Верховина - мальовничі та легендарні села Карпат
Верховина - селище міського типу, адміністративний центр Верховинського району Івано-Франківської області (Україна). Знаходиться на висоті 620 метрів над рівнем моря на річці Чорний Черемош, в 150 км від Івано-Франківська і 31 км від залізничної станції Ворохта.
Верховина (до 1962 р. - Жаб'є) - найзнаменитіший гуцульський населений пункт, називаний столицею Гуцульщини. Розташований над Чорним Черемошем на висоті 600 м н. р. м., біля підніжжя Чорногори та Покутських Карпат, у колишньому Косівському повіті. Перша згадка, швидше про поляну, ніж про населений пункт, походить з 1424 р. Спершу ця місцевість була власністю Потоцьких, пізніше пана Станіслава Скарбка й заснованої ним фундації. У 1880 р. 4023 жаб'ївських гуцулів проживали в близько 1,5 тис. дворах. Разом із ними, тут проживали 38 поляків та 500 євреїв. Ці цифри імпонують, беручи до уваги те, що тоді все населення гуцулів оцінювали в 55 тис. чол. Сільська ґміна Жаб'є, займаючи площу близько 600 км?, у 30-х рр. XX ст., нараховувала понад 8 тис. мешканців та була найбільшим селом Речі Посполитої (а раніше й всього австро-угорського цісарства). Складалася з двох основних частин - Ільці та Слупейки, а також численних присілків, як Зелени, Валило, Бистрець чи Дземброня, які з часом ставали окремими селами.
Приватний музей відомого гуцульського музиканта Романа Кумлика у Верховині
Тут знаходився офіс управи Фундації Станіслава ґр. Скарбка та державного майна, функціонували численні українські спілки, а також 113 водних млинів. Від 1892 р. до початку І світової війни тут діяло туристичне схроніско (турбаза), т. зв. Чорногірський Двірець, заснований Коломийським відділом Товариства Татранського. У міжвоєнний час у Жаб'є протягом року відпочивали близько 700 відпочиваючих. У Жаб'є - Ільцях та Жаб'є - Слупсйці були дві окремі греко-католицькі парафії. До складу парафії в Ільцях входили також Бистрець та Зелене-ріка (зі своїми філіальними церквами). В Ільцях збереглася дерев'яна церква гуцульського типу св. Трійці, збудована в 1881 р. Нова церква Успення Богородиці в Слупейці походить із 90-х рр. Стара церква, поставлена, очевидно, приблизно е 1800 р., як також і невеличкий римо-католицький костел, були знищені підчас II світової війни. У 1937 р. у Жаб'є була відкрита Високогірська Школа Рільнича, а в 1938 р. - Гуцульський музей в Ільці. Обидві споруди не збереглися до нашого часу.
Незважаючи на те, що в наш час населений пункт називається Верховина, при в'їзді всіх вітає напис „Жаб'є - столиця Гуцульщини" (цитата з Івана Франка).
У наш час Верховина є одним із найважливіших туристичних центрів Східних Карпат, центром адміністративного району та місцевим транспортним вузлом. Хоча, тут небагато збереглося від довоєнної курортної інфраструктури. На місцевому кладовищі знаходяться поруч пам'ятники польським прикордонникам, та та воїнам УПА. У центрі села є невелике єврейське кладовище - пам'ятка по жаб'ївських євреях.
Мандрівникам слід обов'язково відвідати приватний музей відомого гуцульського музиканта Романа Кумлика, який знаходиться в самому центрі на вул. Івана Франка, а також музей на вул. Жаб'ївський Потік, присвячений фільмові „Тіні забутих предків". Він міститься в будинку, де в часи зйомок фільму проживав його режисер Сергій Параджанов.
Відпочити в цьому селі можна на базах відпочинку, а також у численних приватних помешканнях. Взимку тут функціонують два лижних витяги. Верховина є добрим стартовим пунктом для виходу на г. Біла Кобила (1477 м) в Покутських Карпатах, а також на гори Синиця (1186 м) і Кринта (1350 м) у Гринявських горах.