19 серпня. У Карпатах святкують Спас. Традиції свята

19 серпня. У Карпатах святкують Спас. Традиції свята.
Свято Спаса. Перетворення. Яблучний Спас. Мольфари Карпат кажуть що в день Спаса закінчується літо, в Карпатах є прислів'я "Прийшов Спас, готуй рукавички на запас"

19 серпня другий Спас - Яблучний (перший Спас-Маковія, Медовий в Карпатах святкують 14 серпня)

це свято Перетворення Спаса нашого - Ісуса Христа. Він же - яблучний Спас. За карпатськими церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Іоана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке перетворення Сина Божого мається на увазі.  
У церкві в цей день святять фрукти (груші, яблука), мед і жито пшеницю.

Мольфари Карпат кажуть що саме від цього дня можна їсти яблука.

В цей день карпатська родина урочисто сідає за стіл після повернення з церкви. Яблука під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим карпатським медом.
Цього дня в Карпатах поминають померлих родичів. Мольфари Карпат кажуть що це третій день протягом року, коли забуті покійники можуть вийти на землю. Боятися цієї події не треба, просто треба вчасно поминати померлих, згадувати їх добрим словом - і в цьому разі вони ніколи живих людей не турбуватимуть.

Яблучний Спас в Карпатах. Карпатські народні прикмети на Яблучний Спас:

Якщо день сухий, значить, уся осінь буде сухою, а якщо мокрий, то, відповідно, й уся осінь буде такою ж. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. А ще погода цього дня показує, якою буде погода на Покрову (14 жовтня).

Мольфари Карпат стверджують що в цей день не можна працювати по дому, особливо шити. У Карпатах існує приказка з цього приводу: "Хто на Спаса шиє - до кінця днів своїх сльози лиє".

14 серпня. Перший Спас - Маковея. Медовий Спас.

І за церковним, і за народним календарем це свято Першого Спаса, Спаса на воді - медовий Спас. Церковна традиція шанує цей день як такий, що зв’язує весь Успінський піст. Встановлено його з нагоди Божих знамень від ікон Спасителевих, Богородиці або Хреста Господнього під час битв князя Андрія Боголюбського з волзькими булгарами (1164 рік).
Маккавеі - це сім святих мучеників: Авім, Адім, Антонін. Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. Ці святі, а також Соломонія (їхня мати) і Єлеазар (їхній учитель) були замучені Антіохом, сирійським царем, за віру християнську в II столітті до Різдва Христового Цей подвиг Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея на повстання. За Божої допомоги повстання було успішне: повстанці здобули перемогу та звільнили Єрусалимський храм від язичницьких ідолів.
За карпатськими народними уявленнями, від цього дня бджоли вже не дають меду. Від самого ранку в Карпатах йдуть до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак і воду. Вважається, що посвячені цього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю та оберігає хату.
Мольфари Карпат радять застосовувати чудодійні властивості маку для рятування оселі від уроків та пристрітів. Для цього треба просто посипати освячений в цей день мак навколо дому. За переказами, вода цього дня цілюща, тому якщо хворий викупається в природній карпатській водоймі, то може навіть позбутися своєї хвороби.
Діти в Карпатах дуже люблять обрядову страву цього дня. А страва ця - «шуліка». Готується вона ось так: господині випікають солодкі коржі, кришать їх на дрібні шматочки, а потім заливають медом і посипають маком.

Згідно з народними прикметами - Яблучний Спас у Карпатах знаменує прихід осені. Вважається, що ночі після Спаса стають холоднішими. У народному календарі християн Яблучний Спас - це одне з перших свят врожаю, день, з якого, згідно з повір'ями, природа поверталася до осені та зими.
14 серпня в Карпатах відзначають свято Маковей (Медовий Спас)
19 серпня християни Карпат відзначають Яблучний Спас.
28 серпня в Карпатах Свято Успіння Богородиці (Горіховий Спас)
Слово "спас" - це нагадування людям про Ісуса Христа, Сина Божого, Спасителя людства. В Успенський піст, попри суворі пісні дні, в Карпатах святкуються три великі християнські свята – Спас яблучний, медовий і горіховий. Перший Спас - це медовий, його святкування в Карпатах припадає на середину серпня, на чотирнадцяте число. Другий Спас, святкують у Карпатах дев'ятнадцятого числа. Ще це свято збігається з Преображенням Господнім.
28 числа в Карпатах святкується Третій Спас, іменований горіховим, це свято ще називається Успінням Пресвятої Богородиці. Так, згідно з церковною традицією, всі ці три Спаса в Карпатах символізують урожай: в ці дні заведено освячувати в карпатських церквах Божі дари-яблучка, мед лікувальний, будь-які горіхи, а також виноград.

Медовий спас у Карпатах або Маковій. Національні звичаї, традиції Карпат.

Медовий Спас має ще й інші назви "Маковій "або ж Спас на воді". Вірянини Карпат, які не пропускають жодного церковного богослужіння та свята знають, що на Маковій Церква згадує про братів  Макавеїв. Вони померли за віру і перенесли страшні мученицькі тортури. А ще з цього дня православні християни збирали маковий урожай на своїх полях і пекли смачні макові Карпатські пиріжки. 14 серпня святиться вода у всіх водоймах Карпат, і в ній купаються люди, щоб, тим самим, зміцнити своє здоров'я. Також в Карпатах вважалося, що після 14 числа не можна купатися в річках і озерах, адже вода перестає бути чистою. Перед початком Медового Спаса господині Карпат плели красиві яскраві букетики з різних лікарських трав, куди обов'язково мали входити квіти, головки маку, ягоди калини, нігтики календули, м'ята і рута.

Сплетений маковійчик (вінок з червоних маків) обов'язково обв'язували яскравою червоною стрічкою і несли в місцеву церкву, щоб освятити й залишити у себе в будинку, в якості талісмана, потужного оберега, магічний маковійчик забезпечував карпатському будинку спокій, здоров'я всіх членів сім'ї протягом року.
Головний напій, який в обов'язковому порядку мав бути на святковому столі, є медовий збитень. Шкода, що в наш час цей напій вже не вважається настільки популярним. Адже мед і прянощі, які входять до складу збитня, надають організму потужну, цілющу дію.

Яблучний спас. Національні звичаї, традиції Карпат.  

Святкується другий Яблучний спас у Карпатах дев'ятнадцятого серпня. Ще це свято називають Преображенням Господнім. Преображення вважається одним з найбільш значущих свят в Карпатах не тільки в тріаді Спаса, але і в житті кожного вірянина християнина. Згідно з історією, давно 19 серпня це свято не було відзначено в церковному календарі. Річ у тому, що досі не відома точна дата народження Ісуса, тому ми не можемо знати про день, коли Христос змінився. Якщо вірити старовинним церковним джерелам, Син Бога перетворився на Фаворі (Преображення Господнє - описане в Євангеліях таємниче преображення, перетворення, явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор, Табор - у східній частині ізреельської долини, за 9 км на південний схід від Назарету, за 11 км від Галілейського моря) за сорок днів до своєї смерті. Ісус повів своїх учнів на гору і там показав їм, хто він і яка його Слава.
У свято Господнього Преображення в Карпатах освячуються в церквах виноград і яблука.
До 19 серпня наші предки в Карпатах не їли цих фруктів, лише тільки заготовляли їх до цього дня і зберігали в льохах. Вони вважали, що, якщо батько померлої дитини з'їсть хоч одне яблуко до Спаса, то дитину позбавлять цих ласощів в раю.
На Яблучний спас святковий Карпатський стіл накривався всілякими овочами та фруктами. Не можна було на стіл в цей день ставити м'ясні та молочні страви. Також віталися страви, які можна було приготувати з яблук і винограду. Господині Карпат готували яблучні пироги, пироги з яблучок, заливні торти з виноградною начинкою.
У Яблучний Спас кожен карпатський господар або господиня виходили зі свого будинку і пригощали пирогом яблучним або яблучками діточок і перехожих на вулиці. Також яблука подавалися жебракам, які перед Церквою просили милостиню. З давніх-давен яблука починали їсти тільки після того, як їх покуштували жебраки та діти. У Карпатах яблука вважалися символом сім'ї,  тому, підносячи яблука чужій людині, бажали їй і її родині щастя і здоров'я.

Горіховий спас у Карпатах. Національні звичаї, традиції Карпат.

Спасом горіховим, в Карпатах, називали, третій за рахунком Спас. Святкування його припадає на 28 число останнього літнього місяця (Свято Успіння Богородиці). Це свято названо на честь нового врожаю. В цей час, в Карпатах, активно збирали горіхи та хліб. Тому Третій Спас, в Карпатах, ще називали хлібним - в цей час на полях закінчували жнива. Зібраний врожай носили освятити також, як і яблука і мед. Це могли бути та волоські, і лісові горіхи, лісова карпатська ліщина, навіть фісташки. У наш час, коли все покупне, і горішки, і різносортні яблучка, можна освятити будь-які їх види.
У Карпатах Горіховий Спас не відзначають з таким розмахом, як Спас яблучний або медовий. У ці дні достигав урожай, і у наших карпатських предків не було часу на розваги. Просто з ранку брали власноруч спечений хліб і горішки і йшли на богослужіння.
Все ж свято горіхового Спаса, в Карпатах, ввечері відзначали всією сім'єю. До вечора намагалися спекти хлібці й роздати бідним, роздавали також горіхи та пригощали всю свою сім'ю горіховими пирогами. Ставили на стіл також інші фрукти й овочі, які символізували літо, що минає.
Три Великих свята, Три Спаса - це ті дні в Карпатах, коли можна познайомитися з національними традиціями Карпат і з задоволенням поласувати тим, що власноруч виростили господарі на своїх городах.  
Наші предки вірили в те, що саме на Спас в меді, яблуках і горіхах зосереджено найбільше сильної, цілющої, Земної енергетики, саме в цей час овочі й фрукти заряджаються найпотужнішим цілющим зарядом, і це заряд передається людині на благо і його здоров'я і віру.