Рис. Корисні й лікувальні властивості звичайних круп. Рекомендації курортної медицини Карпат.
Ця рослина належить до сімейства злакових. Рис почали культивувати багато тисяч років тому у Південно-Східній Азії, зараз це території В'єтнаму і Таїланду. Вже в стародавніх індійських і китайських текстах рис обожнювався стародавніми дописувачами, його використовували для ритуальних приношень. В Україні рис з'явився тільки в XIX столітті. Називали його тоді сарацинським зерном або сарацинською пшеницею, а пізніше він став «сорочинським пшоном».
Оскільки рис абсолютно не терпить холоду, то вирощують його в основному в тропіках і субтропіках Азії, Африки, в Америці та Австралії. В Україні є порівняно невеликі площі у Херсонські області, а в основному він експортується.
Основну частину рису складають вуглеводи-62 % і білки-7,5%. Жирів всього 2,6 %. У ньому багато вітамінів: В1, В2, В3, В5, В6, В9, Н і мінералів: магній, фосфор, мідь, марганець, селен, молібден, кобальт. Також в організм з рисом надходять насичені й ненасичені жирні кислоти, амінокислоти й харчові волокна.
Насамперед слід зазначити різноманітний і насичений вітамінно-мінеральний комплекс. Невелика порція рисової каші на сніданок дозволяє з самого заповнити добову потребу в деяких з них. Зміст вітамінів і мінералів у 100 гр рису (% від добової норми):
B1 – 0,34 мг (22,7%); B2 – 0,08 мг (4,4%); B5 – 0,6 мг (12%); B6 – 0,54 мг (27%); B9 – 35 мкг (8,8%); H – 12 мкг (24%); PP – 5,3 мг (26,5%); магній – 116 мг (29%); фосфор – 328 мг (41%); мідь – 560 мкг (56%); марганець – 3,63 мг (182%); селен – 20 мкг (36,4 %); молібден – 26,7 мкг (38,1%); кобальт – 6,9 мкг (69%).
Крім цих корисних речовин, разом з рисом в організм надходять насичені та ненасичені жирні кислоти, зольні речовини, амінокислоти й харчові волокна.
Калорійність коричневого рису 331 ккал, дикого – 337 ккал, нешліфованого – 285 ккал, білого – 354 ккал. Однак калорійність відвареного рису набагато менше, оскільки він добре вбирає воду. Тому калорійність 100 г білого вареного рису всього 116 ккал.
У продажу рис буває декількох видів:
– повністю оброблений, шліфований рис зазвичай білого, іноді напівпрозорого кольору. Він м'який, швидко готується, але корисних речовин в ньому набагато менше;
– напів шліфований рис. У нього негладка поверхня. В ньому залишається найбільше корисних речовин; нешліфований рис (бурий) найбільш корисний. На вигляд він темний і має оболонку, в ньому найбільше вітамінів, мікро - і макроелементів та інших корисних речовин.
Рис, як і інші крупи, містить харчові волокна і тому добре чистить кишечник. Також в ньому багато калію, що дуже корисно для серця. І не тільки для нього.
Читайте також:
Рис. Корисні й лікувальні властивості звичайних круп
Рис бурий, дикий, червоний. Корисні й лікувальні властивості
Дієтична кухня карпатських курортів рекомендує рисові каші на молоці й воді при суглобових болях, ниркових захворюваннях, недугах сечостатевої системи, проблеми з кишечником.
У рисі немає глютену, що дозволяє його використовувати в харчуванні хворих на целіакію. І рис тому без побоювання можна давати маленьким дітям.
Японці, для яких це основна культура, вважають, що рис сприятливо впливає на центральну нервову систему і мозок, покращує пам'ять, інтелект, концентрацію та увагу. Вчені підтверджують, що ця думка має під собою основу, оскільки до складу рису входить лецитин. Його зміст тим більше чим менше зерно оброблялося (найбільше – в не шліфованому рисі).
У бурому рисі зберігається висівкова оболонка, що підвищує кількість клітковини в їжі.
У дикому рисі багато антиоксидантів, необхідних для ефективного запобігання раку. Вважається, що дикий рис не поступається в їх кількості таким відомим антиканцерогенним продуктам, як червоне вино, виноград, чорниця й апельсиновий сік.
Червоний рис – лідер по боротьбі з холестерином і серцево-судинними захворюваннями.
Калорійність нешліфованого коричневого рису нижче, ніж в інших видів. Найкраще він підходить для очищення шлунку від токсинів і шлаків, позбавлення від запорів, стимуляції травних процесів. Завдяки наявності гамма-орізанолу в складі сприяє зниженню холестерину в крові. Як зерна рису, так і інші частини рослини використовуються для виробництва крохмалю, соломи, паперу, картону, плетених виробів, висівок та ін. З рису роблять вино і горілку-саке.
На основі рисових зерен виготовляються лікарські препарати та дієтичні продукти, що використовуються для лікування остеохондрозу, захворювань шлунково-кишкового тракту, бронхіту, астми.
Борошно з рису широко застосовується у світі, з нього роблять локшину і різні інші страви.
В азійських країнах рисову муку і крупу використовують в косметиці для приготування засобів проти веснянок, зморшок, очищення і пілінгу шкіри обличчя.
Сьогодні є два основних види рисового борошна: білосніжна отримана зі шліфованого злаку, і коричнева - з бурого рису, в ній вище вміст багатьох мінералів і вітамінів. З чорного дикого рису борошно роблять рідко.
У борошні в середньому 80 % вуглеводів, 6 % білків і 1,4 % жирів. Калорійність 366 ккал. Оскільки в рисовому борошні відсутня клейковина, для випічки її доводиться змішувати з пшеничним.
Завдяки високому вмісту міді вживання рисового борошна дозволяє нормалізувати склад крові й зміцнити судини. Також воно буде корисна при гастриті, ниркових недугах, ентероколіті, виразковій хворобі шлунка.
У наші дні рисове борошно все частіше застосовується в дієтичному харчуванні як продукт, який очищає, омолоджує організм і нормалізує обмін речовин. Небажано їсти рис при запорах або кольках. Крім того, з обережністю до нього слід ставитися при 2 або 3 стадії ожиріння.
У бурого рису є один нехороший побічний ефект. Річ у тім, що висівкова частина зерен містить фітинову кислоту, що перешкоджає засвоєнню сполук кальцію і заліза. Це означає, що бурий рис краще не їсти при анемії, неправильному засвоєнні кальцію, слабких кістках (остеопороз) і подібних хворобливих станах. Вважається також, що борошно з рисової крупи небажана для чоловіків з порушеннями статевої функції.