Всі ми сполучені сосуди, наповнюючи чужий сосуд ми наповнюємо свій. Хвилинка позитивної психотерапії. Два на два вже чотири, а буде ще краще. Світ належить оптимістам, песимісти в ньому - всього лише гості. Будьте оптимістами самі й заряджайте раціональним оптимізмом інших, дивіться на речі тільки зі світлої сторони.
Майбутнє - це час після минулого і сьогодення і мчить воно назустріч нам зі швидкістю 60 секунд у хвилину. І тільки від нас залежить яким воно буде. Оптимізм-це система світосприйняття людини, при якій особистість налаштована на позитивний результат справ, має віру у світле майбутнє, приймає події, як закономірний позитив.
Склянка наполовину повна чи наполовину порожня?
Напевно всім добре знайоме це риторичне запитання, яке дозволяє визначити світовідчуття людини та показує, песиміст вона чи оптиміст. Кожен з нас несе в собі якийсь внутрішній «сосуд» - «ємність», «глечик», підходить будь-яка аналогія. Він прихований від очей, рівень вмісту його постійно змінюється. Люди здатні наповнювати або спустошувати його в процесі взаємодії один з одним. Якщо ця незрима ємність або чаша повна - ми щасливі, в іншому випадку ми впадаємо у відчай.
Кожному з нас також дано і внутрішній «черпак».
З його допомогою ми можемо «наповнювати» себе або інших людей, просто здійснюючи дії, які викликають в оточуючих позитивні емоції, кажучи їм приємні слова або роблячи хороші вчинки. Роблячи щось хороше іншим, ми поповнюємо і цілющий запас свого «сосуду». Річ утому, що всі ми живемо в соціумі, всі залежні один від одного тою чи іншою мірою, всі ми сполучені сосуди, наповнюючи чужий сосуд ми наповнюємо свій.
Вірно і зворотне: якщо ми неприязно налаштовані до людини й наша поведінка викликає у нього негативний відгук, ми спустошуючи його, спустошуємо і себе. За народження ми сповнені життєдайної енергії й дивимося на світ з оптимізмом, якщо «відро» наше наповнене до країв. І з кожною новою краплею ми стаємо ще сильнішими, ще життєрадіснішими.
Порожнє "відро" здатне отруїти наше життя, затьмарити перспективи, висушити сили та енергію, підірвати волю. Ось чому люди систематично черпаючи з нашого «відра» здатні завдавати нам душевного болю. Ми вічно стоїмо перед вибором: чи наповнити чужий "сосуд", чи відчерпнути з нього?
Повірте, це дуже важливий вибір, і він здатний створити безпосередній вплив на наші взаємини, на стан здоров'я, на успіхи в роботі, на відчуття людського щастя. Як правило по справжньому щасливі тільки ті які хочуть поділитися вмістом свого "сосуду" с оточуючими. До багатьох розуміння цього факту приходить з роками, до інших не приходить ніколи