Львів. Перша і єдина в світі кавова шахта

Львів. Єдина у світі кавова шахта

Копальня кави у Львові
Кава…Один з напоїв, який вже встиг стати традиційним для Львова. Але чому? Ця рослина в наших широтах не росте, клімат не той. Нічого страшного, у Львові знайшли спосіб з цим боротись. В нас є копальня, де її викопують…

Прямуйте до будинку на пл. Ринок під номером 10. Чарівний аромат буде Вас зустрічати ще за декілька десятків метрів і будьте впевнені – приведе Вас саме туди куди треба. При вході в будинок вас зустріне напис “Тут народилась львівська кава”. Зайшовши в приміщення, Ви потрапите в доволі шумний зал, де кавовий аромат просто збиває з ніг, стоїть апарат для обсмаження кавових зерен, мішки з кавою, прилавок, де можна собі придбати тих чудесних зерен і доповниться картина шумом. Шумом від елеватора, який щось подає з-під землі. Не лякайтеся, прямуйте далі, і нехай Вас не збивають з пантелику малюнки Львова зі схемами шахт. Шукайте вказівник “До копальні”.

А далі спускайтеся в підземелля. Тут, на вході Вам дадуть каску з ліхтариком – в шахті досить темно, рухаючись по вузеньких, тісних проходах Вам будуть зустрічатися кирки, відбійні молотки, рейки та вагонетки з кавою. Не спиняйтеся, прямуйте вперед і ви прийдете до забою, де по звуках буде чути, що там, в глибині шахти, за решіткою кипить гірнича робота. А прямо під ногами ви побачите кавові зерна. Самі справжні) Напевно, Вам ще не доводилося ходити по кавових зернах. Тут її добувають…

“Як? Кава, це ж рослина. Вона росте…на деревах, кущах. Це ж не вугілля” – скажете Ви. І мати рацію. Росла…Колись…В тому числі й на наших землях, правда в доісторичні часи. Приблизно в Тріасовий, Юрський період, період коли на Землі ще панували динозаври, клімат цієї місцевості був куди тепліший, ніж сьогодні. І нічого не заважало цій прекрасній рослині спокійно рости та родити на цих землях. Часто цілими плантаціями. От тільки особливістю стало те, що зерна кави нікому не були потрібні, динозаври ними не цікавились і так, з року в рік, вони осипалися на землю, утворивши цілий пласт скам’янілих кавових зерен. Лише декілька років тому, досліджуючи підземелля старої львівської кам’яниці, дослідники натрапили на цей пласт і постало запитання, що з нею робити? Звичайно, викопувати, обсмажувати та продавати туристам. Ось так і з’являється кавова копальня у Львові.
Повірили? А даремно) Тепер спускайтеся на грішну землю. Це все, звичайно, вигадка, але це та історія, яку Вам всі в цьому закладі, з серйозним виразом обличчя, будуть на кожному кроці розказувати. І хочете вірте, хочете ні, велика кількість людей свято в цю історію вірять, особливо, коли бачать зерна прямо під ногами.

Насправді Копальня кави – це чергова тематична кав’ярня від мережі Локаль, і місце де можна посмакувати тим гіркуватим напоєм. Львівська копальня кави меню має особливе. До прикладу, тут Вам не запропонують такий напій, до якого Ви звикли, тут все по-іншому. Ви можете замовити собі каву “Запаяну” – це кава з молоком, яка подається в металевій чашці, з пінкою. Зверху, по пінці, притрушений цукор і лише, поставивши напій перед Вами на стіл, офіціант завершує приготування. Запалює паяльну лампу і прямо перед Вами, величезним полум’ям, розплавлює цукор в карамель, тим самим запаюючи напій. Є тут кава і з алкоголем – “Палаюча”, зі спеціями – “Запашна” і ще багато чого цікавого.

І в якості такої собі, короткої історичної довідки, мусимо подати той факт, яким можемо гордитися: як не дивно, але саме наш земляк свого часу навчив Європу пити каву. Звали його Юрій Кульчицький – козак запорожець, виходець з Львівщини(села Кульчиці), герой Віденської битви(1683 р.). Влітку 1683 року 200-тисячна армія Османської імперії взяла в облогу Відень. Завдяки певним діям Кульчицького вдалося з цієї облоги вирватися і дати туркам відсіч. В знак подяки за такий подвиг, 300 мішків відбитих у турків кавових зерен, дісталися Юрію. І з цими ресурсами відкриває першу в східній Європі кав’ярню “Під синьою пляшкою”(Zur blauen Flasche), яка до сьогодні існує у Відні. Проте сам напій мало кому подобався в класичній його, гіркій рецептурі, і Кульчицький почав готувати його з цукром та молоком – “Віденську каву”, як її пізніше стали називати.