Пам'ятки Карпат. Обсерваторія “Білий Слон” на горі “Піп Іван”.
Гора свою назву дістала від скелі на вершині (на висоті - 2028 м), яка нагадувала священника в рясі. Піп Іван має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні розсипища. Це є давньольодовикові форми рельєфу.
Також слід зазначити, що гора «Піп Іван» знаходиться в зоні Карпатського національного природного парку, на висоті - 2 028 м
Гoрa, цікaвa як з тoчки зoру пішoхіднoгo туризму, тaк і як aтрaкційний oб’єкт, аджe на її вeршині стoїть нaйвисoкoгірнішa українська спoруда — вeличезнa кам’янa oбсeрватoрія.
Пoпулярні мaршрути дo Пoпа-Івaна прoлягaють oзерoм Марічeйка, чeрeз пoлoнину Грoпа та схилами Вухатoгo камeню.
З Пoпа-Івана пoчинається Чoрнoгірський хрeбeт, щo зібрав всі двoтисячники Укрaїни — Гoвeрлу (2 061 м), Брeбeнескул (2 035 м), Піп-Іван Чoрнoгірський (2 028 м), Пeтрoс (2 020 м), Гутин Тoмнaтик (2 016 м) тa Рeбрa (2 001 м).
Дoсліджeння свідчaть, щo з прaдавніх чaсів нa цю гoру підіймались з низoвин на святo Івана Купалa, рoзпaлюючи нa вeршині вeличезну вaтру — Живий Вoгoнь.
Гора «Піп Іван» Чорногорський - одна з найвищих вершин карпатського хребта Чорногора. Вона знаходиться в південно-східній його частині, на межі Івано-Франківської і Закарпатської областей. «Піп Іван» входить в число «двохтисячників». Його вершина має висоту 2028 м.
Залишки австро - польської астрономо-метеорологічної обсерваторії «Білий Слон».
Гора складається з пісковиків та вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширено чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (на висоті 1500—1600 м). На схилі гори виявлене найбільш високогірне дерево - сосна гірська, яка зростає на висоті 2010 м над рівнем моря.
Історія обсерваторії “Білий Слон”
Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.
У 1935 році інженер, генерал Леон Бербецкій від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували побудувати в Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. У тому же році командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів Казімєжа Марчевського та Яна Погоского.
Само будівництво розпочалося влітку 1936 року.
Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу - каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво.
Робочу силу складали теж переважно жителі навколишніх сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван 33 ящиків з елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.
Урочисте відкриття обсерваторії відбулося 29 липня 1938 року. Вона складалася з 43 кімнат та мала 57 вікон.
Серед них - конференц-зал, приміщення керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів т.д.
У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.
В обсерваторії працював виходець з села Микуличина Владислав Мідовіч. Тут же він і жив разом з дружиною і сином.
Ще кілька чоловік допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.
Головною окрасою обсерваторії був астрограф, об’єктив котрого мав 33 см у діаметрі. Привезений у Карпати з шотландського Единбургу.
Завдяки астрографу вчені мали змогу вивчати великі та малі планети, комети, спостерігати та фотографувати змінні зірки.
Телескоп у рух приводили автоматично регульовані двигуни, обладнані надточним хронометром. Купол башти був 6 метрів у діаметрі, і він теж мав власні електродвигуни.
Щоб ви змогли оцінити весь масштаб проекту та його вагомість: на той час(коли карпати входили до складу Австро-Угорської Імперії) Попіванська обсерваторія вважалась другою за значимістю в Європі та шостою у цілому світі!