Цілюща карпатська глина та її склад.
Карпатські глини являють собою полімерні гірські породи вулканічного походження, що складаються з різних мінералів, переважно класу силікатів. Глинисті мінерали утворюються в результаті зміни первинних мінералів (польових шпатів, слюд, хлоритів та ін), а також в результаті випадання у вигляді гелів з колоїдних і хімічних розчинів. З урахуванням переважаючого вмісту того чи іншого глинистого мінералу виділяють наступні основні типи глин: каолінітові, гідро слюдисті та монтморилонітові. Каолінитові глини мають континентальне походження (глини кори вивітрювання, озерні, болотні, річкові, опріснених лагун) і утворюються зазвичай в кислому середовищі; гідрослюдисті можуть бути як континентальними, так і морськими, що формуються в кислому, нейтральному та лужному середовищах; монтморіллонітові мають морське походження і утворюються переважно у лужному середовищі.
Для глинолікування краще підходять білі та блакитні карпатські глини, вони дають найбільш цілющий результат, позитивно впливаючи як на шкірні покриви, так і на внутрішні органи.
Глини відрізняються дуже малими розмірами складових їх часток, великою поверхнею і, внаслідок цього, активною взаємодією з рідкою складовою. Ось чому з водою глини здатні утворювати пластичну масу, добре прилягаючу до тіла. Внаслідок малого вмісту вологи глини (навіть після додавання води для приготування глинистої маси для процедур) характеризуються великою теплоємністю, малою теплопровідністю і як наслідок цього велику тепло-утримуючою здатністю. При накладенні на шкіру глина повільно віддає тепло. Механізм фізіологічного впливу глини на організм аналогічний механізму дії грязелікування.
Карпатська глина здатна повертати магнітно-електричну рівновагу клітинам, одночасно дезінтоксицируя кров, залози та нервові центри. Вона здатна відновлювати обмін речовин.
По суті, карпатська глина містить всі мінеральні солі та мікроелементи, яких ми потребуємо, серед яких фосфор, калій, сірка, залізо, магній, кальцій, йод, марганець, кобальт, мідь, нікель, цинк, ванадій, кремній та інші.
Читайте також:
Блакитна глина Карпат. Унікальні лікувальні властивості
Пелотерапія. Лікування карпатською глиною
Лікування глиною у Карпатах. Цілющі властивості глини
Лікувальні чани з блакитної карпатської глини та цілющих трав
Встановлено, що при нестачі мікроелементів в їжі гальмуються деякі обмінні процеси, зокрема, це відбивається на стані цитохромної системи та інших дихальних ферментів, що обумовлюють внутрішньотканинне дихання. Внаслідок цього рівень окислювально-відновних процесів в організмі сповільнюється.
Біологічна роль мінеральних речовин в організмі людини нерівнозначна, але тим не менше всі вони в певних кількостях є життєво необхідними, а будь насичення тканин організму окремим елементом понад порогових концентрацій призводить до зриву регуляторних процесів і ряду послідовних біологічних реакцій організму, що проявляється у вигляді біохімічних змін процесів обміну речовин, дисфункції, морфологічних змін, ендемічних хвороб.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Хімічні та мінеральні складові лікувальної карпатської глини
Фосфор.Переважна його частина (до 80%) зосереджена в кістковій тканині. Обмін фосфору, кальцію і магнію тісно пов'язаний. Добова потреба дорослої здорової людини коливається в межах від 1,5 до 2 г.
Калій. Неодмінний учасник багатьох обмінних процесів. Важливе значення мають іони калію в підтримці автоматизму скорочення серцевого м'язу-міокарда. Калієво-натрієвий «насос» забезпечує виведення іонів натрію з клітин та заміну їх іонами калію, що в свою чергу супроводжується виведенням надлишкової рідини з організму. Щоб такий «насос» успішно функціонував, доросла здорова людина щодня повинна вживати з їжею приблизно 3,5 г калію. Для попередження та усунення набряків, при ревматизмах, для зниження зайвої перистальтики кишківника потреба в ньому збільшується до 5 г на добу.
Сірка в організмі людини - неодмінна складова частина клітин, тканин, органів, ферментів, гормонів, зокрема, інсуліну - найважливішого ферменту підшлункової залози та сірковмісних амінокислот. Досить багато її в нервовій, сполучні, та кісткових тканинах. Добовий харчовий раціон дорослої здорової людини повинен містити 4-5 г сірки.
Залізо незамінне в процесах кровотворення та внутрішньоклітинного обміну. Приблизно 55% заліза входить до складу гемоглобіну еритроцитів, близько 24% бере участь у формуванні барвника м'язів, а приблизно 21% відкладається в печінці та селезінці. Добова потреба в залізі (15-20 мг) повинна заповнюватися звичайним харчуванням. Однак у багатьох людей спостерігається недостатність цього мікроелемента. Основна причина в тому, що залізо не завжди добре засвоюється. Ось чому слід споживати залізовмісні продукти в 2-3 рази більше добової норми. Для того щоб залізо краще засвоювалося, необхідні вітаміни С і В12.
Магній. Неодмінний учасник ферментативних процесів, що забезпечують біосинтез білків та обмін вуглеводів. Він також має заспокійливу, судинорозширювальну та сечогінну дію, сприяє належній підтримці тонусу стінок кровоносних судин і підсилює процеси гальмування в корі головного мозку. Потреба дорослої людини в магнії становить 350-500 мг на добу.
Кальцій. Найважливіший елемент для підтримки здоров'я та збільшення тривалості життя. На думку деяких медиків, 90% смертей відбувається в результаті захворювань, пов'язаних з дефіцитом кальцію в організмі. Кальцій безпосередньо бере участь в найскладніших процесах, наприклад, таких, як згортання крові. Крім того, тривалий брак кальцію в їжі небажано позначається на збудливості серцевого м'яза та ритмі його скорочень. Раціон дорослої здорової людини повинен містити від 0,8 до 1 г кальцію. Потреба в ньому зростає при вагітності, годуванні дитини грудьми, при лікуванні переломів кісток.
Йод. Майже половина його знаходиться у щитоподібній залозі людини, оскільки йод є найважливішим компонентом гормону - тироксину. При тривалому недоліку йоду в їжі розвивається зобна хвороба. Добова потреба дорослої здорової людини у з'єднаннях йоду становить 0,1—0,2 мг При дефіциті в раціоні йоду, міді, кобальту та марганцю порушується обмін вітаміну С, а також знижується кількість еритроцитів у крові.
Марганець. Активно впливає на обмін білків, вуглеводів та жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю більш повно утилізуються організмом жири. Добова потреба людини в Марганці становить 5-10 мг.
Кобальт. Недостатнє його споживання проявляється деякими порушеннями функції центральної нервової системи, малокрів'я, зниженням апетиту. Кобальт здатний вибірково пригнічувати дихання клітин злоякісних пухлин та тим самим запобігати їх розмноженню. Брак кобальту в організмі може викликати рак крові. Кобальт необхідний для нормальної діяльності підшлункової залози, а також для утворення червоних кров'яних тілець. На одну добу людині необхідно з'їдати з їжею 0,1-0,2 мг кобальту.
Мідь. Необхідна для регулювання процесів постачання клітин киснем, утворення гемоглобіну і дозрівання еритроцитів. Присутність міді в організмі необхідно для ефективного засвоєння заліза, в іншому випадку залізо, накопичене в печінці, не зможе брати участі в утворенні гемоглобіну. Сприяє вона також більш повні утилізації організмом білків, вуглеводів та підвищенню активності інсуліну. Для всіх цих процесів дорослій здоровій людині щодня необхідні 2 мг міді.
Нікель. У поєднанні з кобальтом, залізом, міддю також бере участь в процесах кровотворення, а самостійно - в обміні жирів, забезпеченні клітин киснем.
Цинк.Входить до складу найважливіших ферментів, що забезпечують належний перебіг окислювально-відновних процесів тканинного дихання. Також цинк входить до складу крові і м'язової тканини. Специфічні наслідки тривалого недоліку цинку в їжі - це, перш за все, зниження функції статевих залоз та гіпофіза головного мозку. Щоб цього не сталося, необхідно щодня отримувати з їжею 10-15 мг цинку.
Ванадій. Ванадій відіграє важливу роль у підвищенні захисних функцій організму. Він стимулює рух фагоцитів - клітин, що поглинають хвороботворні мікроби та підвищують імунітет до інфекцій.
Кремній. Вміст кремнію в крові вкрай незначний. Проте, коли він зменшується, погіршується психічний стан людини, підвищується чутливість до змін погоди, волосся та нігті стають ламкими, шкіра втрачає еластичність. Кремній є складовою частиною сполучної тканини.