Сьогодні в Карпатах відзначають Благовіщення. У цьому році два великих свята Благовіщення та Великодня субота - збіглися в один день. Таке трапляється чотири рази на століття. У цьому столітті це - 2007, 2018, 2029 та 2091 рік.
Благовіщення входить до числа дванадцяти найважливіших свят Християнства і є третім за значенням святом після Великодня та Різдва Христового. Благовіщення означає "блага" або "добра" звістка.
У цей день Діві Марії явився архангел Гавриїл і сповістив Її про прийдешнє народження Ісуса Христа - Сина Божого і Спасителя світу.
7 квітня у Карпатах відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне з найбільших весняних свят. Селяни у Карпатах з особливою пошаною ставилася до нього, оскільки вважали, “що Бог у цей день благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом братися за будь-яку роботу, нічого не можна було садити в землю. Особливо застерігали вагітних жінок.
Мольфари Карпат кажуть, що на Благовіщення навіть птиця не в'є собі гнізда.
У Карпатах існує повір'я — зозуля тому не має свого гнізда й підкидає яйця в чужі, “що колись на Благовіщення вила гніздо і Бог відібрав їй пам'ять”.
Більше того, старі люди у Карпатах вірили, що все народжене в цей день має ґандж: “Від благовісного теляти добра не ждати“, а “знесене яйце буде бовтливе“. Але вірили, що надзвичайно чудодійну силу цього дня має пролісок. Якщо його зірвати і носити в кишені коло серця до Великодня, а потім покласти в хаті до ікони, то можна в долі випросити щастя, здоров'я собі і родині.
Вважалося за гріх позичати вогонь у цей день. А щоб град обійшов стороною під час жнив, то треба на Благовіщення закопати в кінці посіву проскурку, яку спеціально освячували у церкві. Особливі надії із цим святом пов'язували й пасічники. Дехто розмішував із медом проскурку й підгодовував бджіл, “щоб зубастими були“, інші до медового стільника додавали червоного перцю і ставили на лотки вовчі пащі — “бджола, котра пролізе через неї, зуміє відгризтися від чужаків“. Або ж розстеляли перед вуликом червону тканину: “нехай зляться на напасників“.
Щоб корови давали багато молока, ввечері напередодні Благовіщення господині наповнювали відра і дійниці водою, а щоб відьми не доїли їх, обсівали хлів маком-самосієм, спалювали якісь старі речі (постели, капелюхи) і попелом підгодовували корів.
В цей день не пускають до своїх осель жінок та дівчат, “щоб не приносили лиха“, але й саме жіноцтво, аби мати добрі стосунки з сусідами, не намагалося ходити в гості у цей день.
Здавна у Карпатах, особливо в містах, був звичай випускати на Благовіщення пташок. Городяни спеціально для цього купляли кліточки з пернатими і, повернувшись із церковної відправи, випускали на волю “менших братів“. А селяни виганяли з хат котів, спускали собак і виганяли худобу, щоб “чули весну й самі про себе дбали“.
Перші дні після Благовіщення у Карпатах називали Вдовиним або Сирітським плугом.
Ця високогуманна форма суспільних взаємин свідчить про добродійство народної карпатської моралі і шляхетність стосунків серед простого народу. Саме в цей день сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам. Адже здавна у Карпатах існував звичай першу весняну оранку починати в тих родинах, де не було господаря. Виконували цю важливу роботу за допомогою толоки (колективно) та без оплати. Вважалося аморальним, якщо хтось із односельців, знехтувавши звичаєм, раніше від вдів починав орати своє поле.
І звичайно ж, у Карпатах на Благовіщення уважно стежили за погодою. Народні прикмети.
Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.
Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне.
На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.
На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито й гриби, а коли мороз - огірки.
Коли досвіт на Благовіщення без вітру й тепла - буде гарний урожай.
Збереглося чимало й мудрих приповідок:
До Благовіщення земля спочиває, на літо сил набирає.
До Благовіщення зими не лай і саней не ховай.
По Благовіщенню птиці вже гнізда не в'ють, а яйця несуть.
Скільки до Благовіщення зорати, стільки після Благовіщення чекати.
Хоч на Благовіщення земля й гола, та зиму поборола.