Котор (Чорногорія). Аномальні місця Європи. Котор - гарне містечко на березі Боко-Которської бухти в Чорногорії. Розташований на березі Которської затоки теплого Адріатичного моря. Котор (Kotor) - найкрасивіше містечко Чорногорії, Старе місто яке внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Що стосується пляжів, їх не багато, але вони є, ціни більш ніж демократичні, обслуговування європейського рівня.
Знакові місця Європи які слід відвідати українському туристу.
У чорногорському місті Котор спостерігається так звана хронічна аномалія: всі годинники тут йдуть з перебоями-одні поспішають, інші відстають. Ніяка корекція не допомагає.


Читайте також: Україна-Європа-Світ
Пізнавальна рубрика для активних, самостійних та допитливих туристів. Мальовничі, цікаві, загадкові місця які варто відвідати українському туристу. Маршрути, пам'ятки, загадки, секрети, реліквії, таємниці в нашій новій рубриці: Україна - Європа – Світ


У Котора цікава історія. Це єдине місто на Балканах, яке не було завойоване турками. У середині XVII століття яничари оточили фортецю і заслали всередину шпигунів, які повинні були відчинити ворота. Але з вини «несправних» годинників ті відкрили їх раніше призначеного часу, коли турки ще не підійшли. Городяни зловили зрадників і стратили їх.

Щоб правильно обчислювати час, в Середні віки міська влада була змушена ввести посаду державного крокоміра. Цій людині пропонувалося щодня зі сходом сонця виходити з дому і з однаковою швидкістю йти спочатку в бік міських воріт, а потім назад. При цьому крокомір повинен був дивитися на годинник. Якщо тривалість шляху в одну сторону за часом відрізнялася від тривалості зворотного шляху, це свідчило про аномалію саме сьогодні. Жителі міста вважали, що перебої з хронометражем пов'язані зі зміною сили земного тяжіння, тобто збої в хронометражі означали найближчу можливість підземних поштовхів. Значить, чекай землетрусу!

Городяни складали речі і поспішно покидали свої оселі. Виправдовувалися їхні очікування чи ні-про це історія замовчує, останній землетрус в цих місцях стався у 1979 році, а час продовжує «чудити». Вже в наш час влада міста розірвала договір про постачання продукції зі швейцарською годинниковою фірмою: місцеві жителі скаржилися на те, що найточніші у світі швейцарські годинники барахлять... після цього фірма прислала в Котор своїх експертів з приладами. Ті цілий місяць робили заміри, але так й поїхали ні з чим – причину аномалії відшукати не вдалося й сьогодні.

Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту

Чорногорія. На шляху в Котор.

Практичні поради: відстань від Котора до Тівата по прямій через гору Врмац – всього 5 км. Не доїжджаючи до аеропорту Тівата з Будви автомобілісти потрапляють на велику розвилку.

Шосе Е65/80 повертає направо і через тунель Врмац (1992 р.) приводить в Котор. Наліво - дорога на Луштицу. А прямо йде стара Атлантична прибережна магістраль, по якій можна потрапити також у Котор, але через Тіват і Прчані (Прчані, 1200 жит.), що був за часів панування Венеції найважливішим пунктом для доставки кореспонденції зі Стамбула.
Чорногорія. м. Котор (Котор, 13,5 тис. населення, 92 км від Подгориці) було зруйновано землетрусом 1979 р., й після цього поставлено під охорону ЮНЕСКО як об'єкт світової культурної спадщини. Завдяки цій акції історичний центр міста вдалося відновити досить швидко. Вже до початку нового тисячоліття Котор знову перетворився на одне з найпривабливіших для туристів містечок на Рив'єрі. Нинішній Котор поєднує в собі жвавість звичайного приморського містечка, куди причалюють не тільки дорогі яхти і круїзні теплоходи, але вантажні судна, з історичним минулим, зображеним на стародавніх стінах місцевих замків. Туристи рідко приїжджають сюди на довгий термін: на Рив'єрі є тихіші місця. Але одноденна прогулянка або дві-три ночі, проведені в хорошому готелі, залишають незабутні враження від знайомства з Чорногорією.

Римляни називали це поселення Аскрувиум, при візантійцях майбутній Котор отримав статус самостійного міста. Це визнавали навіть венеціанці, які правили тут в ХV-ХVIII ст., але надавали громадянам багато свободи. Османська імперія робила численні спроби захопити Котор, але вони виявилися безуспішними. В роки Наполеонівських воєн, після запеклих битв  чорногорців з французами, питання про володіння Бока-Которскою затокою придбало особливу політичну гостроту.


Пам'ятки Котора.

Особлива доля Котора і його здатність відбивати атаки ворога мають очевидну причину: місто оточене стіною, товщина якої в декількох місцях досягає 17 м, а довжина-4,5 км. Стіну почали будувати в XV. венеціанці, а пізніше її зміцнювали багаторазово, стіна доходить до самих гір, які є як би її природним завершенням, так що з суші Котор був теж невразливий.
Увійшовши в Старе місто через головні ворота з боку моря, відразу видно велику вежу, збудовану венеціанцями на початку XVII століття, годинник на ній з'явився лише через два сторіччя. Заслуговують огляду старовинні особняки багатих сімейств-Піма, Бескуча, Бісанті, хоча вони частково і потребують реставрації.


Читайте також:

Чорногорія. Мальовничі пляжі. Пам'ятки

Бока Которська. Чорногорія. Тепла казка Адріатики

Найважливіша пам'ятка Котора – це католицький собор Св. Трифона (Кatedrala Svetog Trifuna, ХІІ ст.), збудований на фундаменті древньої церкви (IX ст.) Вилична споруда з двома вежами під час страшних землетрусів 1667 і 1979 рр. зазнала значних руйнувань, але була повністю відновлена. Фрески в апсиді, виявлені під час відновлювальних робіт, датуються ХІV ст. Вівтарна частина по праву вважається шедевром романо-готичної архітектури. В багатій скарбниці зберігається в тому числі важлива християнська святиня-глава св. мученика Трифона; мощі були переправлені в Котор з Константинополя в ІХ ст. Собор, розташований на землі християнської Чорногорії, відноситься до Которської єпархії Римо-католицької церкви Хорватії  (10.00-18.00, вхід платний).
В одному з ефектних міських особняків (XVIII ст.), що належав сімейству Гргурін, розміщується нині Морський музей Чорногорії (Поморський музей). В основному він присвячений Бока-Которській затоці її історії та мореплавства, але тут також представлені археологічні знахідки та інші експонати, пов'язані з культурною історією країни (час роботи музею навесні  пн.-пт. 8.00-18.00, сб, нд. 9.00-13.00; влітку: пн.-пт. 8.00-23.00, сб, нд. 10.00-16.00; восени: 8.00-16.00, сб і нд. 9.00-13.00).

На території Старого міста є два християнських храми, які заслуговують на особливу увагу. По-перше, це храм Св. Луки (XII ст), де можна побачити ікони, написані місцевими майстрами в ХVII-ХVIII ст. По-друге, це церква Св. Миколая, збудована на початку ХХ ст. на місці храму, повністю зруйнованого землетрусом 1667 р.; в інтер'єрі представлено цінне зібрання ікон. Також безсумнівний інтерес представляє церква Богородиці (Св. Марія, Св. Марії, XIII ст.), де під час реставраційних робіт на глибині півтора метра під підлогою виявили залишки ранньохристиянської базиліки VI ст. ст.; в знахідці можна побачити скарбниці. До руїн фортеці Св. Іоанна на висоті 260 м ведуть 1350 нерівних та стесаних сходинок (є покажчики), і подолати їх в літню спеку досить важко (не менше 1 год).
Information:
Informativni Centar, біля головних воріт міста:
Щодня: 9.00-15.00 та 17.00-20.00, тел. 582 52 525 952
National Tourism Organisation:
Stari Grad 328, щодня 9.00-14.00. тел. 382 32 322 886