Мольфари Карпат. Містична спадщина наших предків.
Карпатський мольфар – тільки провідник. Перед тим, як почати обряд, він приказує тричі: «Не до мене, не від мене, а крізь мене». Таким чином він налаштовує той канал, яким потече енергія, що її він спрямує до хворого місця пацієнта чи його проблеми…


Мольфарська дримба



Лікує карпатський мольфар, крім трав та примівок, ще й дримбою.

Особливо допомагають звуки дримби при нервових розладах: мольфар починає тихенько грати, налаштовує енергополе людини на певну частоту, а потім підбирає мелодію… Звуки дримби, цього унікального шаманського інструмента, мають здатність входити у підсвідомість і так само, як камертон, «настроювати» її. Так відновлюється нормальний стан нервової системи…


Гуцульська дримба.


У своїх цілющих практиках карпатський мольфар користується різними видами магічного дійства.

Наприклад, під час лікування епідемічних хвороб, хвороб психічно-невротичного характеру або при одержимості злим духом здійснюється обкурювання.
Для цього разом спалюються верес, ялівець, тріски зі смереки або груші, в яку вдарила блискавка (громове дерево). Іноді додається дрібка якогось зела.
Час від часу, холодної зими, карпатський  мольфар здійснює ритуал обкурювання для всього села,
щоб захистити його мешканців від епідемій та хворіб. Обкурюванням з насінням блекоти лікуються хвороби зубів.


Під час магічно- цілющих ритуалах карпатський мольфар використовує різні метали.

Тим більше, що метали – той атрибут, який додає йому сили, адже він ще й мосяжник, змолоду працює з металами. Іноді він використовує мідь, іноді – як частину амулету – рідку ртуть.


Перстень мольфара


Особливе значення в обрядах, спрямованих на вигнання хворіб та лиха загалом має залізо.

Залізну підкову вішали на воротях або стінах ґражди, щоб захистити оселю від нечистих духів та упирів. Пастух-ватаг, коли приходить на полонину, перш за все підходить на живе вогнище, розпалене біля колиби, кидає підкову. Залізо мольфари активно використовують у заклинаннях від укусів тварин і змій. І звісно, в магічних ритуалах, спрямованих на замовляння зброї. Одним зі спеціальних оберегів був залізний ніж: його клали в колиску новонародженого, загортали в полу ковдри, в якій дитину несли хрестити.

Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту

Ніж неодмінно супроводив усякого подорожнього, вівчаря на полонині, господиню в обійсті, мольфара в його подорожах горами в пошуках магічних трав та цілющого коріння.
Щоправда, ніж використовують і в обрядах чорної магії, спрямованої на розбрат у сім’ї чи між друзями, на незлагоду та війни. Тільки тоді зі спеціального металу в певний час виклепують особливого ножа й над ним урочної миті вимовляється страшне закляття - чвар та розбрату…


Особливу магічну силу має обручка карпатського мольфара:

замкнуте коло – це надійний захист від злих духів. У кожного мольфара є власний дорогоцінний метал і кожен із карпатських магів має такий перстень – власну мольфу-оберіг, яка захищає його в спілкуванні з потойбічними світами, допомагає втримувати духовні сили. Обручка може бути золотою чи срібною. Цікаво, що мольфари-чоловіки носять здебільшого срібло й практично ніколи не використовують золота. Воно вважається традиційно жіночим металом (можливо, тут діє закон полярності: золото – знак Сонця, чоловічого начала, тож і допомагає він швидше жінкам; срібло – знак Місяця, жіночого начала, тому допомога його – для чоловіків). Але срібло широко застосовують усі мольфари, незалежно від статі. Адже саме срібло несе енергію, що дає захист і оборону і від злих духів, і від лихих людей, духовно очищає та зміцнює. Жінки-мольфарки теж носять срібні обереги та персні – знаки їхнього заняття.


Чоловіки мольфари носять срібний перстень-мольфу з викарбуваними на ній прадавніми символами:

оберегами та різьбленою головою Христа-Спасителя. Так Мольфар черпає силу й оборону і в давніх богів, яким століттями поклонялися мольфари-язичники, і в християнських символах.


У примівках мольфари Карпат часто зустрічається символ-образ золотих та срібних ключів.

Ключ взагалі має багатющу символіку в обрядовості мольфарства.
«Срібний ключ» присутній у примівках для закріплення обряду. Язик – це ключ до таємниць душі (слово, що промовляється за допомогою язика). Громовиця-блискавка – ключ до неба, за допомогою якого відкриваються таємниці магічного мистецтва й над світом лине громове слово. Часто для зміцнення замови закликався саме символ такого небесного громового ключа, й ця замова була незрушна.
Ключ є також одним із основних мольфарських символів приворотних обрядів. Коли дівчина хотіла вийти заміж, то йшла до мольфара, той мольфував ключ – на любов, на подружню вірність та сімейне щастя.


Лікуючи людину, карпатський мольфар обов’язково робить для неї мольфу-оберіг,

щоб закріпити результат і вберегти свого пацієнта надалі. В давнину оберегом було вишивання, різьблення на зброї, виткані візерунки на кептарях, ковані – на чересах-поясах, пір’я певних тварин на капелюхах (особливо цінувалося пір’я чорно-червоних та зозулястих півнів), малюнки на посуді, домашньому начинні. Наприклад, амулетами-оберегами, що захищали від злих духів і нещасть, були бубонці з металевими кульками, що їх прикріплювали біля пояса та на предметах вжитку – гаманцях, тайстрах тощо. Оберегами, що мали забезпечувати успіх у коханні й удачу, були яскраво-червоні китиці, якими прикрашали головні убори, пояси, свитки, сардаки…

Приєднуйтесь до нашої спільноти в viber. Підписуйтесь на новини нашого сайту

 У традиційному жіночому костюмі Карпат кожна деталь оздоблення має потаємну символіку.

Зараз як обереги Мольфар використовує магічні вузли, в які зав’язуються чи зашиваються трави, корені, зміїна шкіра, крило летючої миші, шматочок металу, що підходить власникові. Це може бути й срібна чи мідна пластинка-кулон з різьбленими символами або ж дерев’яний талісман.
Раніше такі особливі магічні вузли в’язали й характерники перед боєм, щоб «зав’язати» ворожу зброю, аби козаків не брали кулі та шаблі.
Окремо в мольфарській праці Карпат виділяється такий напрямок, як вигнання злих духів (те, що прийнято називати «екзорцизмом») і – ширше – відвертання лиха від людини. Нині, в основному , в примівках мольфар звертається до Святих та самого Господа, все-таки значну частину ритуалів, спрямованих на подолання зла, взято з арсеналу чорної магії.



Джерело: Громовиця Бердник. Знаки карпатської магії.