Мольфари Карпат про правильне, цілюще та здорове харчування сучасної людини.
Є багато рослин, які давно забуті, але можуть і повинні стати якісним додатковим джерелом харчових продуктів. Вони не тільки харчові, а одночасно і лікарські. Від того, наскільки ми раціонально зуміємо використати, зберегти і відтворити природні ресурси, залежить, врешті, не тільки виконання народногосподарських планів, але й охорона здоров'я людини.
Овочі займають в харчуванні людини виключно важливе місце, тому що вони - основне та нерідко незамінне джерело різноманітних та унікальних мікроелементів,
вітамінів, амінокислот, мінеральних солей, легко засвоюваних вуглеводів, органічних кислот, фітонцидів та інших речовин.
Овочі, пряно смакові рослини, плоди містять біологічно активні речовини, які сприяють життєдіяльності організму. Селера, салат, чабер, любисток - не тільки смачні та запашні приправи, а ще й природний концентрат вказаних речовин. Харчова зелень збуджує апетит, посилює діяльність травних залоз, сприяє кровотворенню, благотворно впливає на інші процеси в організмі, робить їжу більш привабливою, апетитною, смачною,
а тим самим набагато підвищує її засвоєння організмом, допомагає звільнятися від шлаків.
Зелень лікує організм. «Лікувати - означає відбирати від організму шкідливе і давати йому те; чого йому не вистачає» (мольфари Карпат).
На планеті Земля нараховується 12 тисяч рослин, які не тільки гідні для харчування людини, але й дуже смачні. В промисловому овочівництві нашої країни вирощують, в основному, шість видів овочів, а на городах - половину усіх відомих культур. Безумовно, треба розширювати овочівництво та удосконалювати, структуру тих овочів, які вирощуються та споживаються за рахунок впровадження в культуру нових цінних видів овочевих рослин в тому числі і дикоростучих.
Природні запаси дикоростучих харчових рослин Карпат - цінна сировина для овочевої, консервної та інших галузей народного господарства;
вони - коштовний селекційний фонд. Адже багато з них мають неабиякі дорогоцінні властивості: підвищену продуктивність, стійкість до посухи, морозів, шкідників, засоленості ґрунту, високу життєву непохитність. Плоди їх мають витончений смак і аромат, які не завжди можна отримати від споріднених з ними культурних сортів. У консервованих продуктах обмежений набір органічних речовин і сполук, зате їх багато в дикій зелені та в диких плодах. З давніх часів люди включають їх в страви.
І. Котляревський в поемі «Енеїда» згадує ті рослини, які вживалися в їжу в старовину в Україні: бодян, ганус, шафран, перець, часник, рогіз, паслін, козельці, терн, полуниці. На жаль, в наш час ми спрощуємо набір харчових продуктів і, хоч вони по своїй калорійності багаті, та все ж бідні по різноманітності. Дієта має подовжити життя людини, а для цього вона повинна бути збалансованою по спеціально біологічним речовинам.
З цією метою необхідно відновити старі джерела біологічно активних речовин, використовувати більше спецій та приправ.
Тоді ці речовини стануть могутнім засобом регуляції процесів життєдіяльності, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, продовження середньої тривалості життя людини.
Мольфари Карпатах кажуть так: «їжа повинна бути ліками, а ліки - їжею».
У Карпатах давно помітили, що борщівник, прутняк, буряк мають протиракову активність, що дерн та шипшина знімають фізичну втому, що селера, цукеркове дерево, полин, чебрець, дев'ятисил, щавель курчавий, копитняк європейський допомагають від запою, що ожина, розмарин, суниці, глід знижують кров'яний тиск.
Карпатські рослини своїми біологічно активними речовинами зв'язують людину з оточуючим середовищем.
Але окремі, види рослин в природі щезають, людина починає замінювати їх синтетикою. Таким чином, ті зв'язки, які єднали людину з природою протягом багатьох тисячоліть, починають зникати. Між тим, не треба забувати, що природа не тільки лікує, вона здійснює ще й постійну, могутню профілактику. Вчені та практики ще слабо займаються введенням у культуру найбільш цінних» дикоростучих рослин, створенням плантацій — овочевих, ягідних, горіхоплідних, пряно смакових, ефірно олійних, лікарських. В майбутньому такі плантації будуть мати велике народногосподарське значення.
Поради курортної медицини Карпат:
У будь-яку пору року приправляйте свої страви свіжою зеленню. Це для кожного буде одним із важливих засобів профілактики багатьох захворювань, а людям старшого віку допоможе в боротьбі зі старістю, з передчасним старінням організму.
Тут правильному харчуванню належить особливо важлива роль. Раціональне харчування підвищує працездатність людини, стійкість її організму проти інфекційних, професійних та інших хворіб, зміцнює здоров'я і сприяє продовженню життя. Запроваджуючи раціональне харчування, людина отримує всі необхідні поживні речовини в достатній кількості та добрій якості. А лікувальне харчування - диференційоване, залежить від форми та характеру розвитку хвороби, від загального стану організму, тому діапазон його широкий.
Поради профільних лікарів курортів Східниця, Трускавець:
Багато з продуктів, які вживають при раціональному харчуванні, слід виключати або обмежувати в лікувальному. Ось деякі приклади:
Для людей із слабким травленням, поганим апетитом корисно до свого раціону включати зелень, але при подагрі та інших хворобах порушення обміну речовин, при запальних процесах в шлунково-кишковому тракті, гострих захворюваннях нирок, серцево-судинної та нервової систем вживання листяних овочів доцільно обмежити.
З ягід найбагатші на калій смородина чорна, вишня, виноград, малина. Але малина має велику кількість пуринових основ, тому не рекомендується тим, хто хворіє на подагру чи гіпертонію або хворобами нирок. Таким пацієнтам небажані і кислий щавель, шпинат, інжир, бобові.
При ожирінні лікарі не радять включати в раціон айву, виноград, огірки, дріжджі, а заміняти їх цибулею порей, кульбабою, горіхом волоським, салатом, гарбузом, яблуками.
При цукровому діабеті протипоказані абрикоси, айва, квасоля, горіх, боби.
При запорах дозволяються овочеві салати, овочі, зелень, капуста, салат, пшеничні висівки, морква, ріпа, особливо буряк варений або тушкований, сливи, дині, урюк, відвар шипшин, соки з некислих ягід і фруктів, але забороняється хрін, гірчиця, прянощі — все, що виключено з дієти лікарем.
Для організації лікувального харчування треба завжди консультуватися з лікарем. Самолікування неприпустиме.
Мова йде не про гурманство. Нинішнє збіднення асортименту зелені в харчуванні помітно погіршує самопочуття, а інколи стає причиною багатьох захворювання.
Ні в якому разі не можна збирати лікарські та просто їстівні рослини біля автомобільних шляхів, аеродромів, коло річок та струмків, забруднених побутовими або промисловими стоками, на територіях, розташованих коло систем опалювання, в населених пунктах, на ділянках, оброблених отрутохімікатами. Адже рослини вбирають в свій організм шкідливі речовини з навколишнього середовища, а тому непридатні для харчування чи приготування з них ліків.
Дикоростучі харчові рослини Карпат не тільки не поступаються своїм культурним родичам по вмісту фізіологічно активних речовин, а й часто-густо перевершують їх.
Невикористані ресурси дикоростучих харчових та лікарських рослин у нашій країні величезні. Кожного дня доросла людина повинна з'їдати 400-500 грамів овочів та фруктів. Тому значну добавку до нашого столу можуть дати дикоростучі харчові рослини. Використання їх повинно здійснюватися розумно, по-хазяйськи, щоб зберегти запаси цінних рослин в напрямі відтворення і охорони їх від зникнення.
Ми майже забули безцінний досвід наших карпатських предків.
Спитайте мешканців міст та й сіл, чим корисна та чи інша дикоростуча рослина, більшість не тільки не дадуть правильної відповіді, а й не знають який вигляд вона має. Серед великої кількості дикоростучих рослин Карпат нараховується близько 1000 корисних ягідних, овочевих, хлібно-круп'яних, крохмалистих, білкових, цукроносних, пряно-смакових тощо. Це величезне багатство, а використовуємо ми його поки що дуже мало і нераціонально.