Писанка – символ Воскресіння, символ відродження, нового життя

Писанка – символ Воскресіння, символ відродження, нового життя.
Писанка - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові й краси; весняного відродження; добра, радості й щастя. В історико-етнографічній літературі питання про походження карпатських писанок намагалися з'ясувати західноєвропейські вчені, починаючи з XVII століття, протягом декількох століть. Яйце отримало важливе релігійно-обрядове і символічне значення задовго до християнства в повір'ях і побуті древніх цивілізованих народів Карпат, як символ сонця: “вихваляння яйця було обумовлено думкою про весняне відродження сонця, а разом з ним всієї творчої сили природи.

Карпатські писанки є дохристиянським атрибутом Великодніх Свят.

Відомо, що в давнину писанки в Карпатах писали на гусячих, журавлиних і курячих яйцях. Оскільки птах є вісником весни, джерелом життєдайного сонця, то через яйця він ніс людям радість пробудження природи, радість життя.
Яйце вже в давні часи стало символом сонця весни. Яйце було амулетом, через який людина прагнула привернути до себе добрі сили й відвернути злі. Оскільки писанці надавалася така важлива функція, як ворожіння і магія, то і її виготовлення було обставлено рядом ритуалів. Писати можна було тільки в певний час доби й при відсутності спостерігачів. Перед початком роботи звучала молитва, спрямована на схід - у бік сходу сонця. При писанні вимовляли слова-замовляння, які повинні були надати писанці чудодійних властивостей.

Читайте також:

Карпатська Великодня писанка. Народні звичаї

Карпатська Великодня писанка. Що ми знаємо про карпатську писанку

Магічна сила писанки у карпатських звичаях та обрядах

Карпатські крашанки, писанки - історія, опис, дослідження

Карпатська писанка семантика орнаменту. Значення символіки та знаків

У Карпатах писанки писали протягом 40 днів посту, але саме писанкарськими вважалися два тижні перед Великоднем.

Дослідники нарахували понад сто символічних малюнків на карпатських писанках, і кожен малюнок має своє магічно-символічне значення. Навіть фарби їх кольори теж мають певне символічне значення.
Карпатські Великодні писанки можна розділити на кілька груп за виконаними на них візерунками: символічні, рослинні, тваринні, за мотивами господарського життя, обрядові, християнсько-релігійні (від часу впровадження християнства та його утвердження з кінця XIX століття). З початку ХХ століття. на писанках з'явилися художні композиції, в яких відображаються побутові сцени життя, господарських занять: полювання, випас худоби та ін.
Щодо способів виготовлення писанок, в Карпатах зустрічалися писанки воскової техніки виконання - нанесення воску на яйце пензлем, мальованки (розфарбовані щіточкою різнокольоровими фарбами), шкрябанки (пофарбоване яйце в один колір "прошкрябують" гострим предметом, виводячи різні візерунки).

На писанках, виготовлених у Карпатах, переважає геометричний орнамент.

У різних візерунках відтворюються образи Сонця, зірок, поля, блискавки тощо. Рослинні мотиви тут зустрічалися дуже рідко. В орнаментації писанок 30-50-х років. ХХ ст. став відчутним вплив вишивальних візерунків, що триває і понині. У сучасному гуцульському розписі значна частина писанок тематично відтворює природу - всі чотири пори року, а особливо весну з її яскравою зеленню і різноманітністю кольорів. Зображуються гілки дерев, польові квіти, гірські пейзажі.

У давні часи й до середини ХХ століття. у Карпатах Великодні писанки виготовляли за допомогою природних барвників.

Для фарбування яєць використовували відвари яблуневої та дубової кори, вільхових гілок, лушпиння цибулі, кропиву, квіти мальви, сажу тощо. Колір писанок мав своє символічне значення. У Карпатах найбільш поширеною була червона фарба, яка означала радість життя, любов, надію на одруження для молодих. Жовта фарба - це сонце, зірки й місяць, а господареві урожай, тепло, продовження роду. Зелений - весна, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу. Поєднання червоного кольору з білим означає шанування духів предків, духів природи, подяку за охорону від злих сил. Чорний з білим колір-траур, повага до духів. Жовто-бронзова фарба символізує Землю, її щедроту щодо людини. Поєднання декількох фарб (чотирьох-п'яти), означає сімейне щастя, мир, любов. Молодь і люди старшого віку в давні часи йшли у священний гай в Карпатах, де піснями, танцями-хороводами славили життєдайне Сонце, котили по землі писанки й галунки (яйця, пофарбовані в один колір), закликаючи весну для якнайшвидшого її приходу.

Писанкою дівчата в Карпатах намагалися заворожити хлопців, а господарі – урожай, приплід худоби, здоров'я всієї родини.

Писанкою вітали весняне сонце, з писанкою навесні виганяли перший раз тварин на пасовище (здійснювали рух писанкою по шерсті тварини), віддавали почесті небіжчикам на кладовищі, дарували дітям, вважаючи, що діти є втіленням духів дідів-прадідів. Шкаралупу з писанки кидали на дах хати, на город і на воду з магічною метою. Писанки або їх шкаралупу закопували в землю під час весняної оранки. Таким чином, писанки в Карпатах з давніх часів і до наших днів зберегли давній обрядовий магічно-культовий сенс, набувши в ХХ - початку ХХІ століття художнього характеру. З утвердженням християнства, ставши одним із символів Воскресіння Ісуса Христа, писанка стала атрибутом Великодньої обрядовості.