Місто-музей Львів. Пам'ятки, музеї, визначні місця, історія, адреси, телефони
Адміністративно-територіальний поділ: на 20 районів.
Область розташована на крайньому заході України. Межує на півночі та північному сході - з Волинською і Рівненською областями, на заході та південному сході - з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні - з Закарпатською областю, на заході - з Польщею.
Північна частина Львівщини лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області вивищуються хребти українських Карпат, а північна її частина - розташована в лісостеповій зоні.


Львівщина входить до складу земель Галичини.

Галицько-Волинське князівство за часів короля Данила Галицького було однією з найпотужніших держав Європи, яка зуміла припинити експансію татар на захід. У XIV ст. розгорнулася боротьба за Галичину між Польщею, Угорщиною та Литвою. 1349 р. польський король Казимир III Великий долучив ці землі до Польського королівства. Унаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Галичину включили до складу Австро-Угорської імперії. Львівська земля стала центром національного становлення українського народу в 1848—1849 рр. Після розпаду Австрійської Імперії наш край у листопаді 1918р. ввійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Восени 1920 р. влада над Східною Галичиною міцно закріпилася за Польщею й залишалася за нею до 1939 р. Радянська влада прийшла в Галичину - 1 грудня 1939 р. було утворено Львівську область, що ввійшла до складу УРСР.


Львівщина є історичною та архітектурною скарбничкою України.

Перші письмові згадки належать до 1256 р. Місто в долині р. Полтва, притоки Бугу, засноване князем Данилом Галицьким та назване на честь його сина - Лева. 1349 р. польський король Казимир Великий пішов походом на Галичину і здобув Львів. Місто перебувало в складі Польщі, спочатку в складі відносно автономного Австрійського королівства, а з 1434 р. — як столиця Галицького воєводства.
У XVII ст. Львів стає найбільшим містом України. Фортеця не раз відбивала напади турків і татар, пережила облогу військом Богдана Хмельницького.

 

1661 р. був заснований Львівський університет - один із найстаріших у Центральній Європі

Тут Іван Федоров видав перші в нашій державі друковані видання — «Апостол» і «Буквар». 1672 р. місто відкупилося від турків, які тоді були союзниками Дорошенка, а згодом його здобули шведські війська. Для узгодження спільних дій проти Карла XII до Львова 1707 р. приїздив цар Петро І.

 

З 1772 р. Львів перебував у складі Австрійської Імперії.

Місто Лева завжди відігравало особливу роль в історії українського народу, було духовним центром українців, визначним осередком їх суспільно-політичного, економічного, культурно-освітнього життя. Упродовж багатьох століть Львів виконував функції адміністративного центру Галичини, а 1918 р. був столицею Західноукраїнської Народної Республіки. Сьогодні місто-музей Львів являє собою великий індустріальний осередок та один із найбільших освітніх центрів України.


За кількістю історико-архітектурних пам'яток місто Львів посідає перше місце в Україні:

 Пам'ятки Львова, найбільш відвідувані місця:

Катедральний костел, 1360—1480 рр.: пл. Катедральна, 1.
Палац, 1830 р.: вул. Театральна, 18.
Театр опери та балету, 1897— 1900 рр.: проси. Свободи, 28.
Палац («Під лебедем»), 1763 р.: пл. Галицька, 10.
Друкарня Ставропігійського інституту, 1580— 1788 рр.: вул. Федорова, 9.
Новий театр (Скарбека), 1842 р.: вул. Л. Українки, 1.
Будинок старого університету, 1842—1844 рр.: вул. Грушевського, 4.
Палац Потоцьких, 1880 р.: вул. Коперніка, 15.
Бібліотека Оссолінських, 1827 р.: вул. Стефаника, 2.
Костел св. Казимира, 1656—1664 рр.: вул. М. Кривоноса, І.
Костел місіонерів, 1744 р. — XIX ст.: вул. Замарстинівська, 134а.
Монастир францисканців. 1707—1902 рр.: вул. Короленка, 1.
Церква Успіння св. Ганни й дзвіниця, 1775 р.: вул. Заозерна.
Костел Іоанна Хрестителя, 1371 р., 1887 р.: пл. Старий ринок, 3.
Церква св. Петра і Павла, 1668— 1798 рр.: вул. Личаківська, 82.
Монастир сакраменток, 1743—1880 рр.: вул. Тершаковців, 1.
Будинок Політехнічного інституту, 1874— 1878 рр.: вул. Бендери, 12.
Комплекс Вірменського собору, XIV—XX ст.: вул. Вірменська, 7/9.
До його складу входять Вірменський собор, палац вірменських архієпископів, колона св. Христофора, монастир вірменських бенедектинок, вірменський банк, вівтар «Голгофа».
Ансамбль «Площа Ринок», XIV—XX ст.: пл. Ринок.
До нього входять кам'яниця Бандінеллі, будинок венеційського консула А. Массарі, чорна кам'яниця, фонтан «Адоніс», фонтан «Діана», фонтан «Нептун», фонтан «Амфітрита», ратуша, торговий дім, кам'яниця Мешковського.
Будинок галицького сейму. 1877—1881 рр.: вул. Університетська, 1.
Ансамбль Успенської церкви, XVI—XVII ст.: вул. Руська, 7.
Міський арсенал, 1555—1575 рр.: вул. 11 ідеальна, 3.
Королівський арсенал, 1639 р.: вул. Підвальна, 13.
Порохова вежа, 1554—1556 рр.: вул. Підвальна, 4.
Костел єзуїтів, 1610—1630 рр.: вул. Театральна, 11.
Колегія єзуїтів, XVII ст. — 1723 р.: вул. Театральна, 13.
Залізничний вокзал, 1904 р.: пл. Двірцева, 1.
Монастир домініканців. XV—XIX ст.: пл. Музейна, 1.
Монастир бернардинів, XVII—XVIII ст.: пл. Соборна, 3, За.
Костел св. Марії Мигдалини, 1609—1612, 1758, 1890 рр.: вул. Бандери, 10.
Костел св. Миколи, 1739— 1745 рр.: вул. Грушевського, 2.
Костел кларисок, 1607— 1939 рр.: вул. Личаківська, 2.
Палац Сапіг 1867—1868 рр.: вул. Коперніка, 42.
Монастир-шпиталь св. Лазаря, XVII—XVIII ст.: вул. Коперніка, 27.
Костел св. Софії, 1763 р.: вул. І. Франка, 121а.
Церква св. Миколи, XII—XVIII ст.: вул. Б. Хмельницького, 28.
Монастир св. Онуфрія, XVI—XIX ст.: вул. Б. Хмельницького, 36.
Церква св. Параскеви, 1645 р.: вул. Б. Хмельницького, 63.
Костел св. Марії Сніжної, XIV—XIX ст.: пл. Володимира Великого, 1.
Руїни Високого замку, XIV—XVIII ст.: Високий замок.
Монастир бенедиктинок, XVI — XVII ст.: пл. Вічева, 2.
Костел св. Мартіна, 1736 р.: вул. Жовківська, 8.
Дерев'яна Миколаївська церква з села Кривки, 1763 р.: г. Чернеча.
Костел св. Антонія, 1718р.: вул. Личаківська, 49а.
Колегія піарів, 1762 р.: вул. Некрасова, 2.
Монастир кармелітів босих, 1634—1906 рр.: вул. Винниченка, 20.

Собор св. Юра, 1744—1772 рр.: пл. св. Юра, 5.
Церква св. Трійці, 1654 р.: вул. Майданна, 6.
Преображенська церква, 1729, 1875— 1898 рр.: вул. Краківська, 21.


Музеї Львова:

Аптека-музей «Під чорним орлом»: вул. Друкарська, 2; тел. (0322)72-00-41.
Режим роботи: 10:00— 17:00, без вихідних.
Арсенал, Музей старовинної зброї: вул. Підвальна, 5; тел. (0322) 72-19-01.
Режим роботи: 10:00— 17:30 влітку, 10:00— 16:30 взимку, вихідний — середа.
Львівський історичний музей: пл. Ринок, 6; тел. (0322)74-33-04, 72-06-71.
Режим роботи: 10:00— 17:30; перерва: 13:00—14:00, вихідний — середа.
Літературно-меморіальний музей І. Франка: вул. І. Франка, 150—153; тел. (0322) 76-77-60.
Режим роботи: 10:00—16:00: вихідний — вівторок.
Музей «Русалки Дністрової»: вул. М. Коперніка, 40; тел. (0322) 98-74-82.
Музей дерев'яної барокової скульптури І. Пінзеля: пл. Митна, 2; тел. (0322) 75-69-66.
Режим роботи: 10:00—16:00; вихідний — понеділок.
Музей етнографії та художнього промислу: просп. Свободи, 15; тел. (0322) 72-70-20, 297-10-69.
Музей меблів: пл. Ринок, 10; тел. (0322) 74-33-88.
Режим роботи: 11:00— 17:00; вихідний — понеділок.
Музей метрології та вимірювальної техніки: вул. Князя Романа, 38; тел. (0322 ) 72-91-77.
Музей найдавніших пам'яток Львова: вул. Ужгородська, 1; тел. (0322) 72-28-86.
Музей народної архітектури і побуту: вул. Чернеча Гора, 1; тел. (0322) 71-23-60.
Режим роботи: 10:00 - 18:00; вихідний - понеділок.
Музей історії львівської залізниці: вул. Ю. Федьковича, 39
Музей історії медицини Галичини: вул. У. Кармалюка, 3; тел. (0322)76-97-98, 76-78-35.
Режим роботи: 10:00 - 18:00: вихідний - субота, неділя.
Музей історії релігії, пл. Музейна, 1; тел. (0322) 72-91-00, 72-00-32.
Режим роботи: 10:00—18:00; вихідний — понеділок.
Музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: вул. Пекарська, 95; тел. (0322) 76-79-87.
Режим роботи: 9:00—18:00.
Музично-меморіальний музей С. Крушельницької: вул. С. Крушельницької, 23; тел. (0322) 72-92-96.
Національний музей у Львові: просп. Свободи, 20; тел. (0322) 74-22-82.
Режим роботи: 10:00—18:00, вихідний — понеділок.
Художньо-меморіальний музей О. Новаківського: вул. Листопадового Чину, 11; тел. (0322) 72-94-08. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — п'ятниця, субота.
Художньо-меморіальний музей-майстерня І. Левинського: вул. М. Устияновича, 10, к. 1; тел. (0322) 72-48-78.