Вишиваний рушник, могутній стародавній оберіг, у карпатських обрядах та звичаях
У хаті хурчить веретено. І думки прядуться золотисті, і чується дівчині, як бігає човник по струнах ниток, грюкає ляда ткацького верстата, сувій полотна намотується на вал, а далі - біліють полотна, вистелені на траві біля карпатської річки, зозуля кує на те полотно довгі роки, а дівчина вишиває і... всміхається. Тільки їй відомо, яке вишиття заграє на полотні.


У Карпатах за вишитими рушниками та прибраній хаті судили, якою є господиня та її доньки, про достаток карпатської родини.

Кожна жінка чи дівчина вишивала у Карпатах багато рушників. І всі вони мали своє призначення: карпатський рушник-утирач - для обличчя та рук, карпатський рушник-стирок - для витирання посуду, карпатський кілковий (гарно вишитий) - для прикрашання образів, картин, карпатський божник - для ікон на покутті, карпатський плечовий (з багатою вишивкою) - для сватів, карпатський подарунковий - дешевий, який дарували гостям на весілля.


 

Читайте також:

Карпатський рушник. Семантика орнаменту - значення кольорів та символів

Спадщина наших предків. Прадавні солом'яні обереги Карпат

Карпати. Український рушник. Яскраве полотно долі карпатського народу

 



Карпатські рушники, якими користувалися частіше, виготовляли з дешевого, грубішого полотна, скромніше вишивали, але вони були не позбавлені мистецької цінності.

У Карпатах без рушника не відбувалася жодна важлива подія в житті народу. Вишитий карпатський рушник дарували породіллі, мав місце він і на хрестинах. Карпатський весільний обряд також не відбувався без рушників. Рушниками перев'язували старостів під час сватання. На рушник клали щойно випечений коровай. Батьки зустрічали молодого й молоду хлібом-сіллю на вишитому рушнику. На карпатський вишитий рушничок щастя ставали молодята під час шлюбу. Невеликим рушничком в'язали молодим руки, коли заводили за весільний стіл. Рушником підперізували молоду.



Хлібом-сіллю на вишитому карпатському рушнику зустрічали дорогих гостей. Коли виряджали сина чи батька у далеку дорогу Карпатами, - давали їм рушник, у який загортали хліб.

На столі завжди лежав хліб, прикритий рушником. Коли ховали небіжчика — то на хресті пов'язували рушник. На рушниках піднімали сволоки, будуючи карпатську хату. За язичницьких часів наші предки у Карпатах обожнювали природу, вірили, що кожне дерево, кожна рослиночка має душу, тому, віддаючи їм шану, обвішували рушниками.


Вишивали рушники у Карпатах до великих свят, був і так званий родинний рушник. Деякі карпатські господині мали близько сорока вишитих рушників на всі випадки життя.

У  Карпатах кажуть: А в коморі сволок, на ньому рушників сорок.
Використовують рушники в родинних обрядах і в наші дні, особливо в весільних та поховальних.
А ось щодо прикрашання своїх домівок - то це, на жаль, збереглося більше в сільській місцевості Карпат. Чи то на жінок вплинули процеси емансипації, чи то брак вільного часу - але вони менше стали вишивати. А вишивання заспокоює, врівноважує нервову систему, покращує загальний стан. Вишитий рушник, крім того, стане надійним оберегом і окрасою вашої квартири.


Карпатським рушником прикрашають не тільки оселі, а й громадські будівлі: храми, школи, лікарні, дитячі садочки тощо.

Карпатський рушник - це спогад про бабусю, маму, які їх вишивали, це тепло і ніжність їхніх рук, це часточка родинного тепла Карпат.  
...Через літа, через віки до нас приходить сива мати ... Цілує сонце рушники, що ненька вміла вишивати. Рушник - це наша свята, зворушливо-поетична реліквія Карпат, яка крізь товщі віків світиться символом непогасних традицій.
Не черствійте душею, дорогі жінки Карпат та України!
Незважаючи ні на що, вишивайте рушники, маленькі і великі, даруйте їх своїм близьким і рідним. Нехай вони зігріють їхні душі добрим спогадом про вас і стануть надійним оберегом.
І повіримо у ті прадавні обереги, які захищали наш рід у Карпатах. Повіримо у зозулину силу на рушнику, бо вишиваючи зозулю, зозуленьку, зозулечку, зозульку, ... неньку, матіночку, голубку ..., наші берегині наче світлу думку виспівували на полотні: Накуй, птахо, долю пречисту. Начаклуй, збережи, затишно-дітну, хатньо-святкову, мило-багату.
Щоб з любов'ю на многії літа.