До краси карпатських гір неможливо звикнути Знадобиться багато життів, щоб дослідити всі гори Карпат, піднятися на їх вершини, пройти по ущелинах, де панує тиша, а повітря напоєне запахами квітучих гірських трав. Тяга до гір-це пригода і пошук без кінця.

Горами Карпат захоплюються, шанують як святині, їх прагнуть підкорити. У гонитві за адреналіном сильні духом люди, стираючи умовності віку і статі, штурмують найвищі й небезпечні вершини карпатських гір. Їх не лякають лавини, оголені вершини та страшні трагедії на схилах.

Але найвищі гори Карпат як і раніше противляться цивілізації. Вони для цього занадто круті, занадто високі й занадто холодні. Трапляється, вони мстять надто самовпевненим і відчайдушно сміливим. І все-таки як не раз повторював письменник Джон Мьюр, «гори кличуть, і я мушу йти».

До краси карпатських гір неможливо звикнути. Від найвищих піків Карпат до химерних скель, які так люблять фотографи, — вони завжди викликають захоплення. І мало що може зрівнятися з захопленням, яке відчуваєш, стоячи на вершині підкореної гори.

Могутні гірські ланцюги Карпат від України до Австрії кидають виклик безстрашним і кличуть піднятися на їх піки. Любов до гір змушує долати відстані, спати на землі, замерзати на лютому морозі та часто ризикувати життям. Похід в Карпати-заняття небезпечне, непередбачуване, але він тягне і зачаровує.

Неможливо пояснити, чому гори ваблять, змушуючи людей платити за їх підкорення найвищу ціну. Коли легендарного британського альпініста Джорджа Меллорі запитали, навіщо він прагне підкорити на Еверест, той відповів — «тому, що він існує». Викид адреналіну п'янить і викликає бажання хотіти більшого.

Досягти вершини-це те, до чого прагнуть більшість з нас. У прямому або метафоричному сенсі.


Щиро бажаємо Вам міцного здоров'я і казкового відпочинку у Карпатах!

Пам'ятайте! – здоров'я не можна купити, ним можна тільки розплатитися!