Історія гасової лампи Австрійського lemberga (Lviv). Львів на карті австрійського королівства зі столицею у Відні (Вена)
Історія європейської гасової лампи почалася в австрійському Львові, у ті роки Львів - носив назву Lemberg, а федеральний округ називали - Galychyna, і по сьогоднішній день корінні жителі називають своє місто Lemberg.
І сьогодні мало хто знає, що звичайна гасова лампа була винайдена у Львові. У ті роки сучасні Львів і область, були одними з федеральних округів Австрійської Імперії
Яке ж вона може мати відношення до гордості України? А от яке – її винайшли у Львові. Сталось це ще далекого 1853 року. Справа в тому, що власник найбільшої у Львові аптеки "Під золотою зіркою" придбав у одного єврея декілька бочок нафтової ропи. Якимось чином його переконали, що з неї можна отримати горілку.

 

Lemberg (Львів) на карті Австрійської Імперії зі столицею у Відні (Вена).
Натисніть щоб збільшити:


Чарувати над нафтою доручили двом фармацевтам – Янові Зегу та Ігнатієві Лукасевичу.

Горілки вони так і не добули, але знайшли речовину, яка дуже гарно горіла і при цьому не залишала кіптяви. Це був гас. Речовина виявилась дуже займистою. Підвал декілька разів вибухав, але фармацевти не припиняли дослідів.
Місцевий бляхар дещо переробив для них олійну лампу так, щоб можна було регулювати довжину ґнота, а відповідно й потужність освітлення. Тоді одна лампа могла замінити 10 свічок.


А от популяризували гасову лампу львівські лікарі.

Якось хірургам посеред ночі потрібно було провести термінову операцію з видалення апендикса. Не залишалось іншого виходу як випробувати гасову лампу. Пацієнта врятували, а лікарі розповіли всьому місту, що ця лампа не лише зручна, а ще й гігієнічна. Слава про львівський винахід швидко дійшла й до Австрійського Відня.
Сиру нафту (ропу) у Бориславі, що біля Дрогобича у Галичині, добували здавна. Її використовували як мастило для коліс возів аж до середини 19 ст. На той час Галичина зі столицею Львовом була провінцією Австро-Угорщини.

У 1852 р. власнику львівської аптеки “Під золотою зіркою” Петру Міколяшу бориславський корчмар Абрахам Шрейнер запропонував переробити ропу на…горілку. Ця ідея наштовхнула аптекарів магістрів фармації Йоґана Зеха та Іґнація Лукашевича на думку очистити її шляхом дистиляції.
У 1853 р. вчені розробили метод хімічної очистки нафти та добування гасу, на що отримали австрійський патент. Взявши за основу олійну лампу, вони застосували гас як пальне для освітлення. Перші досліди з гасовими лампами супроводжувалися потужними вибухами і опіками.
Бляхар Адам Братковський вдосконалив винахід пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. Перша гасова лампа була схожою на олійну, але мала більший резервуар із товстої бляхи, а верх - зі слюди; давала рівне полум’я без кіптяви, світила набагато яскравіше, хоча була економнішою.


З березня 1853 р. така лампа освічувала вітрину аптеки “Під золотою зіркою” (тепер - Львів, аптека № 24 на вул. Коперника, 1).

Першу лампу фармацевти гордо вивішували ввечері біля дверей своєї аптеки, втім очікуваного ажіотажу не було. Тим не менше Ян Зег подав документи про винахід до Австрійського Відня, звідки й отримав патент.

Там теж почали її виготовляти небаченими масштабами, так що навіть стали називати віденськими лампами. А незабаром винахід поширився і на Штати – цього разу лампу перейменували на "американську".
Якось хірургам Львова посеред ночі потрібно було провести термінову операцію з видалення апендикса. Не залишалось іншого виходу як випробувати гасову лампу. Пацієнта врятували, а лікарі розповіли всьому місту, що ця лампа не лише зручна, а ще й гігієнічна. Слава про львівський винахід швидко дійшла й до Відня.

 

У 1854 р. винахід був показаний на міжнародній виставці в Мюнхені і  відзначений спеціальною грамотою.

Шрейнер, зрозумівши, що ідея отримання дешевої горілки “прогоріла”, прихопив зразок лампи і подався до Відня, де продав його підприємцю Рудольфу Дітмару. Той вдосконалив лампу і розпочав її промислове виробництво і продаж.


Гасова лампа почала широко використовуватись спочатку в Австрії.

У Відні такими лампами освітили вокзал та шпиталь, після чого за нею закріпилася назва «віденська лампа».

Згодом вона швидко підкорила Європу і Америку.
Після винайдення гасу видобуток нафти в околицях Борислава зростав шаленими темпами. Почався інтенсивний видобуток з впровадженням передових методів буріння за участю американських , французьких, канадських фірм. Упродовж короткого періоду часу Галичина раптом стала нафтовою столицею світу.
Становлення української нафтової промисловості та зародження робітничого руху яскраво описав Іван Франко у повісті ”Борислав сміється“- одному з перших і найкращих соціальних творів світової літератури.
Проте з ростом видобутку на техаських і кавказьких нафтопромислах Галичина поступово втрачала свої позиції. На початку 20 ст. Галичина забезпечувала 5%  світового видобутку нафти і посідала третє місце після США і Росії.
Сьогодні в цьому історичному місці встановлено пам'ятник видатним винахідникам. А в підвалі будинку в якому жили і працювали хіміки - сьогодні працює тематичний ресторан – музей.

Львів. Тематичний ресторан – музей "Гасова Лямпа"


Ця кнайпа є першою в Україні музеєм-ресторацією, адже тут зібрана велика колекція гасових лямп, які були винайдені у Львові у 1853 році, тому відвідувачі закладу можуть не лише смачно поїсти чи випити живого львівського пива, а й більше дізнатись про історію гасових лямп Lemberga.

Адреса унікального тематичного ресторану:
м. Львів, вул. Вірменська, 20;
графік роботи: 10:00-02:00;
телефон: 050 371-09-08