Тризуб-закодоване послання з глибини століть, яке несуть нам духи наших предків.
Тризуб є стародавнім сакральним символом, який зустрічався на території України з найдавніших часів і шанувався як магічний, містичний знак роду, щастя, як триєдиний оберіг.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті — знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу.
Є понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що цей давній знак є містичним символом тривимірності світу. Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба - символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб - це сокiл, який пiкiрує на здобич. Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.
Бачили в тризубі також зашифровану цифру 3 (яка колись позначалась літерою Ш). Число три з поконвіку означало Божественний порядок. Наприклад у єгиптян воно асоціювлось із Тріадою: поєднанням двох елементів, що веде до появи третього. В їхньому розумінні світ складаєтсья з трьох рівнів: небесний, земний і підземний; людина має три аспекти: дух, душа і тіло; в кожному явищі є три стадії: виникнення, розгортання, знищення.
Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”. Трійця невпинно переслідує людину ще з часів зародження цивілізацій. Віра, надія, любов; вогонь, вода, життя; Інь, Янь, Ци – всі явища завжди ходять трійцею. Це завжди три рівноправні сили, що походять від притаманного кожній культурі Абсолюту.
Читайте також:
Знак тризуб (або тридент, трисуття) відомий у світі з прадавніх часів
Навіть якщо розглядати систему вірувань усіх древніх народів, завжди було три основні сили: індуїзм - Брахма, Шива і Вішну; греки – Зевс, Аід, Посейдон; Єгипет – Осіріс, Гор, Ісіда. Навіщо далеко ходити, в християнстві теж присутня трійця: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; віра, надія, любов тощо.
Однак не будемо забувати, що тризуб – язичницький символ. Рідновіри розповідають, що малий герб (Тризуб, Триглав, Трійця) – симол Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі.
Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.
Тризуб - родовий знак Рюриковичів. З історичних джерел відомо, що посли князя Ігоря при укладенні договорів ставили печатки з тризубом. На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб. За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.
Ви замислювались, наприклад, чому саме тризуб? Що це взагалі за символ? Коли він з'явився на наших землях?
Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.
Однак, тризуб був присутній на наших землях ще задовго до цих подій. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували трипільці у 4-3 ст. до н.е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, В Ольвії (в Південній Україні), на території прадавнього Бозпорського царства. Згодом його використовували царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів (до речі, найдавніша писемна згадка про тризуб датується 360-355 рр до н.е. і належить Платону: у праці “Тімен” він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб).