Екскурсії по древньому Львову. Стародавні аптеки - музеї Львова. Аптека – музей “Під чорним орлом”
Місто – музей Львів здавна був відомий як значний торгово-промисловий і культурний центр. Не останнє місце займала й аптечна справа.
Аптеки того часу розвивалися, в основному, як торгівельні установи, які мали своє невелике виробництво, де виготовляли ліки, ветеринарні засоби, косметичні препарати тощо. Аптеки підпорядковувались передусім промислово-торгівельній палаті, а потім медичним службам міського управління. Кожний власник аптеки в межах своїх фінансових можливостей намагався оздобити приміщення і якнайкраще обладнати їх.
Аптеки стародавнього Львова не мали нумерації, у кожної була своя емблема і відповідна назва, іноді згадувалося ім'я засновника або власника.
Чимало старовинних львівських аптек діють і в наші дні. Цікавими є історичні відомості про ці аптеки та людей, які в них працювали.
З поміж кам'яниць у старовинних кварталах Львова, що оточують площу Ринок, вирізняється будинок, де уже третє століття діє найдавніша з існуючих у Львові аптек. Заснував аптеку військовий фармацевт Наторп у 1735 р. і назвав її "Під Чорним орлом".
У 1773 р. Наторп продав свою аптеку магістру Антону Пеца, управляючим аптекою був магістр Кароль Шерф. У 1805 р. аптека "Під Чорним орлом" згадується як "циркулярна" і належить магістру А. Соломону.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Така назва присвоювалася аптекам Австрійської монархії
в тому випадку, коли її власник був обраний і призначений головою колегії аптекарів.
Аптека "Під Чорним орлом" на протязі цілого століття була "циркулярною", тому слід вважати, що вона була однією з кращих аптек м. Львова, і її власники володіли непересічними знаннями і кваліфікацією. Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків за рецептами.
В аптеці готувалися настоянки, екстракти, еліксири, сиропи, різноманітні мазі, пасти, лікувальні вина тощо.
Окрім ліків готували і косметичні вироби. Так, як краща аптека того часу, аптека "Під Чорним орлом" мала велику кількість аптечного обладнання, добре обладнану лабораторію з витяжними і сушильними шафами, перегонним кубом, який при необхідності можна було переобладнати для перегонки спиртовмісних речовин.
В аптеці готували галенові препарати, то в наявності були перколятори, преси для відтискання рослинних соків, дозуючі преси для виготовлення гемороїдальних свічок і глобуль, набори різноманітних млинків, таблеточні і пілюльні машинки, великий набір ступок та аптечних ваг.
Історичний інтерес представляють відомості про фармацевтів, які працювали в аптеці "Під Чорним орлом" на протязі ХІХ-ХХ століття.
Тут довгий час працював асистентом Вінцент Яблоновський (1837-1897 рр.), магістр фармації за освітою.
Він не задовільнявся лише практичною діяльністю, Яблоновський - автор багатьох друкованих праць з аптечної технології, фармацевтичної деонтології, педагогіки та інше.
З 1882 року завідував фармацевтичною школою та хімічною лабораторією Галицького товариства аптекарів.
Суміщуючи педагогічну роботу він з 1884 р. був редактором щомісячника "Журнал товариства аптекарів".
Під його керівництвом був опублікований цикл статей, зібраних пізніше у фундаментальну працю "Основи викладання і підготовка до екзаменів учнів фармації" (1885 р.).
В протоколі засідання Колегії аптекарів 10 жовтня 1874 р., як власник аптеки "Під Чорним ордом" згадується доктор філософії і фармації Кароль Склепінський.
Кароль Склепінський відремонтував і оздобив аптеку, так, що без перебільшення ця аптека вважалася найгарнішою аптекою м. Львова.
Кароль Склепінський у 1904 р. був скарбником Львівського гігієнічного товариства.
Розміщення та обладнання приміщень аптеки впорядковано згідно з "Розпорядженням Міністерства внутрішніх справ" від 27 травня 1911 р. стосовно керування публічними аптеками "часів автономної Галичини".
За цим розпорядженням, кожна публічна аптека повинна була складатися з таких приміщень: торговий зал, лабораторія, склад для зберігання матеріалів та ліків, горище для трав, пивниця та інспекційна кімната. На окремих полицях з написом "Уепепа" зберігалися ліки, до складу яких входять отрути. Торговий зал аптеки обладнаний також згідно приписів.
Він "великий, сухий, світлий, добре опалений і має виразно помітний напис "Аптека" над вхідними дверима.
Стелі залу оздоблені поліхромними медальйонами XIX ст., які представляють алегорії стихій. Землю, Воду, Повітря і Вогонь.
Посередині стелі стародавньої львівської аптекизвисає люстра, яка освітлювала аптеку з допомогою гасової лампи.
Саме в цій аптеці вперше використали гасове освітлення. Вхідні двері та вікна торгового залу прикрашає ансамбль шибок монохромного травлення, виконаних в майстерні Йозефа Стаубера, на яких досі можна побачити частково стерті написи українською та польською мовами "ц. к. окружна аптека Антонія Склепінського", а також герб - чорного австрійського орла. Двері, що ведуть до лабораторії, оздоблені шибою з фігурами Ескулапа та Гігеї; а двері, що ведуть до кабінету - шибою з медальйоном в обрамленні орнаменту з лаврового листя та монограмою "5. К." (Склепінський Кароль).
В торговому залі давньої львівської аптеки знаходиться і сьогодні великий рецептурний стіл, який освітлюється трьома латунними канделябрами, що служили одночасно і штативами для аптечних ваг.
До 1923 року власником аптеки "Під Чорним орлом" був Антоній Склепінський.
Він одержав звання доктора філософії і фармації у Львівському університеті в грудні 1909 р. У 1923 році, тобто під час панування на західноукраїнських землях панської Польщі, аптеку в сім'ї Склепінських купив Михайло Терлецький.
Він був власником цієї аптеки з 1923 по 1939 рр. В 20-30 роках Михайло Терлецький був єдиним українцем, який мав власну аптеку в м. Львові. Щороку у М. Терлецького працювали два-три студенти-фармацевти, яких він утримував. М. Терлецький був меценатом, він робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства, безкоштовно відпускав ліки для хворих лічниці митрополита А. Шептицького.
Помер М. Терлецький у 1966 р. і похований на Личаківському цвинтарі.
Багата історія аптечної слави на Львівщині посприяла організації у місті цілої мережі аптек - музеїв
У 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей “Під чорним орлом” історії фармації, якому у 1972 році присвоєно почесне звання "Народного". Зараз, це унікальний комплекс, у якому демонструються рідкісні експонати зібрані науковцями, спеціалістами-фармацевтами, колекціонерами-ентузіастами. В експозиції музею зібрана унікальна колекція аптечного посуду для зберігання лікарських засобів - це керамічні амфори XVI століття, порцелянові, фаянсові, скляні, дерев'яні штанглази. різноманітні аптечні ступки - кам'яні, чавунні, порцелянові, мідні, мармурові, агатові.
Справжні витвори людської кмітливості і винахідливості - це ваги, їх чимало в аптеці музеї, від простих до художньо оздоблених.
В експозиції зразки перших ручних таблеточних машин, різноманітні преси для відтискання соку з лікарської рослинної сировини, сушильні шафи, перколятори, рідкісна колекція вимірювальних приладів. В музеї знайшли місце цінні документальні експонати і рецептурні журнали, матеріали про діяльність Галицького товариства аптекарів, яке було створено у 1868 році, унікальне фото його засновників, а також оригінали дипломів лікарів та фармацевтів XIX-XX ст., серед них є і диплом останнього власника аптеки Михайла Терлецького.
Зібрана в музеї велика бібліотека, де знаходиться понад тисячу старовинних медичних книг, та понад дві тисячі періодичної фармацевтичної літератури. Це зокрема Вюртемберзька фармакопея 1778 р., підручник Галена 1788 р. німецьке видання фармацевтичного словника 1778 року та ін. Люди приходять в цю аптеку, щоб віч-на-віч зустрітися з історією, щоб перенестися з сьогодення в будні старовини.