Карпатська притча. Будь щасливий!

 

Мудрі карпатські народні притчі про сенс життя, про любов, про вірність, про віру…
Вони бувають про все на світі. Але в них завжди сконцентрована багатовікова мудрість народів Карпат.


День хилився до вечора. Біля стін розкішного замку в лахмітті сидів жебрак й просив милостиню.
Ви коли-небудь дивилися в очі жебракам, яким подаєте? Іноді це такі чисті і світлі очі, що стає соромно за себе. Такі ж були й в цього старця. Стояв він довго, під холодним вечірнім вітром, та длань його була порожня. Раптом вдалині піднявся дорожній пил. Трохи пізніше з за стін замку на вороному коні з'явився вершник.
Раптом вершник, що в'їжджав у ворота замку, з усієї сили вдарив жебрака батогом по обличчю. Той, дивлячись услід зникаючому за воротами замку - наїзнику, сказав:
- Будь щасливий, дорогий пан!
Селянин, який бачив те, що відбувається та почув побажання жебрака, здивовано запитав:
- Невже ти такий праведний?
- Ні, - відповів жебрак.
- Так поясни, навіщо ти побажав йому щастя?
- Побажав тому, що в нього його немає, у цього пана є дорогий замок, але немає щастя. Якби цей високоповажний пан був щасливий, він би не став бити стару людину, людину яка покірно просить про допомогу.


Читайте також:

Притча карпатських мольфарів - Відлуння

Карпатська притча. Справжній рай