Мольфари Карпат про живу та мертву їжу.
Жива їжа та її самоперетравлення.
Особливістю живої їжі є її здатність до автолізу, тобто самоперетравлення (саморозщеплення) без дії сторонніх мікроорганізмів. Цей процес «самоліквідації» починається зсередини будь-якого організму відразу ж після втрати ним життєспроможності, наприклад, в результаті руйнування його цілісності, або при настанні умов, сприятливих для його перенародження. Тоді організм розщеплює себе заради продовження нового життя: тіло тварини чи людини удобрює грунт, плід і зерно розщеплюється на поживні речовини задля розвитку захованого в них зародку.
Процес автолізу відбувається відносно повільно, проте він різко активується під дією слини і шлункового соку. В цьому випадку автоліз здійснюється для продовження життя не самого організму, а того, хто його з'їв. Система травлення людини чи тварини бере під своє керування автоліз їжі і спрямовує його на власну користь. Цей процес називається індукованим автолізом (від лат. inductio «наведення», в сенсі зовнішнього впливу).
Наприклад, як тільки ми з'їдаємо яблуко, то воно власними силами вже за кілька годин розщеплюється на поживні речовини, які легко засвоюються системою травлення. Наш організм тільки допомагає розщепленню, виділяючи для кожного конкретного виду їжі точно відповідний різновид шлункового соку.
Cпівпраця живого з живим. Мольфари Карпат про живу та мертву їжу.
У термінах системології плід, що потрапляє в систему травлення, відразу ж «вмонтовується» в неї і займає позицію підсистеми, а організм людини починає виконувати роль надсистеми. Надсистема завжди ставить мету своїм підсистемам і спрямовує їх на досягнення цієї мети. У такий спосіб відбувається співпраця між плодом і людиною заради мети, поставленою організмом людини, а саме вивільнення енергії заради продовження життя.
Співпраця починається з того, що організм людини ідентифікує плід і виділяє для його перетравлювання відповідні ферменти слини і шлункового соку. Ці ферменти включають, прискорюють і спрямовують механізм автолізу. Після цього система травлення людини засвоює корисні речовини, на які саморозщепився плід.
Для кожного виду їжі організм виділяє спеціальний комплекс ферментів. З цієї причини доцільно не змішувати між собою різні плоди, а між прийомами однорідної їжі робити хоча б годинну перерву.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Такий підхід називається мольфари Карпат монотрофним харчуванням.
Якщо використовувати комп'ютерні аналогії, то кожний живий організм має власну утиліту деінсталяції, яка швидко і точно, без залишків видаляє інформацію з комп'ютера. При цьому робота деінсталятора відбувається під керівництвом комп'ютера шляхом їх злагодженої взаємодії.
У живих організмах роль деінсталятора відіграють спеціальні білки, які називаються ферментами, або ензимами. Вони діють надзвичайно ефективно: кожна така молекула спроможна виконати від кількох тисяч до кількох мільйонів операцій розщеплення в секунду. Організму залишається засвоїти енергію, що вивільняється завдяки роботі ферментів (ензимів). Тому при засвоєнні живої їжі організм мало витрачає власної енергії. Оскільки описана жива їжа співпрацює з організмом людини і активно включається в його наповнення енергією, то вона називається біоактивною. Це їжа, яка підтримує життя. До біоактивної їжі також відносять сире молоко, всі типи карпатських сирів домашнього виробництва з домашнього молока, сирі домашні яйця та яйця всмятку, рибу на пару.
Мольфари карпат просто пояснюють що таке жива їжа, все дуже просто:
жива їжа - це їжа, в якій є життя. Будь-яка хімічна, термічна обробка при температурі вище +42°С руйнує живу структуру продукту і запускає процес розкладання. До живої їжі відносяться: свіжі овочі, фрукти, ягоди, свіжа зелень, горіхи і насіння (сушені, несмажені) зернові, бобові та гречані проростки, сухофрукти, отримані в сушарках при t нижче +42°С або в тіні рослинні морепродукти, не оброблені термічно та хімічно.
Мольфари Карпат рекомендують переходити на живу їжу хоча б три рази в рік - наприклад під час релігійних постів: перед Великоднем, перед Різдвом та перед святом Петра і Павла (Петрів Піст)
Мертва їжа: біостатична і біоцидна. Мольфари Карпат про живу та мертву їжу.
Ситуація радикально змінюється, якщо їжа пройшла термічну обробку. Річ у тім, що вже при температурі 43 градуси і вище починається згортання білків, відповідно наші помічники-ферменти вмирають, а їжа втрачає здатність до саморозщеплення. Тому для перетравлення такої мертвої їжі організму доводиться витрачати велику кількість власної енергії.
Подібним чином видалення комп'ютерної програми зовнішніми утилітами не йде в жодне порівняння з дією «рідного» деінсталятора. Якщо останній точно знає, що треба робити, то «чужа» зовнішня утиліта діє наосліп, виконує багато зайвої роботи і неминуче залишає невидалене «сміття». У сміття яке швидко перетворюється на отруту для всього організму.
Так само організм, стикаючись з мертвою їжею, може її ідентифікувати тільки дуже приблизно, тому для перетравлювання починає мобілізувати велику кількість різноманітних ферментів - як потрібних, так і не потрібних, «про всяк випадок». Це призводить до надмірного навантаження і старіння організму.
Читайте також:
Мольфари Карпат про цілющий “термоядерний” трипільський хліб
Більше того, мертва їжа не реагує на запит надсистеми і не займає позицію підсистеми, готової до співпраці. Тому організм ідентифікує таку «недружелюбну» сутність як ворога, отруту. Будь-який контакт з мертвою їжею організм сприймає як зовнішню агресію, тому відразу ж починає мобілізацію лейкоцитів для боротьби з харчовим ворогом. Лейкоцити відволікаються від виконання своїх прямих обов'язків захисту організму, що призводить до його ослаблення, виснаження і прискореного зношування. Вживання будь-якої мертвої їжі викликає стрес.
Через відсутність автолізу мертва їжа засвоюється у 5-10 разів повільніше в порівняні з живою їжею. Тому така їжа називається біостатичною - це їжа, яка сповільнює життя, робить людину лінивою, повільною, важкою і забрудненою. Окрім термічно обробленої їжі, до біостатичної їжі також належить сухе, непророщене зерно і зроблене з нього борошно, стерилізоване, порошкове молоко та сир з нього.
При примусовому перетравленні мертвої їжі залишається на порядок більше неперетравлених решток, особливо якщо йдеться про м'ясну їжу. Для допомоги в розщепленні всіх цих завалів підключаються сторонні організми: мікроби-«могильники», грибки-паразити, глисти. Оскільки вони виділяють власні відходи життєдіяльності (екскременти), то організму доводиться прибирати й за ними, перенавантажуючи свою систему очищення від токсинів, та отрут.
Більшість людства вражена паразитами, тому перебуває в ослабленому стані і страждає від величезного числа хронічних хвороб. Проте з цього глухого кута є простий вихід. Річ у тім, що паразити живляться тільки мертвою їжею, натомість жива їжа для них є отрутою.
Тому для радикального позбавлення від паразитів і хронічних хвороб зазвичай достатньо перейти на живу їжу. Різновидом мертвої їжі є біоцидна їжа - та, що вбиває життя. До неї належить генетично модифіковані організми, маргарин, хлібопекарські дріжджі, алкогольні напої, пиво, оцет, солодкі газовані напої, смакові добавки, консерванти та інша «хімія». Фактично, це взагалі не їжа!