Цілющі Карпати. Святі та мінеральні джерела Карпат У XVII ст. від рук турків і татар горіло не тільки село, а й церква і монастир. Ікону Зарваницької Божої Матері врятували. І в другій половині XVIII ст. поміщик граф М’єнчинський учетверте від дня заснування відбудовував храм. Зводили його з каменю полісюківського замку, теж зруйнованого татарами. Чудотворна ікона отримала новий прихисток. Біля джерела, де її знайшли, відбудували й капличку. В 1867 р. Папа Римський Пій IX делегував цій іконі особливий статус — людина, яка прийшла вклонитися їй, може одержати від Бога велику благодать.
Карпати славляться не тільки краєвидами, а й своїми цілющими водами. У Карпатах майже в кожному населеному пункті є джерела, кожне з яких має свої унікальні - силу та історію. Може, цим пояснюється, що карпатські горці-гуцули розказують легенду про джерело, відоме тільки місцевим жителям, викупавшись у якому, чоловік у багато разів збільшує свою чоловічу силу.
Народні традиції, екзотика гуцульського побуту, містика гір, загадки скарбів Довбуша, цвітіння папороті в ніч на Івана Купала й навіть лиховісна історія графа Дракули, що жив у Карпатах, пронизані легендами. Особливою таємницею оповите сакральне місце - Святотроїцький монастир (є однією з найвідоміших католицьких святинь світу), заснований у ХІІІ-ХІV ст. у Зарваниці.
Чернець, який утік у XIII ст. із розореного татарами Києва, довго йшов і, знесилений, задрімав у лісі. Уві сні ченцеві явилася Богородиця, і так яскраво, що він прокинувся. Бачить — джерело забило поряд, а над ним ікона із зображенням Діви Марії з Дитиною на руках. Це місце, де його «зарвав», тобто звалив, сон, він назвав Зарваницею, а святий образ, відповідно, — зарваницьким.
Побудував той чернець капличку для ікони й почав молитися. Почувши про диво, рушив до нього люд і селився поряд. У приліску Полісюки навіть кам’яний замок побудували. Сподіваючись на заступництво Цариці Небесної, багато людей хотіли жити біля святого місця. Поголос пішов по всьому світу. Дійшов він і до вух теребовлянського князя, котрий мав великі проблеми зі здоров’ям. Прибув і він до того ченця. Помолившись біля святині, дістав князь зцілення. На подяку побудував церкву з великим дзвоном, що й поклала початок монастирю.
Постраждав монастир і під час обох світових воєн, радянська влада його теж не жалувала. Дерев’яні будівлі спалили, в церквах улаштували склади, капличку над джерелом підірвали, а саме чудотворне джерело відгородили колючим дротом і зробили смітником. Але свята вода, хоч як закидали її сміттям, щораз пробивалася на поверхню.
Сьогодні капличку відбудовано, реставровано церкву, біля неї споруджено нову простору капличку й створено хресний шлях — стежку з 14 хрестами, що веде вгору. На пожертвування зведені величний собор Зарваницької Божої Матері, надбрамна церква Благовіщення, чотириярусна дзвіниця та співоче поле на 50 тисяч глядачів.
Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту
Знамениті Карпати й мінеральними джерелами, їх тут понад 800.
«Нафтуся» Східниця (за складом схожа на «Боржомі»), Трускавець, «Лужанська» (с. Солочин), «Поляна купель» і «Квасова поляна» (с. Поляна). «Шаянська» за складом схожа на «Боржомі» та «Єсентуки». На термальні джерела щедрий Берегівський район. Кілька ковтків залізної води рудого кольору кожного із 26 джерел Сколівських Бескидів унормують травлення.
Вода солоних озер селища Солотвине за своїми властивостями аналогічна воді Мертвого моря - при зануренні з’являється таке саме відчуття невагомості. Солотвинські соляні шахти - таке ж диво в підтримці здоров’я, як і цілющі води Карпат.
Карпатські мінеральні води діляться на кілька типів:
хлоридні натрієві, гідрокар-бокатні натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні та хлоридно-гідрокарбонатні натрієві, гідрокарбонатні натрієво-кальцієво-магнієві залізисті, миш’яковисті, кременисті, сульфідні. Вони є слабкої мінералізації (1-2 г/л), малої (2 г/л), середньої (5-15 г/л) і високої (15 г/л).
Уміст мінеральних речовин більше ніж 10-12 г/л у хлоридних карпатських водах є максимальним для використання їх у натуральному вигляді при внутрішньому вживанні. Води високої мінералізації застосовуються для ванн та для лікування. Ефективність лікування слабомінералізованими водами зумовлена не їхнім іонним складом, а вмістом органічних біологічно активних речовин, кремнієвої кислоти, радіоактивністю, підвищеною температурою.
Радіоактивні мінеральні води Карпат характеризуються підвищеною кількістю радону, а їхню лікувальну дію обумовлюють короткоживучі продукти його розпаду, здебільшого альфа-випромінювання. Для лікування використовується й сіль, отримана шляхом випарювання.
Радонові джерела у Карпатах на території Сколівських Бескидів(Львівська обл.) і Стрийсько-Сянської Верховини
біля підніжжя гори Зелем’янки в с. Гребенів є джерела з радоновою водою. Прославилося це місцеву XIX ст. саме радоновими джерелами, коли на Сколівщину прибув чех Иовжі Шматер - працьовитий, енергійний юнак. Сподобалася йому красуня із Гребенева, з якою він одружився та й залишився тут назавжди. Відшукавши лікувальні джерела, Йовжі Шматер побудував пансіонати, запросив лікарів, дав роботу багатьом людям із Гребенева і Сколе.
Цілющість цієї води підтвердила в 1906 р. лабораторія Союзу австрійських лікарів-аптекарів у Відні, а в 1926 р. - учені Львівського університету. Тут лікувалися митрополит Андрій Шептицький і все галицьке духівництво...
Прекрасні котеджі й вілли приймали на лікування сотні хворих і відпочивальників. Тут були бібліотека, тенісні корти, оркестр. Сьогодні там стоять залишки фундаментів зруйнованих будинків, але за 500 метрів від джерела в с. Гребенів побудований новий сучасний готель «Три брати», тож оздоровитися можна й сьогодні.
Східниця. Карпатський курорт.
Мінеральні води - 38 джерел, 17 бурових свердловин, більш як 25 джерел не розвіданих. Природним джерелам цілющої «Нафтусі» властиве особливе поєднання розчинених органічних речовин і мікроелементів, що зустрічається лише в Східницько-Трускавецькому районі Карпат. Досконале вивчення геологічної будови надр цього регіону дає підставу стверджувати: «Нафтуся» формується на глибині близько ста метрів. Поєднання в певних пропорціях органічних речовин і мікроелементів зумовлює феномен цілющої мінеральної води «Нафтуся». Геологи НАН України описали понад 500 джерел мінеральних вод Карпат. «Нафтуся» визнана найкращою. Ця водиця допомагає позбутися захворювань нирок, печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, порушень обміну речовин, хронічних панкреатитів, анемій, хвороб шлунково-кишкового тракту, вивести з організму радіонукліди, очистити організм від шлаків.
Трускавець. Карпатський курорт.
Він славиться насамперед «Нафтусею». Вона оздоровлює і травну систему, і обмін речовин, і нирки. Водою джерела №3 «Броніслав» полощуть горло. «Марія» і «Софія» допомагають відновлювати функціональний стан органів і систем. Є води для лікування суглобів і хребта ваннами, зрошеннями, гідромасажем. Сіль «Барбара», аналог карловарської, зміцнює імунітет, підвищує захисні сили організму.
Моршин. Карпатський курорт.
Містечко оточують безмежні ліси, є озеро, але головне - вода, десятки свердловин із ропою, за мінералізацією та складом аналогічною Карловарській, Вісбаденській, Хуняді Янош. Задовго до козацьких походів по сіль у Крим її випарювали з моршинської ропи. Такі примітивні солеварні називали банями. За промислом іменувалися й селища. У Стрийському районі Карпат є селище Баня-Лисовецька, в Косівському - Баня-Березів.
Уперше про Моршин письмово згадали 2 січня 1482 р. у зв’язку з відкриттям мінеральних джерел. А наступним було повідомлення через 400 років про розробку там соляної шахти. Але сіль виявилася гіркуватою на смак, і справу прикрили, не підозрюючи, що саме в цій гіркуватості міститься лікувальна цінність продукту. В середині XVII ст. сірчано-натрієву сполуку - мірабіліт лабораторним способом відкрив німецький лікар Глаубер. Відтоді сіль називають глауберовою.
Курортом Моршин почав ставати у 1875 р. після підведення до селища залізниці. Перший лікувальний сезон відбувся у 1878 р. А через 25 років його називали «Галицьким Карлсбадом». Володів тоді Моршином комерсант Боніфацій Штиллер, і аби прославитися, він одну зі свердловин ропи назвав своїм ім’ям - Боніфацій. Не знехтував він у цьому розумінні й дружиною - Матильдою було названо іншу свердловину. А третій ім’я дали люди. Одного разу сільській дівчинці-пастушці явилася там Пречиста Діва. На честь такої події над джерелом звели колонаду, поставили скульптуру Богоматері, а наприкінці минулого століття побудували капличку.
Це джерело дотепер називають на польський лад «Матка Боска». Моршин тоді очолював список найвідоміших курортів у «Польському альманасі оздоровниць» 1934 р. Пояснюється це наявністю унікального джерела магнезіальних вод.
Сучасна типова архітектура повністю нівелювала європейський курорт. У 1966 р. на 60-метровій глибині засолився «Боніфацій». Збережений від поляків «Мармуровий палац», побудований у 1938 р. з використанням 11 видів мармуру й скульптурною прикрасою фасаду в давньогрецькому стилі, та відкрите джерело №6 компенсують втрату.
Свалява. Карпатський курорт.
Мінеральні води типу Боржомі, Криниця, Поляна-Квасова, Віші - вуглекислі гідрокарбонатно-натрієві видобуваються в Полянському, Ведмежому, Голубинському, Оленівському, Неліпинському. Мукачівський район
і родовища сульфідних і термальних карпатських вод: азотно-метаново-кременистих, азотно-метанових хлоридних вод розташовані в Мукачевому, Синяку, Латориці, Лисарні, Карпатському Заповіднику.
Рахів.
Запасами вуглекислих миш’яковистих вод, аналога знаменитої французької Ля-Бурбуль, багаті родовища Рахівське, Кобилецько-Полянське, Говерлянське, Косівське, Гірсько-Тисянське.
Тячів.
Слабосульфідні, залізисті, вуглекислі хлоридно-натрієві, гідрокарбо-натно-хлоридні води пропонують родовища Тарасівське, Тереблянське, Червоне, Угольське, Коломойське, Тисянське.
Ужгород.
З чотирьох родовищ: Ужгородського, Деренівського, Розівського, Руських Комарівців видобуваються води здебільшого термальні - кременисті, йодобромні, гідрокарбонатні.
Берегове.
Тут добувають кременисті, азотні, йодобромні, хлоридні води.
Міжгір’я.
Є родовища залізистих, хлоридно-гідрокарбонатних вод - Сойминське, Колочавське, Квасовецьке, Келечинське, Голятинське, Верхнє-Бистрянське та найчистіше озеро Синевир - перлина Карпат, що, за легендою, з’явилося зі сліз закоханої дівчини...