Карпатська Великодня писанка. Що ми знаємо про карпатську писанку?
«Село у нашій Україні — неначе писанка село...» У цих словах Тараса Шевченка міститься згадка про наш давній і прекрасний звичай - виготовляти писанки. Писанки і фарбовані яйця (крашанки) існують у багатьох країнах світу, з ними пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій та обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювались, а з прийняттям християнства набули нової якості - пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята - Великодня. Звідси і їхня назва - великодні яйця.
В уявленнях багатьох народів яйце уособлювало джерело життя й усього Всесвіту. У стародавніх єгиптян, персів, індіанців, візантійців, греків існували вірування, що Всесвіт виник із яйця. Предки слов'ян називали розписані яйця «красними яєчками». Загалом в історії слов'янської культури значення писанки неоціненне.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
На карпатських писанках повторюються елементи візерунків та орнаментів, які знаходять у доісторичних похованнях, а це доказ того, що вони походять з глибокої давнини.
Ці розписи також дають археологам підставу розрізняти слов'янські та неслов'янські поховання.
Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала або не чула про карпатську писанку. Український народ у своїй історії опинявся в різних країнах світу, і в якій би країні він не був, з ним приходило писанкарство на рівні з показом народного одягу і народних танців. Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком. Українська нація увійшла в світову скарбницю дивовижним мистецьким твором - писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню довершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам.
Найдавніший орнамент карпатської писанки з символом коня і дерева вічного життя.
Таємниця яйця — зародка життя, як і таємниця дерева, тисячоліттями викликала найрізноманітніші асоціації і була одним з найбільших див для стародавніх людей. Українська писанка має багатовікову історію. Припускають, що київські майстри-гончарі почали виготовляти писанки близько 1000-го року, ще за часів князювання Володимира Великого (979-1015 рр.). Наші прадіди-язичники, як і інші язичницькі народи, з-поміж усіх сил природи найбільше звеличували Сонце, яке, за їхніми віруваннями, було джерелом життя. Джерелом життя є також і яйце, яке носить в собі зародок життя. Тому яйце вважали атрибутом найбільшого та найласкавішого божества - Сонця. Люди наносили на поверхню яєць стилізовані геометричні рослинні та тваринні зображення. Згодом цей звичай запозичило й християнство, пов'язуючи його з Христовим Воскресінням. за допомогою якого людина приворожувала добрі сили, а лихі відвертала. Спочатку в Карпатах розмальовували гусячі, качачі, журавлині яйця, а пізніше - лише курячі. Писанка - частинка нашої душі кращих традицій багатства, любові, краси і здоров'я, що заповідали нам батьки, діди і прадіди. Їх рисунки, теплі кольори нагадують карпатські весільні рушники, уставки сорочок в переплетенні жовтих, зелених, червоних відтінків - це все грає, сміється, звучить.
Як і інші галузі карпатського мистецтва, писанкарство сягає своїми витоками сивої давнини і відбиває уявлення наших предків про навколишній світ.
Одними з найбільших див для людей були таємниця дерева і зародка життя - яйця. Поступово і дерево, і яйце стали в наших пращурів символами перемоги життя над смертю, весняного пробудження, що святкували на території сучасної України в кінці чи на початку травня. Писанку як символ сонця і відродження природи знають усі народи світу.
Виготовлення писанок у Карпатах зазвичай відбувалось у перші дні весни, коли сонце стояло вже доволі високо в небі й уся природа прокидалася від тривалого зимового сну.
Яйце вважали символом сонця та джерелом життя єгиптяни та індійці. Греки вірили, що світ постав із яйця, яке знесла птиця Фенікс у святилищі бога Сонця. У старовинних оповіданнях Фінляндії вказується, що світ постав із сімох яєць. Вірячи, що яйце є початком світу і навіть богів, наші пращури у Карпатах шанували його як поживу на свята та жертовну страву для добрих духів. Яєчко у Карпатах було амулетом,
Наші карпатські предки святкували повернення життєдайного сонця. Це, звісно, відбувалось навесні, коли все розквітало, коли й кров у людей грала по-новому. Окрім виконання різноманітних ритуальних танців, ігрищ, віддавна виникла традиція до цього щасливого дня розписували яйця. Причому дуже складними знаками-заклинаннями. Яйця здавалися нашим пращурам чимось дуже втаємниченим.
Вдумаймося:
щось схоже на камінець, наповнене жовто-білою рідиною... й дає життя птахам! Хіба не диво? Тільки після наукових досліджень геніального Леонардо да Вінчі людство дещо почало розуміти в цих біологічних процесах.
Культ яйця був притаманним й іншим народам, з тією лише різницею, що в Карпатах обрали його об'єктом для розписування заклинальними символами-оберегами, віра в які була дуже великою.
Ще за дохристиянською традицією Паску в Карпатах називають Великоднем, тобто великим днем. А культ розписаного яйця виник у християнстві, за різними свідченнями, після того випадку, коли Марія Магдалина сказала Понтію Пілату, що Ісус воскрес, і на знак цього піднесла йому яйце.
