Водохреща або Йордан (6 січня). У Карпатах відзначають Хрещення Господнє
Святом Водохреща в Карпатах завершується тривалий цикл Різдвяних свят.
Це свято на честь хрещення Ісуса Христа в річці Йордані, яке описано євангелістом Марком. Тридцятирічний Ісус Христос прийшов з Назарета на святу річку хреститися від Івана Хрестителя. Коли Ісус увійшов у річку та Іван поклав на голову Христа руки, над ними розчинилося небо, і зійшов Дух Святий в образі білого голуба, а також почувся з неба голос Бога Отця: «Це мій син улюблений, у якому все моє благовоління».
Під час хрещення Ісус Христос оголосив себе як Месія і Спаситель.
Це засвідчив сам Отець Небесний голосом із неба, а також Іван Хреститель: «Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає».
Інші назви свята: Хрещення, Водохрещі, Ардан, Йордан. У Карпатах це народне християнське свято Богоявлення.
Відзначалося 6 січня за старим стилем та знаменувало собою закінчення 12-денного періоду свят. Свято увібрало в себе багато язичницьких та християнських обрядів, центральне місце серед яких належало обрядам, що пов'язані з водою.
Саме свято у Карпатах відбувалося на річці або біля струмка чи криниці.
Напередодні на льоду річки вирубували хрест, пробивали ополонки, з льоду або снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, обливали буряковим квасом. У Карпатах у такий хрест ще вставляли чопик, який виймався з початком освячення води. Його сила була надзвичайною: казали, кому він дістанеться, у того хазяйство вестиметься. Кульмінаційний момент свята - занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважається освяченою. Люди вірять, що така вода має чудодійні властивості. До крижаної купелі вдавалися тяжко хворі люди, а іноді й ряджені щедрувальники, змиваючи в такий спосіб «скверну бісівських масок».
Мольфари Карпат кажуть, що ті дівчата й удовиці, які хочуть цього року вийти заміж, мають стати при виході з церкви так, щоб священик зачепив їх рясою,
або мають хоча б за щось ущипнути в приміщенні церкви, виходячи на свято Йордану. В карпатську давнину коли святили воду,
пасічники забирали із собою ті кілки, якими піднімали і тримали льодяний хрест, бо якщо його застромити в пасіці, то бджіл не заїдатимуть сусідські комахи, гнізд не руйнуватимуть ведмеді. Багаті пасічники навіть наймали людей, щоб вони принесли богоявленської води з інших сіл.
Після свята не вільно було прати 14 днів, бо вода всюди була свяченою та не годилося її бруднити. Але всі вмивалися на свято йорданською водою, аби змити із себе все недобре. Води набирали до господ на весь рік для вжитку як свяченої води.
Прийшовши додому, пучечком сухої соломи кропили все в хаті та господарстві. Випивши освяченої води, сідали до столу обідати.
Цього дня зранку господиня поспішає підлити води в діжку з квашеними буряками, бо квасу поменшало, а підлита цього дня вода,
за переконаннями селян у Карпатах, має властивість не псуватися до весни, утворюючи такий квас, який був раніше.
Потім господині намагалися не проґавити, коли почнуть дзвонити в усі дзвони, бо в цей час слід погодувати курей вершком від учорашньої куті:
та якщо це зроблено вчасно - кури знесуть надзвичайно багато яєць. Перед обідом місили тісто на пироги й, витягши руки з тіста, не обтирали їх,
а йшли до саду й обв'язували яблуневі дерева соломою, примовляючи: «Щоби родили яблука такі добрі і м'які, як тісто».
Найулюбленіша справа, яку люди дозволяли собі в цей день, це - катання на санчатах. Каталися всі: від малого до великого, від бідного
до багатого. По обіді дівчата бігли до річки вмиватися, «щоб були рожеві лиця», а парубки сходилися на річці з гуртом парубків із сусіднього села.
Влаштовували бій навкулачки, хто перемагав – той забирав собі «орден»: вирубаний із льоду хрест.
Цим, власне, й завершувалися Різдвяно-новорічні святкування. Після цього вже не годилося співати колядок та щедрівок.
По Водохрещах вже заступали кількатижневі м'ясниці. В цей час ще можна було співати пісень та справляти весілля. Після м'ясниць наставав найдовший та найсуворіший Великий піст. Про нього у Карпатах казали так: «Великий піст усім прижме хвіст».
Карпатські прикмети на Водохреща:
Якщо під час освячення води йде сніг - майбутній рік буде врожайним.
Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні сіяти яру пшеницю треба в той день тижня, на який випало свято.
Якщо Йорданів день сонячний - хліба будуть чистими, якщо похмурий - у хлібах буде багато бур 'яну.
Коли на Водохреща риба табунами ходить, на рої добре буде.
Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі.
Ясні зорі на голодну кутю - вродяться білі ягниці.
На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.
Якщо хмарно - хліба буде вдосталь.
Йде лапатий сніг - на врожай.
Зоряна ніч - вродяться горіхи і ягоди.
Коли випав повний місяць - буде велика вода.
Христос хрещається! В ріці Йордані!