Кулінарна музика карпатських гір.
Кулінарне мистецтво - одне з найдавніших мистецтв світу. Не випадково ми завели мову про вміння готувати саме сьогодні, в ці передріздвяні дні. Адже у ці дні кожна господиня заклопотана тим, що приготувати до святкового столу, чим , здивувати гостей своїх.
Українська кухня формувалася на основі народних традицій, які виходили із джерел селянської, міщанської та дворянської - панської кухонь. Селянська кухня визначалася своєю простотою, бо використовувала продукти, які мало село - овочі, фрукти, та зрідка м'ясо.
У міщанській кухні застосовували вже різні смакові приправи. Панська кухня Карпат- це вже страви вишукані - виставні. Подавали різні сорти м'яса, добірні десерти, вина.
Відмінною рисою карпатської кухні є великий асортимент здорових та смачних страв. Український борщ, голубці, вареники з сиром, оспівані в піснях, знані у всьому світі. Славиться і печиво - колачі, пампушки, паски, баби, медівники. Чимало страв української кухні стають в один ряд із найкращими витворами багатьох народів світу.
Велику увагу приділяють в Україні та у Карпатах виробам з дріжджового пшеничного тіста.
Це - обрядовий хліб, який у різних районах Карпат має-різні назви: круглої форми - колач, продовгастої - штруцель, яку перед випіканням посипають маком. Та ще випікають весільний «колач», який називають короваєм. Такий карпатський коровай - витвір мистецтва.
На ньому і квіти, і пташки, й колоски пшениці, вироблені з тіста. У Карпатах поширені різні печива з меду - медівнички, медовики, з маку - маківники, завиванці а яблуками, повидлом. Традиційними були і є пампушки, чи пампухи з дріжджового тіста.
Кожен народ гордиться своїми стравами, адже це теж своєрідний витвір народної майстерності.
Українська кухня оригінальна за смаком і різноманітна. Мы не маємо права забути її традицій, наш обов'язок зберегти усе для наступних поколінь. Мама хай передає дочці, а бабуся - внучці, коли печемо, варимо чи куштуемо, завжди треба пам'ятати - це пекла моя бабуся, а це все варила моя мама.