Карпатська притча - Відлуння. Народна мудрість гір сформована та відшліфована століттями.
Притча карпатських мольфарів - "Відлуння"
Стародавні карпатські притчі допоможуть вашій душі достукатися до вас, навчитися цінувати Момент, насолоджуватися маленькими радощами, по-філософськи легко переживати розчарування, образи, труднощі. Рано чи пізно кожен з нас відправляється на пошуки себе. Іноді наш шлях осяває любов, іноді - самотність. Ми шукаємо: пробуємо, чіпаємо, прислухаємося... Нам усім дароване життя, яке ми пізнаємо через тіло, розум та душу. Але як часто ми перетворюємо цей дар в прокляття, як часто забуваємо про те, що дійсно важливо!
Приєднуйтесь до нашої спільноти в viber. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Читайте також:
Відлуння. Притча карпатських мольфарів про сенс життя.
Дідусь з онуком йшли через гори Карпат. Хлопчик спіткнувся об камінь, впав, боляче вдарився і закричав:
- А-а-а-й!!!
І одразу ж почув звідкись крізь гору голос, який повторив за ним:
- А-а-а-й!!!
Цікавість здобула верх над страхом, і хлопчик прокричав:
- Хто тут?
І отримав відповідь:
- Хто тут?
Розсерджений, він закричав:
- Боягуз!
І почув:
- Боягуз!
Хлопчик подивився на дідуся і запитав:
- Діду, що це?
Дідусь, посміхаючись, сказав:
- Дитина моя, будь уважний, дивись - і крикнув в гори:
- Я тебе кохаю!
І гора відповіла йому:
- Я тебе кохаю!
Дідусь крикнув:
- Ти-найкращий!
І голос відповів:
- Ти-найкращий!
Хлопчик був здивований і нічого не розумів. Тоді дідусь пояснив йому:
- Люди називають це відлунням, але насправді це наше життя. Воно повертає нам все, що ми говоримо і робимо. Наше життя - це відображення наших дій. Якщо хочеш більше любові від світу, віддавай більше любові оточуючим. Бажаєш щастя - дай щастя тим, хто навколо тебе. Чекаєш посмішки від інших - посміхнися сам. Наше життя, наша доля – це не збіги обставин, це дзеркальне відображення нас самих.