Овес корисні й лікувальні властивості стародавнього як світ зерна. Овес входить в сімейство мятликові (Злаки). Найпопулярніший представник роду - овес посівний. Історичною батьківщиною вівса вважаються Східно - північні райони Китаю і територію сучасної Монголії. Обробляти його почали пізніше, ніж ячмінь або пшеницю. Історики вважають, що спочатку овес сприймали як бур'ян серед окультурених рослин, але його не знищували, а мололи разом з основною культурою. Так що овес став харчовим продуктом як мінімум у 2 тисячолітті до н. е.
Вівсяне зерно використовується в кулінарії, медицині, сільському господарстві та алкогольному виробництві.
З нього виготовляються вівсяна крупа, пластівці, толокно, борошно і сировину для кавових напоїв. Насіння вівса входять в спортивне харчування, використовуються в безлічі народних медичних рецептів і в гомеопатичних практиках, рекомендується для регулярного вживання офіційною медициною. Вичавки, екстракти й олії вівсяних зерен використовуються при виробництві багатьох дорогих брендів натуральної косметики.
Вівсяні зерна і солод застосовуються в пивоварні промисловості. З цього злаку виходить м'яке й ароматне пиво, схоже на квас або ячмінні сорти напою. У 100 г зерен міститься білків – 10 %, жирів – 6,2 %, вуглеводів – 55 %, харчових волокон – 12 %, води – 13,5 %. Калорійність 316 ккал. Решта 3-4% припадають на вітаміни та мінеральні речовини. Присутні вітаміни А, B1, B2, В3, B4, B5, B6, B9, E, H. З макро і мікроелементів: калій, кальцій, кремній, магній, натрій, сірка, фосфор, хлор, залізо, йод, кобальт, марганець, мідь, молібден, селен, фтор, хром, цинк. Серед вуглеводів практично все припадає на крохмаль. Крім того, в складі вівсяного зерна є 12 незамінних і 8 замінних амінокислот. Всі жирні кислоти належать до групи омега-6, причому 100 г зерна покривають половину добової необхідності в них.
Через свій унікальний склад овес має численні лікувальні властивості:
- залізо допомагає відновити здоровий склад крові; - мідь стабілізує склад крові; - стабілізує роботу серця і забезпечує нормальний водно-сольовий баланс в організмі; - магній підвищує загальний тонус нервової системи, налагоджує її взаємодію з іншими органами та системами; - фосфор зміцнює опорно-руховий апарат, допомагає налагодити метаболічні процеси; - селен і кальцій виконують антиоксидантну обробку тканин; - вітаміни групи B покращують ефективність обмінних процесів, стимулюють харчування і метаболізм на клітинному рівні. Два десятки амінокислот активно включаються в роботу ендокринної системи, завдяки чому підвищується загальний фізичний і психо - емоційний тонус організму.
Робота щитоподібної залози та гіпофіза поліпшується ще й шляхом надходження йоду і марганцю.
Додавання вівса в харчування сприяє нормалізації холестеринового і жирового обміну. Комплекс мінеральних речовин стабілізує серцеву діяльність, зміцнює м'язи, робить кровоносні судини пружними й проникними. Мінеральні солі та сполуки, що входять до складу, позитивно впливають на роботу мозку, нирок, печінки, підшлункової залози. У зернах вівса багато харчових волокон і розчинної клітковини. Перші очищають шлунок і кишечник від харчових залишків, як щітка.
Це перешкоджає гниттю, через яке порушується склад мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
Механічна дія волокон підсилює кровопостачання стінок кишечника, внаслідок чого підвищується ефективність засвоєння корисних речовин і посилюється перистальтика. Бета-глюкан, або розчинна клітковина, після проникнення в шлунок стає щільною слизової масою. Вона обволікає стінки органів, захищаючи їх від дратівної дії травного соку. Такий ефект важливий для хворих з гастритом. Однак при загостренні захворювань шлунково-кишкового тракту великий обсяг клітковини може бути шкідливий для ослаблених органів.
Пророщений овес дуже популярний серед прихильників здорового харчування в західних країнах.
Його додають в фруктові та овочеві салати, десерти, каші та гарніри, а також з нього роблять відвари й напої. Щоб проростки вівса були здоровими та корисними, потрібно купувати цільне зерно, що не протравлене хімікатами перед посівом. Спочатку зерно потрібно залити водою і відсортувати від сміття і спливаючих частинок. Потім замочити на кілька хвилин в слабкому розчині марганцівки для знезараження. Після потрібно добре прополоскати зерна. Далі залити зерна на 12-14 годин водою. Потім злити воду і промити зерно проточною водою на ситі. Викласти овес в скляну банку, закрити «дихаючої» кришкою. Поставити в місце з температурою +21-23 °C. коли паростки досягнуть довжини у 2-4 см, можна їх виймати і їсти.
Внаслідок пророщування збільшується вміст вітамінів, амінокислот, простих вуглеводів і жирних кислот. Корисні речовини в складі пророщеного вівса допомагають покращувати стан і роботу мозку, очей, нервової системи, травних органів, залоз внутрішньої секреції, кровоносної системи, печінки та жовчного міхура. Паростки вівса рекомендується вживати не більше 80-100 г в день. Зелень виходить на пік корисності після виростання до 2 см або трохи більше.
Слід бути обережними із застосуванням паростків людям із захворюваннями травного тракту, при панкреатиті, перехресних алергічних реакціях. Зловживання паростками загрожує вимиванням кальцію з організму, оскільки цьому сприяє фітинова кислота. Вживання вівса і вироблених з нього продуктів не рекомендовано при жовчнокам'яній хворобі, відсутності жовчного міхура, холециститі, порушеннях роботи печінки або нирок. При захворюваннях травної системи необхідно узгоджувати включення його в раціон з лікарем.
Читайте також:
Сонячна їжа Карпат. Продукти - акумулятори сонячної енергії
Жива їжа. Що таке "живе харчування"
Проростки – біогенна, жива їжа, цілющий подарунок природи
Біоенергетичні супи. Рецепти рекомендовані курортною медициною Карпат