ознайомленні з пісенним, казковим фольклором Карпат впадає в око його яскрава своєрідність, що виявляється і в мові та поетичному складі пісень, і в їх інтонаційно-мелодичній та ритмічній будові, і в їх загальному характері та настроях.
Читайте також:
Автентичні скоромовки Карпат:
Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік
Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду, та знов - бовть у воду
Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку - вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух
Захар заліз на перелаз. - Захарку, злізь! - Захарку, злазь! Зумів залізти - Знай, як злізти
Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
Ходить квочка коло кілочка, водить діток, дрібних квіток.
Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився
Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок
Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку
Ой був собі коточок, украв солі клубочок та й сховався в куточок.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: - Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я.
Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати стати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить
Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу
Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли
Їхали крамарі, стали на горі та й забалакалися - про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята
Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок - сорок морок
Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху
Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!