Карпатський прополіс. Цілющі властивості.
Карпатський прополіс (бджолиний клей, бальзам, смола) являє собою смолисту запашну природну речовину. Він володіє гіркуватим, прянохолодним смаком, клейкий на дотик. Його специфічний запах нагадує запах меду і воску, тополиних і березових бруньок, ваніліну. При згорянні виділяє типовий запах ладану.
Джерелом карпатського прополісу є смолисті речовини різних рослин,
що збираються бджолами: це бруньки, молоді гілки та листя тополі, берези, верби, осики, сосни, ялини, каштана, вільхи, а також деякі трави. Вперше прополіс стали використовувати в лікувальних цілях у Стародавньому Єгипті, а пізніше в Стародавній Греції та Римі.
Про те, що він ефективно застосовувався при лікуванні ряду захворювань, зазначав у своїй праці «Про лікарські засоби» давньогрецький лікар Діоскорид (I століття н. е.), а потім в знаменитому «Капоні лікарської науки» видатний вчений Авіценна (980-1037 рр. н. е.).
У Стародавньому Єгипті прополіс успішно використовували не тільки для лікування, але і для муміфікації фараонів. У період Середньовіччя мед і прополіс застосовували при простудних захворюваннях, гнійничкових ураженнях шкіри, різних захворюваннях м'язів, суглобів тощо.
У XII-XV століттях в Європі прополіс використовували для лікування зубів і обробки пуповини у новонароджених.
Про прополіс, як про важливий природний лікувальний засіб, можна прочитати в багатьох старовинних європейських лечебниках. Народна медицина минулих століть використовувала прополіс при лікуванні екзем, мозолів, ран тощо.
Однак протягом багатьох століть вчені не виявляли особливого інтересу до прополісу. Поява в XX ст. нових ефективних хімічних антимікробних засобів також сприяло тому, що прополіс був незаслужено забутий. І тільки в другій половині XX ст., знову зріс інтерес до продуктів бджільництва. В Європі прополіс визнаний ефективним лікарським засобом багатопланової дії й використовується при лікуванні найрізноманітніших хвороб - шкірних, легеневих, серцево-судинних, шлунково-кишкових тощо.
Назва прополісу складається з двох термінів: латинського "про"- перед, і грецького "поліс" - місто, фортеця. Бджоли замазують прополісом щілини, згладжують нерівності у вулику, використовують його для кріплення вертикальних стільників до основи стельової дощечки, захисту житла від холоду або спеки.
Коли у вулик проникають інші комахи, слимаки, ящірки, миші, жаби, то бджоли зажалюють їх і покривають шаром прополісу і воску. Замуровані у вулику непрохані гості перетворюються на мумії й ніколи не розкладаються. Встановлено, що для різних цілей бджоли застосовують прополіс неоднакової якості або складу. Так, для покриття внутрішньої поверхні стільникових осередків використовується особливий бальзамічний прополіс, а для замазування отворів у вулику, покриття полотен і рамок - липкий прополіс з домішками воску, пилку і різних речовин, включаючи сміття вулика.
Всього 20-30 г карпатського прополісу досить для створення і підтримки абсолютної бактерицидної атмосфери у вулику. При зменшенні концентрації летючих речовин у вулику бджоли знову злегка обмазують стінки житла.
Читайте також:
Карпатський прополіс, унікальні цілющі властивості
Карпатський прополіс-чарівне царство здоров'я і довголіття
Способи застосування карпатського прополісу
Цілющі рецепти з карпатського прополісу
Карпатське бджолине маточне молочко, унікальні цілющі властивості
Карпатський прополіс, будучи ефективним бактерицидним засобом,
оберігає бджолину сім'ю від вірусів, грибків і бактерій, сприяє збереженню постійного здорового мікроклімату у вулику, а його внутрішні стінки оберігає від руйнування. Встановлено, що на тілі бджіл, які постійно стикаються з прополісом, не живуть патогенні мікроорганізми. Тому бджіл відносять до найчистішої комахи у світі.
Джерелом прополісу для бджолиної сім'ї служать карпатські рослини, що містять смолисті речовини. Колір прополісу залежить від виду рослини: якщо він заготовлений у хвойному лісі Карпат, то буває темно-зеленого або темно-бурого кольору, якщо в листяному - жовто-сірого або коричневого кольору. Прополіс з рівнинної зони Карпат найчастіше коричневий; з лісорівниної - темно-зелений або зеленуватий; карпатський гірський - в основному темно-бурий. При правильному зберіганні карпатський прополіс не втрачає лікувальних властивостей тривалий час, проте найбільш вираженою лікувальною дією володіє максимум торішній прополіс.
Заготовляють прополіс в Карпатах влітку
зіскрібають з рамок, формують в кульки по 50-100 г, загортають в пергаментний папір, а подрібнений у вигляді крихти - в пакети з парафінового паперу. Зберігають його в темному сухому прохолодному місці в герметичному посуді бажано з темного скла. Підігрівання і перетоплення прополісу категорично забороняється. Встановлено, що склад прополісу при правильному тривалому зберіганні змінюється незначно, а його бактерицидні властивості майже не зникають протягом декількох років. Фізіологічні, хімічні, цілющі властивості, карпатські народні рецепти у наших наступних статтях підписуйтесь на новини нашого сайту.