Місця сили Європи - Екстернштайне. Святилище Третього Рейху. Місця в Європі які слід відвідати українському туристу.
Стародавній кам'яний комплекс Екстернштайн - це скупчення мегалітичних скель. Став святилищем та місцем для проведення ритуалів таємного Чорного Ордена СС - (Ahnenerbe - «Спадщина предків») у 1935 р.
Як відомо з документальних джерел таємне товариство Аненербе "Спадщина предків" займалося вивченням мегалітичних скупчень на території Німеччини та окупованих областей. Звичайно ж без уваги суспільства не могло залишитися стародавні лісове Святилище Екстернштайне (Externsteine).
Екстернштайне. Святилище Третього Рейху
У січні 1937 року "Спадщина предків" починає обслуговування стародавніх мегалітів. Экстернштайн - це величезні колони пісковика, створені природою. Вони досягають у висоту десятки метрів.
Скупчення в лісі на півночі Німеччини зубчастих скал, химерно порізаних водою і вітром, - це місце, де відбувалося безліч стародавніх обрядів.
Містичне святилище Третього Рейху зберігає багато таємниць. Колись там відбувалися запеклі сутички між язичниками та християнськими монахами. Місце сили - Екстернштайне було притулком паломників з доісторичних часів. Він служив поперемінно фортецею, місцем розваг та в'язницею. Тепер сюди з'їжджаються туристи з усього світу.
Потрапивши в Тевтобургський ліс (Teutoburger Wald) - так називається гряда Везерских гір, розташована на землі Північний Рейн-Вестфалія, - мандрівник мимоволі застигає перед красою пейзажу який відкрився перед ним. Підносячись на 30 м над землею, ефектно вимальовуючись на тлі неба, перед ним постають п'ять нерівних піщаних колон, поцяткованих затишними гротами і переходами.
Мальовничі скелі Екстернштайн, що нагадують картинку з дитячої книги казок, лише додають чарівності тутешнім містичним місцям. Місця буяють старезними священними будівлями, вони оповиті містикою та легендами: згідно з народними переказами, ці камені були споруджені за одну ніч, а потім спалені дияволом. Цей чудовий куточок природи має для німців те ж значення, що і Стоунхендж для англійців.
Читайте також:
Замок Вевельсбург - капище Чорного ордена СС Аненербе
Саксонія або “Саксонська Швейцарія”. Рудні гори. Дивовижні місця Європи
За однією версією, тут розташовувався основний центр культових церемоній кам'яного віку; за іншою - початок його використання в релігійних цілях відноситься до XII століття, а сам Екстернштайне стародавнє копіювання святих місць Єрусалиму, пам'ять про який зберігалася з часів повернення хрестоносців.
Коли приблизно в 722 році на зміну язичництву в Німеччині прийшло християнство, місця культових відправлень були успадковані новою релігією. У середньовічні часи Екстернштайне служив притулком християнським відлюдникам.
Барельєф "Зняття з Хреста" був висічений приблизно в 1120 році цистерцианскими ченцями монастиря в сусідньому Падерборне, вибиті в камені гроти служили їм молельнями. Примітною деталлю барельєфа є земний стовп, що підтримує, за язичницькими віруваннями - Всесвіт. Щоб показати перевагу християнства над язичництвом, він на зображенні символічно зігнутий в дугу як би служачи опорою для ніг Никодима.
Читайте також: Україна-Європа-Світ
Пізнавальна рубрика для активних, самостійних та допитливих туристів. Мальовничі, цікаві, загадкові місця які варто відвідати українському туристу. Маршрути, пам'ятки, загадки, секрети, реліквії, таємниці в нашій новій рубриці: Україна - Європа – Світ
Згідно з біблійним сюжетом, Никодим брав участь у знятті з Хреста тіла Ісуса. Примітно і те, що ноги Никодима відбиті навмисно-місцеві жителі пояснюють, що це каліцтво було нанесено зображенню язичниками, що мстили християнам за наругу над їх символами.
В скелях Екстернштайне безліч давніх рукотворних печер та проходів, кожні наступні мешканці цих місць тільки розширювали їх. І хоча призначення одних печер не викликає сумнівів - це були молитовні, для яких цілей використовувалися інші - все ще загадка: є тут і сходи, що ведуть в нікуди, і незрозумілі платформи та ніші, висічені в скелі гробниці, просвердлені в скелях дрібні та великі отвори.
Найбільш примітне місце в усьому Екстернштайне - невелика молитовня, яка висічена біля самої вершини однієї з скелястих колон.
Потрапити туди нелегко: дістатися до неї можна лише по вибитих в камені щаблях та хиткому пішохідному містку. Дахи у молільні немає, а на її східній стороні знаходиться куполоподібна ніша з вівтарем у формі колони, що не вписується ні в один зі звичних стилів церковної архітектури. Безпосередньо над вівтарем розташоване кругле вікно діаметром у 50 см.
Європейські дослідники старовини в XIX столітті помітили, що воно спрямоване одночасно на точку річного сходу сонця та саму північну точку сходу місяця - дві важливі астрономічні координати, які відзначаються у багатьох зниклих цивілізаціях і аналогічних спорудах доісторичної епохи.
Основним дослідником Екстернштайна став історик-любитель Вільгельм Тойдт, який довгі роки займався обробкою матеріалів, пов'язаних з історією комплексу Экстернштайн.
Проте з часом Тойдт почав міняти свої погляди на життя, що призвело до того, що у 1908 році він покинув лоно церкви, вступивши в «Союз пізнання природи». Переселившись в 1920 році в Детмольд, він пішов з головою у вивчення давньої історії германців, а ще через вісім років створив своє власне «Об'єднання друзів німецької праісторії».
Экстернштайн з культурного пам'ятника поступово перетворювався на місце паломництва всіх німецьких націоналістів. Тойдт виявив, що Екстернштайн лежить на перетині «священних ліній», знайдених ним на півночі Німеччини. Він вважав, що ці лінії, приблизно збігаються з лініями, відкритими іншими дослідниками, пов'язували Экстернштайн з іншими давніми релігійними мегалітичними спорудами Європи, в тому числі з кам'яним кругом в сусідньому Бад-Майнберге.
Над загадковою капличкою, як стверджував Тойдт, колись розташовувалися дерев'яні споруди, що використовувалися для спостереження за рухом Сонця, Місяця та зірок.
Він доводив, що Екстернштайн був центром відправлення стародавнього місячного культу. Знахідки підтвердили його гіпотезу, відповідно до якої відсутність даху та руйнування в каплиці-обсерваторії - результат навмисного вандалізму з боку ченців. Він довів, що 50-тонна плита біля підніжжя скелі-колони давно була бічною стіною молитовні.
Ченці зруйнували святиню, щоб очистити його від язичницької передісторії і зробити придатним для проведення християнських богослужінь.
Магічні скелі Екстернштайна та об'єднання Вільгельма Тойдта потрапили в поле зору нацистів у 1930 році. Але саме 1933 рік, приходу нацистів до влади, відкрив нову сторінку в історії досліджень цих мегалітів.
Незабаром в гру включився Генріх Гіммлер, який взяв Тойдта під свою опіку. З легкої руки рейхсфюрера комплекс Экстернштайн став святинею нової німецької релігії. Але сам пам'ятник потребував більш ретельного професійного вивчення. З цього часу історичний та природний пам'ятник став святинею таємного есесівського Чорного ордена – Аненербе (Ahnenerbe - «Спадщина предків»).
Подробиці допомоги, наданої Гіммлером у справі вивчення Екстернштайну, наводилися в одній з детмольдських газет. Там була опублікована замітка «Гіммлер в Екстернштайне. Огляд історичного місця разом з професором Андре. У дописі повідомлялося, що місцева влада надавала візиту рейхсфюрера СС величезне значення. Один з місцевих партійних діячів, що знаходився в цей час у лікарні, навіть спеціально покинув палату, щоб особисто привітати главу «охоронних загонів».
У підсумку Гіммлер наказав перевести в розпорядження археологів, які працювали у містичному Екстернштайне, два загони зі складу 72-го штандарта СС. Сам же Гіммлер з неприхованим інтересом оглядав гроти Екстернштайна і розкопи, що розташовувалися поруч зі скелями, пізніше часто приїжджав в ці краї . Дата візиту Гіммлера в Экстернштайн (22 вересня) була теж далеко не випадковою. За місцевими розповідями тут проводилося поминання екіпажу підводного човна "U-9", що вступила в нерівний бій з англійським флотом на самому початку Першої світової війни.
Це вказує на те, що нацисти з самого початку сприймали скелі Екстернштайна як потужну Культову споруду, яка мала величезне значення при створенні неоязичницької релігії Третього рейху.
Подібний процес акуратні німці не збиралися пускати на самоплив. Наприклад, в 1936 році Гіммлер суворо заборонив здійснювати несанкціоновані дослідження історії Екстернштайна. Згодом "Аненербе" випустило кілька книг про "магічні скелі", які перед виданням особисто переглядав і схвалював особисто рейхсфюрер. Подібними «підручниками» забезпечувалися всі есесівці - для них ці книги служили специфічним путівником під час відвідування Екстернштайна, яке стало майже обов'язковим ритуалом для всіх офіцерів СС.