Магія карпатської писанки, спадщина предків. Містична символіка стародавніх карпатських писанок.
Мистецтво магічної символіки сягнуло своїх вершин саме в карпатській писанці. Адже в будь-якому пасхальному виробі можна знайти потрійну символіку: символіку яйця, символіку орнаментації та символіку кольору.
Чому саме яйце стало одним з найважливіших елементів дохристиянських вірувань нашого народу? А тому, що яйце - це символ народження, тобто джерело нового життя. Саме сила яйця творити нове життя спричинилася до того, що воно стало невід’ємним елементом багатьох давніх ритуалів. Жовток яйця схожий на сонце, а, як відомо, у стародавніх Карпатах вважали сонце найбільшою силою природи. Згідно з однією карпатською легендою, птахи були улюбленими створіннями Бога Сонця, бо вони єдині, які могли наблизитися до нього. Люди не завжди мали змогу ловити птахів; проте вони могли дістати пташачі яєчка, котрі вважали магічними символами Бога - Сонця. Крім того, з "мертвого" яйця начебто народився півень як обранець сонця, адже за віруваннями наших предків саме півень щоранку викликає сонце.
З прийняттям в Карпатах християнства яйце було включене у Великодні обряди нової віри.
Довкола яйця - тобто писанки й крашанки - одразу з`явилися різні легенди, пов'язані з цим святом. Наприклад, наші пращури переповідували з роду в рід про те, як Ісуса розіп'яли на хресті й з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. Під хрестом стояла Матір Божа, яка молилася і гірко плакала. Ті червоні крашанки, на які падали її сльози, перетворилися на розкішно прикрашені писанки. Богородиця зібрала всі крашанки й писанки в хустину й пішла до Пилата просити дозволу, щоб поховати свого Сина. Дорогою вона дарувала прохожим дітям писанки й наказувала їм жити в мирі та злагоді. Прийшовши до Пилата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустини розкотились по всьому світі. З того часу люди пишуть писанки у великодній час і дарують їх одні одним. Отак в українському фольклорі дохристиянська традиція була пристосована до потреб нової віри.
Подібний процес пристосування давніх елементів дохристиянської віри стався із символами, якими первісно оздоблювали перші писанки. Вони надавали яйцеві добродійної сили, яка за первісними віруваннями забезпечувала щедрий врожай, добробут, щасливу долю. Ці вироби символізували відродження природи, і ними прикрашали великі свята.
Християни урочисто святкують воскресіння Ісуса Христа - символічне відродження всього людства. Як Великдень, так і давні весняні карпатські ритуали возвеличують радісне звільнення після крижаної зими.
Самі елементи орнаменту карпатських писанок не змінилися. Символам просто надано нову інтерпретацію.
Серед найважливіших і найстарших карпатських писанкових символів було сонце, а найприроднішим його зображенням є коло з променями, закрученими та простими, чи оздоблене крапками. На писанках з усіх районів України можна зустріти восьмираменну зірку, яка також колись символізувала сонце.
Повсякденним писанковим мотивом є свастика, яка в народі одержала різні назви "ламані хрести", "качині шийки" та "круторога".
Свастика на карпатських писанках, як різновид сонячного мотиву, символізує багатство,
радість та добру долю. В давніші часи писанки, прикрашені символами сонця, мали особливо магічну силу. Вони охороняли власника від недуг, нещастя, злого ока, оберігали не лише поодиноких людей, а й весь людський рід від нещастя. Згідно з однією карпатською легендою десь у темних безвістях живе злий дух, нібито Ірод, який прикутий до скелі дванадцятьма ланцюгами. З тих безвістей він посилає своїх слуг по всій землі, а коли вони повертаються, запитує: "Чи живуть люди в згоді та мирі?", "Чи шанують діти батьків?". Якщо не живуть у злагоді й не шанують батьків, то злий дух радіє - адже вони його люди. "А чи пишуть вони писанки?" - далі питає дух. Якщо пишуть, то він аж захлинається від сліз, а ковалі його ще сильніше приковують, і Ірод немає сили розірвати свої залізні пута. Доти, поки люди будуть між собою жити в злагоді, шануватимуть батьків, дотримуватися своїх звичаїв і писатимуть писанки, доти злий дух буде прикований до скелі. Якщо люди перестануть це робити - він зірветься з ланцюгів і у світі запанує зло...
Карпатські писанкарки здавна черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи,
зображуючи квіти, дерева, овочі, листки й цілі рослини у вельми стилізований спосіб. Такі символи відзеркалювали відновлення природи та життя. Найпопулярнішим рослинним орнаментом є квітуча рослина у вазоні або дерево, яке символізувало життя. Вишня, символ дівочої краси, мала причарувати, любов. На гуцульських писанках часто можна побачити стилізовану галузку смереки - символ вічного життя та юності. Існує повір'я, що той, хто вмиє обличчя священною водою, в якій були писанки, завжди буде молодим, здоровим та вродливим. Виноградовий мотив символізував братерство, доброзичливість і довготривалу, вірну любов. Орнамент яблучок та слив мав силу принести мудрість та здоров'я. Серед квітів зображених на писанках були рожі, барвінок, конвалії, соняшник, тюльпани та гвоздики.
Хоч тваринні мотиви не такі популярні на карпатських писанках як рослинні, їх все ж таки зустрічаємо, особливо на гуцульських виробах. Ці символи мали подвійне значення: надати їхнім власникам найкращі прикмети звірят, наприклад, здоров'я та силу, а також запевнити довге й плідне життя для тварин. Такі тварини як олені, вівці, коні, риби й птахи малювалися абстрактно; інколи писанкарки відтворювали лише частини тварин - качачі шийки, заячі вуха, курячі лапки, волові очі, баранячі роги, вовчі зуби, ведмежі лапи.
Читайте також:
Магічна сила писанки у карпатських звичаях та обрядах
Карпатська писанка семантика орнаменту. Значення символіки та знаків
Значення символіки карпатської писанки
Карпатська Великодня писанка. Народні звичаї
Писанка – символ Воскресіння, символ відродження, нового життя
Карпатська писанка - містичний символ Христового Воскресіння
Досить популярним карпатським мотивом був кінь,
який символізував силу й витривалість, і олень, що репрезентував довге життя й заможність.
Птахів вважали передвісниками весни, а тому їх також зображували на писанках. Навіть комахи мали своє місце в карпатському писанковому мистецтві. Наприклад, павук це символ наполегливості, терпеливості та художнього промислу. Метелик являє радісне, безжурне дитинство, перехід душі у вічне щасливе життя. Бджола, тим часом символізує чистоту душі.
Чи не найпопулярнішими символами й узорами на карпатських писанках є геометричні.
Писанкарка ділила площину на яйці рівними лініями, творячи квадрати, трикутники та інші форми. Відтак вона заповнювала ці площини іншими символами. Дуже цікавим використанням геометричного мотиву є писанка, яка має назву "сорок клинців" і складається із сорока восьми трикутників. У давніші часи кожний трикутник призначався для сповнення одного бажання. Після приходу християнства сорок клинців стали символом сорока днів посту, сорока мучеників, або сорока днів перебування Ісуса в пустині.
Серед інших геометричних карпатських узорів є драбинка (символ пошуків кращого життя),
решето (символ відокремлення добра від зла), кошик (символ материнства та знання), доріжка (символ вічності). Надто популярний мотив на писанках в усіх районах Карпат - безконечник. З ним пов'язане цікаве повір'я. Безконечник (кругова хвиляста лінія без початку і кінця) на писанці не має ні початку, ні кінця, отож щастя, яке потрапить у хату й цю пастку, ніколи більше не покине власника.
В Карпатах існує ціла серія дохристиянських символів, інтерпретація яких змінилася відповідно до нового часу. Крапки, які символізували зорі на небі, або зозулині яйця (тобто символ весни), стали символом сліз Матері Божої, риба - первісно символ здоров'я - Ісуса Христа, хрест, який колись був суголосним з чотирма сторонами світу, набрав християнського значення. Так сталося і з трикутником. Спочатку він репрезентував трійцю - землю, небо й вогонь; нині він є символом Бога Отця, Бога сина і Бога Духа Святого.
Варто згадати про ще один найдревніший символ, який використовувався на карпатських писанках. Це богиня Берегиня - символ життя і родючості, матері усього живого та існуючого. Вона зображена як жінка на ввесь зріст з піднятими догори руками. Символіка на писанках стосується не лише їхнього орнаменту, а також і кольору. Кожен район Карпат мав своє характерне поєднання барв. Найдавніші писанки мали лише два кольори; проте наші пращури вважали, що чим більше барв на писанці, тим вона магічніша і приворожить їм кращу долю.