Полонина Боржава. Пішохідні маршрути (треки) Карпат.
Боржава. Пішохідні маршрути по визначним природним пам'яткам Карпат. Боржава - один з найпотужніших полонинських хребтів з найвищими вершинами Стой (1681м) та Великий Верх (1598м).
Великий Верх (1598м) У відрогах якого шумлять води найбільшого в Карпатах водоспаду Шипот.
У підніжжя хребта, в долині річки Веча, проходить чи основна транспортна артерія Карпат - залізниця, першу вітку якої було прокладено ще за часів Австро-Угорщини, в 1890 році. Близькість крупних населених пунктів - Волівця, Сваляви, Мукачева, наявність комунікацій та одне з природних багатств високогір'я -ягоди чорниці та брусниці стали головними причинами того, що, незважаючи на суворий і неприступний гірський ландшафт, значні відстані (полонина тягнеться на десятки кілометрів) Боржава одна з найбільш відвідуваних полонин карпатського краю.
В якості одноденних радіальних маршрутів на Боржаву пропонуються наступні варіанти: підйом на полонину із селища Воловець, із залізничної станції Оса та із сіл Подобовець або Пилипець. Відправним пунктом першого маршруту візьмемо залізничну станцію Воловець.
Йдемо вздовж залізничної колії повз розташований поряд автовокзал, церкву і під залізничним мостом повертаємо наліво. Дорога через 1,5 км виводить за селище і прямує до лісу. Переходимо через струмок, вибираємо стежку, що йде по гребеню хребта, а не по долині річки Звор. Звідси починається підйом на полонину. Підйом крутий і доволі тривалий, адже слід подолати відстань близько 3 км. Під кінець підйому стежка виводить на межу лісу до старої ферми в районі гори Плай. Звідси прямуємо наліво і незабаром піднімаємося до метеостанції, розташованої на Плаю.
Панорама частини Боржавських полонин, що відкривається з цієї вершини, зачаровує суворою красою і справляє сильне враження
особливо на тих, хто вперше піднявся в гори. Гірський хребет описує велетенську дугу, а його схили стрімко спускаються до межі лісу півкілометровою стіною з кам'яними осипами, на яких місцями не змогла закріпитись жодна рослинність. Де-не-де понад лісом видно сліди розташування кошар - загонів для овець, з-під самого Великого Верха починає свій короткий, всього десятикілометровий біг шумлива річки Оса, а первісні лісові хащі нагадують про існування цивілізації тільки поодинокими площами вирубок. Полонинські вершини ваблять до себе оманливою близькістю, прихованими за ними краєвидами, проте слід добре планувати маршрут, пам'ятати про час, необхідний на зворотну дорогу.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Відправним пунктом іншого маршруту на Боржаву є залізнична станція Оса, до якої без проблем можна дістатись приміською електричкою.
Декілька будиночків лісництва скупчились біля устя гірського потоку на його лівому березі. Зразу за першими будиночками, на узліссі біля криниці, починається стежка, що прямує крутосхилом до лісової дороги, серпантини якої краще спрямляти стежками. Вище вирубки дорога закінчується, залишається добре вторована стежка, яка найкоротшим шляхом виводить на одну лісову поляну, потім на іншу, а згодом на високогірну межу лісу. Підйом важкий і, незважаючи на невелику відстань, яка складає близько 4 км, тривалий. Але ось, накінець, і полонина, перед виходом на яку краще запастися водою, адже при потребі за нею слід буде спускатися на півкілометра вниз!
На відкритих полонинських просторах легко орієнтуватися. Невдовзі відкривається вигляд на Стой, а на протилежному боці долини - на Плай і Темнатник. Тут можна відпочити і продумати подальший маршрут. До головної вершини гори Стой від межі лісу біля 5 км. Добре підготовлені туристи при благоприємних погодних умовах за один світловий день встигають підкорити гору і ще й вернутися у відправний пункт. Але поспішати не варто. Маршрут з підкоренням вершини краще планувати на 2 дні.
З найвищої точки полонини Боржава відкривається вигляд на всі чотири сторони світу.
У ясну погоду в горах видно на відстань до 50-70 км. Наприклад, із г. Стой добре видно не тільки вже знайомі нам вершини Пікуй, Остра, Руна, але й далеко в долині на 50-кілометровій відстані розташоване м. Мукачево.
Відправний пункт третього маршруту на Боржаву - водоспад Шипот вище с. Пилипець Міжгірського району. Сюди легко добратися будь-яким автотранспортом. Якщо їхати автобусом із Волівця, доцільно вийти на зупинці в с. Подобовець, звідки через пагорб спускаємось до околиці сусіднього села, від якої трохи більше 1 км до Шипота. Піднімаючись вздовж річки минаємо декілька правих відгалужень дороги, на одне з яких слід повернутись після огляду водоспаду. На полонину краще підніматися гребенем хребта ніж долиною, вибираючи найкращу із доріг, яких тут не бракує. Чим вище в гори, тим далі відсувається лінія горизонту, поступово відкриваються навколишні вершини. При наявності достатніх сил і часу можна піднятися на г. Великий Верх. З висоти 1598 м відкривається гарний вигляд практично на всю полонину Боржаву, велетенський хребет якої поступово понижується в напрямку селища Міжгір'я.