На гору Зелемін, на гору Кіндрат, на гору Маківка. Популярні пішохідні маршрути Карпат
Три популярних мальовничих пішохідні маршрути по львівським Карпатам.
Краса пейзажів з цих карпатських вершин не залишить байдужими навіть найдосвідченіших туристів. Популярні пішохідні маршрути (треки) Львівської області Карпат.
На гору Зелемін (1177 м). Пішохідні маршрути вихідного дня.
Вихідний пункт - залізнична станція у Гребенові (довжина траси 5 км, 680 м угору).
До моста на Опорі. За мостом піднімаємось доріжкою, що веде правим боком потічка Гребенівця, до початку лісу.
Тут доріжка повертає вліво в ліс і виводить на полянку на хребті. Хребтом веде стежка в напрямку на північний схід, спершу полянами, пізніше лісом і після приблизно 2 км дороги виводить на запущену полонинку, зарослу кінським щавелем. Повертаємо наліво і вже без стежки виходимо на вершину Зелеміна.
Давніше з цієї вершини спостерігались чудові краєвиди на всі сторони, тепер вони дещо обмежені, так як вершина частково залісена.
Добре видно оселі Гребенова і Сколе, на заході - Парашку, а на південному сході - близький Кудрявець.
Повертатися найпростіше дорогою виходу. Для урізноманітнення можна йти вздовж лінії хребта на південний схід на гору Кудрявець і зійти з неї добре помітною гірською дорогою. Перехід Зелемін-Кудрявець становить біля З км поганої стежки вододільним хребтом, причому перед самою вершиною Кудрявця зустрічаємо зліва залісений тепер зсув. Підйом на вершину з цього боку досить прикрий, тому краще звернути тут з хребтової лінії дещо вправо і підійти на вершину по бездоріжжю, але зате при меншому нахилі.
На гору Кіндрат (1158 м). Пішохідні маршрути вихідного дня
Вихідний пункт - залізнична станція Тухля (довжина траси 6 км і 650 м угору).
Від залізничної станції йдемо назад 200 м і повертаємо направо в яр невеличкого потічка. Доріжка по його правому (географічно) боці виведе нас на полянку, звідки гарні краєвиди на Тухлю і навколишні гори. Тут повертаємо вліво (північний схід) і лінією хребта йдемо угору, спершу лагідно, відтак досить стрімко лісом на повністю залісену вершину Кічера (1071 м). З неї сходить вправо стежка дещо вниз на схід, яка потім поступово піднімається догори на широку безлісу вершину Кіндрата.
Зійти вниз найкоротше дорогою виходу. При бажанні можна сходити через село Либохору. Для цього треба з вершини Кіндрата зійти в напрямку на південний схід ще півкілометра і тут відшукати на поперечному хребті стежку, яка зведе вас (в напрямі на південний захід) просто до церкви в Либохорі. До Либохори - 4 км, від Либохори до станції в Тухлі ще 4,5 км.
До села Либохора з гори Кіндрата можна зійти також проведеною туди тракторною дорогою.
Все про активний відпочинок.
Риболовля, походи, маршрути, гриби, ягоди, та багато іншого...
Маківка (958 м). До меморіального цвинтаря УСС на горі Маківці. Пішохідні маршрути вихідного дня
Весною 1915 р. в околицях гори Маківки мали місце важкі бої Українських січових стрільців з варварами царської армії московії.
Цвинтар полеглих в цих боях УСС знаходиться близько вершини гори Маківки, на її південних схилах. До 1939 р. тут щорічно, в першу неділю серпня відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили сотні і тисячі людей з цілої Галичини.
Тепер тут створюється меморіальний комплекс.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Виходимо на головну дорогу Тухлі, повертаємо вліво, минаємо церкву, розмальовану Корнилом Устіяновичем, доходимо до роздоріжжя,
де вправо відгалужується дорога до Головецька. Йдемо туди дорогою вздовж річки Головчанки до місця, де зліва впадає в неї невеличкий потічок Грабовецький (приблизно 4,5 км від залізничної станції). Переходимо по кладці Головчанку і йдемо болотистою доріжкою вздовж потічка на південний захід.
Пройшовши приблизно 2 км, зустрічаємо перші хати села Грабовець. Тут стараємося знайти якусь доріжку чи стежинку, яка вивела б нас на невисокий хребет, що розділяє долину потічка Грабовецького і розміщену на заході від неї долину потічка Пшанецького.
Виходимо на цей хребет, різко повертаємо направо і далі йдемо в напрямку майже на північ, просто на видну перед нами залісену вершину Маківки. Дорога спершу йде у відкритому терені, відтак заходить в ліс і під кінець досить стрімко піднімається угору. Через присілок Головецька, Пшанець (14 км 500 м угору).
Дорога довша, але легша. Крім цього, біля 10 км можна під'їхати автотранспортом.
Зі станції йдемо, як вказано в маршруті через Грабовець, повертаємо на дорогу до Головецька, йдемо нею близько 7 км від моста на Опорі, до роздоріжжя, де вліво відгалужується дорога на південь, до присілка Пшанець. Йдемо ще 2 км, зліва зауважуємо вододільний хребет, за яким - долина потічка Грабовецького і село Грабовець. Переправляємося через потік Пшанецький і піднімаємося угору на цей хребет однією з доріжок, що видніється перед нами. На хребті повертаємо вліво, виходимо в ліс і доріжкою, як вказано в маршруті через Грабовець, виходимо до меморіального цвинтаря.
Сходити будемо однією з доріг виходу. Застерігаємо перед спокусою сходити безпосередньо лісом в долину потоку Грабівця. Непогані вгорі стежки, в нижній частині заведуть в практично непрохідні завали.