Карпатські вишиті обереги: пояс, хусточка, віночок, чільце

Карпатські вишиті обереги: пояс, хусточка, віночок, чільце.
"Пояс - це як дашок, що відбиває все погане донизу. Якщо цього дашка нема, то зло заходить людині в душу, і людину тягне на сварку, суперечку, вона стає дратівливою" (Г. Маковей).
Дітей вперше підперізували вишитим поясом: дівчинку - в три, хлопчика - в чотири рочки.
Щоб пояс був оберегом, то творили його за правилами. По чорній основі ткали зеленим, оранжевим, жовтим. По всій довжині поясу тягнулися ромбики, посередині виділявся чорний хрест, краями пролягали трикутники.
В данину у Карпатах пояс носили всі - діти, жінки і чоловіки. Непідперезаними не ходили. І сьогодні у карпатських  храмах продають чорні пояси, на яких написана молитва до Чесного Хреста. Вважають, що такий пояс оберігає людину від недобрих духів, відганяє страх.

Читайте також:

Карпатський рушник. Семантика орнаменту - значення кольорів та символів

Вишиваний рушник, могутній стародавній оберіг
Карпати. Український рушник. Яскраве полотно долі карпатського народу
Вишиванка – оберіг, містичний символ долі українського народу

Спадщина наших предків. Прадавні "павуки", солом'яні обереги Карпат

У карпатських жінок пояс був вузький, у чоловіків - широкий. Пояси намагалися робити з гарними обереговими візерунками: ромбиками, трикутниками, хвильками тощо.

Новий пояс вперше дарували у 12 років. Самі пояс не виготовляли. Його замовляли жінці-вдовиці, яка була добропорядною.

У Карпатах казали: "Як Земля має пояс, так і людина повинна його завжди носити".

Мольфари Карпат кажуть, що згори іде до людини добро, світло, сонячна і космічна енергія подібно до зливи, і котиться зливою вниз, заземлюючись слідами. А коли є пояс — то ця "добра" злива, доходячи до поясу, піднімається вгору до сонячного сплетення, звідти потоком у руки, даючи їм силу, підтягує голову людини догори, до неба, до сонечка, дає добрий настрій.

Поясом були "підперезані" статуї наших дохристиянських богів.

Українські козаки носили дуже довгий пояс. Вони намотували його так, щоб він добре підтримував прес. А іще за поясом у козака була люлька, шабля, пристебнута порохівниця.

Карпатський вишитий оберіг - вишита хусточка.

Оберегом є невелика квадратна хусточка, яку вишивали дівчата. "Хусточку вишивати - добро примножувати, долю закликати", - кажуть мольфари Карпат. Хусточка була і є оберегом, бо дівчина ніби закодовувала свої бажання, мрії у кожен листочок, квіточку. Та й кожен колір має своє символічне значення. Матері вчили дівчат творити свої узори і не запозичати чиїхось. Творить узор дівчинка і думки свої у нього вкладає. Шили тоді, коли місяць був уповні. Вірячи у магію слова, вчинку, думки старалися все це виразити у візерункові. Хустинку дарувала дівчина хлопцеві, який їхав у далеку дорогу, йшов в армію, у воєнні роки - на війну. На Буковині хусточки дарували кожному гостеві на весіллі, а на Полтавщині хусточкою перев'язували руку хлопцям та дівчатам.

Приєднуйтесь до нашої спільноти в viber. Підписуйтесь на новини нашого сайту

Кожен колір у Карпатах мав свою символіку: рожевий - від Бога, бо це колір Сонця; синій - від води; блакитний - від неба та ще, щоб життя чистим було; зелений - аби здоров'я не в'януло.

Дівчина могла подарувати вишиту хусточку юнакові, який їй подобається. Парубок свято її беріг. Звідси танець з хусточкою, який танцюють на весіллях у Карпатах і донині. Був також звичай накривати очі хлопцеві, коли той помирав. У відомій козацькій пісні співається: 
Дай же, дівчино, хустину,
може, я в бою загину.
Темної ночі накриють очі,
легше в могилі спочину.
Існував цілий обряд "відбирання" хусточки. Зараз нема цього звичаю. А жаль, бо хусточка - це дорогий, пам'ятний подарунок, який оберігав юнака в чужій стороні, символ вірності, пам'яті про кохану дівчину.

Карпатський оберіг – віночок з квітів і гуцульське чільце.

Чільце - це стильна прикраса на голову і надійний захист. Український народний одяг продовжує залишатися на піку моди не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. Вишукане чільце плетене, прикрашене квіточкою - як головна прикраса справжньої карпатської панянки. Чільце носять на чолі. Вбирає його молода на весілля, або всі дівчата під час урочистих свят. Поширене у Карпатах. Багато дослідників схильні вважати традицію носіння чільця залишком тої староукраїнської оздоби, що була запозичена від Візантії в період княжої доби в Україні.
Віночок є символом життєдайного Сонечка. Він був оберегом і "лікарем". Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший віночок плела мама, купала його сім днів у карпатських росах, коли на небі сонце зійде. Потім до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки (коли які квіти цвітуть).

Кожна карпатська квіточка лікувала людину: чорнобривці, любисток - допомагали позбутися головного болю; незабудки та барвінок - зір розвивали; ромашка - серце заспокоювала.

У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені: безсмертник подарує здоров'я. У шість рочків у віночок вплітали мак, що давав сон та беріг думки, та волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіток. Вперше вплітали цвіт яблуні. У яблуні прохали для дитини долі і здоров'я. У центрі було гроно калини. Дівчинці у 12 років вплітали 12 квіток. Обов'язково у вінку мав бути деревій - на довголіття. У жнива плели вінки із пшениці та жита. На Зелені свята - із різного зілля.

Наречена у Карпатах в день весілля одягала вінок, намисто, стрічки, вишиту сорочку. У цей день вони були для неї надійними оберегами.  

До віночка прив'язували стрічки у певному порядку, але посередині обов'язково мала бути коричнева - як символ землі-годувальниці та достатку. Потім по обидва боки в'язали: червоні стрічки - символ любові; жовті - символи Сонечка, багатства, радості; зелені - символи життя на землі, щоб жилося довго, спокійно та щасливо; голубі - символи чистоти і добра; сині - символи здоров'я і очищення; білі - на одній вишивали золотими нитками Сонечко, на другій - Місяць.

На свято Купала у Карпатах віночок допомагав дівчині знайти свого судженого.

У кожній карпатський оселі робили обереговий куточок: віночок із стрічками, під ним - вишитий рушник, оберіг чи якась інша родинна реліквія.