Навіщо нам знати історію України.
Історіографи намагаються бути хронікерами минулих подій. Історіософи намагаються осмислити історичний процес. Все це заняття цікаві та поважні. Але навіщо взагалі нам потрібно знати історію?
Кажуть, знання минулого допомагає передбачити майбутнє. Це справедливо, але лише частково і з застереженнями. Розширюючи в минуле свій розумовий горизонт, охоплюючи тривалі історичні періоди, ми переходимо в інші масштаби простору і часу, для яких десятиліття і наше власне життя – лише короткий епізод. Суспільство змінюється, і найчастіше-незворотньо. А раз так, то як зрозуміти, що може статися в найближчі роки, не кажучи вже про більш далекі перспективи.
Наше майбутнє багатоваріантне.
Ми й минуле сприймаємо не однозначно - в декількох варіантах в залежності від прийнятої точки зору і наявних фактів. Крім того, які гарантії, що майбутнє вгадано нами вірно? Як можна це довести не ретроспективно, а заздалегідь?
Навіть якщо якісь докази й наводяться, це мало кого може переконати. Люди звикли дивитися в прийдешнє з вірою і надією, грунтуючись на своїх переконаннях. Вони схильні обманюватися, довіряючи спритним лжепророкам.
Переконливих прогнозів на майбутнє неможливо виробити ніякими засобами.
Хоча, звичайно ж, є можливість прорахувати та оцінити ті чи інші варіанти. Тільки при цьому потрібна не тільки компетентність, а й абсолютна чесність – а це продукт в усі віки дефіцитний.
Що стосується нашої Батьківщини, нашого народу, то побіжний огляд тисячолітньої історії з більш пильним вдивлянням в стародавні епохи призводить до висновків не завжди втішних. Минуле розкриває сутність сьогодення і нас самих. Адже суспільство продовжує існувати при постійному оновленні складових його клітинок - індивідуумів, нас з вами. Воно зберігає свої одвічні якості й набуває нових. Воно, як всякий живий організм, не може змінитися зовсім – бо це буде означати його переродження і загибель.
Отже, історія допомагає нам краще і глибше розуміти свою країну, свій народ і власну особистість. Це надзвичайно важливо. З цього починається культура. Недарма за часів античності був популярний афоризм: “Пізнай самого себе”. Самопізнання - відмінна риса людини. Самопізнання суспільства - це і є історія.