Похід в Карпати. Як себе вести в екстремальних ситуаціях
У професіях, пов'язаних з ризиком, є таке поняття - нештатна ситуація. Нештатна ситуація - це поломка двигуна, втрата орієнтування, раптова хвороба і будь-яка інша подія, що загрожує аварією, що загрожує здоров'ю, життю, яка різко ускладнює нормальний перебіг походу, польоту, плавання, стикування, буксирування тощо.
У процесі підготовки осіб таких професій, як, наприклад, льотчик, моряк, космонавт, гірничорятувальник, полярник, військові спецпідрозділи використовують спеціальні методики й тренажери, що дозволяють штучно відтворити аварійну ситуацію. Відмінна фізична і психічна підготовка, високі морально-вольові якості, знання матеріальної частини. відпрацьовані до автоматизму спеціальні навички й фундаментальні знання в різних галузях - від медицини до електроніки - все це є найважливішою умовою успішного завершення завдання.
Туризм в Карпатах як вид людської діяльності теж безпосередньо пов'язаний з ризиком.
І оскільки туризм не є, як правило, професійним заняттям, ступінь спеціальної підготовки до аварійних ситуацій тут відносно невисокий.
Однак, слід все-таки враховувати багатофакторність ризику туризму в Карпатах.
Мінливість метеоумов, можливі стихійні лиха, хвороби, поломки спорядження, інші обставини можуть вплинути на перебіг походу.
Дати рекомендації щодо всіх ймовірних НС в горах Карпат навряд чи можливо.
Окремі поради з різних аварійних, екстремальних ситуацій розкидані по сотнях книг, посібників, методичок. Вивчення такого матеріалу, звісно, підвищить можливості туристської групи (і кожного учасника окремо), але сподіватися на вичерпні рецепти по всіх можливих НС неможливо.
Крім чисто суб'єктивних факторів підвищеної небезпеки, таких як чвари та розбіжності в групі, перевтома, існують ще тактико-технічні фактори.
Це помилки на місцевості в Карпатах:
недооцінка перешкод і переоцінка власних сил, неповноцінний нічний відпочинок через невідповідне місце, поспіх, недотримання графіка темпу, ритму і тривалості руху, неправильний розподіл вантажу.
Існує і ряд природних факторів, які при неправильних діях учасників становлять підвищену небезпеку в горах Карпат.
А саме:
круті ділянки на скельних, снігових, осипних і трав'янистих схилах Карпат;
обвали каменів, снігових карнизів, льоду, фірна; тріщини на льоду;
лавини з сухого, вологого або мокрого снігу, зі снігових «дощок»;
швидка течія гірських карпатських річок;
селеві потоки;
блискавки;
вітер;
низька температура повітря;
розрідженість повітря на великих висотах;
пороги, гряди, завали, вири та ополонки на річках;
темрява, сутінки, відсутність видимості;
загазованість підземних порожнин;
сифони й вузькості в печерах, раптове затоплення підземних порожнин;
болота, отруйні тварини, комахи, рослини, неправильні дії самих учасників походу, безпосередньо призводять до нещасного випадку.
Так що фактор ризику в Карпатах, як і в будь-якому іншому виді діяльності, пов'язаному з природою, неминучий.
Ми спробуємо дати загальні рекомендації щодо поведінки та діяльності туристів, які потрапили в екстремальну ситуацію в Карпатах.
Ось приблизний перелік дій при виникненні позаштатних ситуацій в Карпатах:
1. Треба заспокоїтися:
слід мобілізувати свою волю і закликати на допомогу всі свої знання, щоб бути готовим до подальших дій. При позаштатних ситуаціях як правило дефіцит часу, тому «брати себе в руки» потрібно негайно, бо обставини вимагають оперативних рішень і дій.
2. Заспокоїти товаришів:
оцінити їх моральну і фізичну здатність до подальшої роботи. Підбадьорити, можливо, навіть розвеселити, зняти напругу, але ні в якому разі не давати розслаблятися, а тим більше розвинутися почуттю приреченості.
3.Оперативно оцінити ситуацію, що виникла:
наприклад, чи надавати медичну допомогу травмованому учаснику негайно чи відтягнути його в безпечне місце.
Для цього слід:
а) по можливості терміново поставити діагноз травмованому,
б) оцінити ймовірність наростання або повторення небезпеки (каменепад, лавина, удар блискавки тощо).
4.Об'єктивно оцінити рівень виниклої небезпеки
та вжити заходів локальної безпеки (відійти в укриття, відбігти до кромки лісу, причалити, закріпитися на скелі додатковою самостраховкою тощо).
5.По можливості зібрати групу разом,
обговорити, оцінити ступінь можливих травм, можливість самостійного переміщення травмованого або необхідність його транспортування.
6.Намітити заходи з ліквідації нештатної ситуації в Карпатах:
а) оптимальний шлях виходу з району в населений пункт,
б) спосіб транспортування потерпілого,
в) способи зв'язку з рятувальниками,
г) способи подачі сигналів лиха,
д) розв'язання побутових питань (Їжа, вода, обігрів),
е) зробити розрахунки часу, продуктів, відстані.
7. Всіляко припиняти розбіжності серед учасників,
панікерство, взаємні звинувачення. Підтримувати високу дисципліну, дух взаємодопомоги і взаємної доброзичливості.
8. При втраті групою мобільності
і можливості самостійно вийти з району організувати пошук безпечного і зручного місця для аварійного табору.
9. При підході та роботі рятувальників
надати їм всю необхідну інформацію і надалі беззастережно виконувати їх прохання та вимоги.
10. Якщо керівник групи травмований або з іншої причини не може керувати групою,
його заступник (або будь-який учасник, висунутий групою в лідери) повинен взяти владу в руки. Демократичність відносин не повинна заважати керівнику управляти колективом. В екстремальній ситуації принцип єдиноначальності особливо важливий.
Читайте також:
Як не заблукати у Карпатах, як виміряти відстань до гір, предметів, споруд
Йдемо у похід Карпатами, як правильно зібрати рюкзак
Пам'ятка туриста. Основи безпечного відпочинку в горах, лісах Карпат
Правила безпечного відпочинку на річці, озері у Карпатах
Похід або прогулянка Карпатами, орієнтування на місцевості, сигнали SOS
Кожен турист в Карпатах зобов'язаний знати міжнародні сигнали (звукові, світлові, візуальні)
які вживаються теми що терплять лихо і рятувальниками при проведенні пошуково-рятувальних робіт.
Сигнали в Карпатах, що подаються будь-якими звуковими й світловими засобами:
"Потрібна допомога" - рівномірно протягом 1 хвилини подати шість сигналів, потім хвилинна пауза і знову шість сигналів і т. д.
"Допомога йде" - рівномірно протягом 1 хвилини слідують три сигнали, потім хвилинна пауза і знову три сигнали та т. д.
"Тривога" - короткі сигнали протягом 3 хвилин.
"Відбій тривоги" - три коротких сигнали, коротка пауза, знову три сигнали й так протягом 3 хвилин.
"Потрібне підкріплення" - під час проведення пошукових і рятувальних робіт цей сигнал такий же, як сигнал «тривога», але його подають до отримання відповіді.
"Так" - два тривалих сигнали, потім коротка пауза й знову два тривалих сигнали.
"Ні" - два коротких сигнали, потім коротка пауза і знову два коротких сигнали.
"Покажчик місцеперебування групи" - тривалий переривчастий сигнал.
Сигнали, що подаються сиреною:
"Тривога" - виючий сигнал змінюється тональність протягом 1 хвилини.
"Відбій тривоги" - безперервний сигнал однієї тональності протягом 1 хвилини.
"Покажчик місцеперебування групи" - безперервний сигнал однієї тональності без обмеження в часі.
Сигнали що подаються дзвоном або будь-яким іншим металевим предметом:
"Тривога" - швидкий безперервний бій у дзвін, метал протягом 1 хвилини.
"Відбій" - подають три коротких сигнали у вигляді швидкого бою в дзвін, після чого коротка пауза і знову три коротких сигнали протягом 1 хвилини.
"Покажчик місцеперебування групи" - тривалий сигнал у вигляді повільних ударів в дзвін, метал.
Сигнали, що подаються ракетами в Карпатах:
«Потрібна допомога» - сигнал лиха не повинен бути пов'язаний з будь-яким кольором ракет. Будь-яка ракета, коли не відомий привід її пуску, вважається сигналом лиха.
Однак при проведенні пошуково-рятувальних робіт, в яких не беруть участі вертольоти, можуть бути застосовані кольорові ракети, що позначають:
"Допомога йде" - вистрілюють послідовно ракети білого і червоного кольору.
"Відбій" - зелена ракета.
"Потрібне підкріплення" - червона ракета.
"Покажчик місцеперебування групи" - біла ракета.
Перед використанням ракети необхідно перевірити її колір, який наноситься на металеву пластинку, що є пижем-заглушкою гільзи. Одна крапка відповідає червоному кольору, дві - зеленому, три - білому.
Якщо в групі, що терпить лихо, виникла необхідність викликати допомогу, то посилають двох-трьох осіб (не менше!). Одна людина може відправитися лише в самому крайньому випадку. Посильні повинні бути відповідним чином екіпіровані, мати з собою маршрутні документи й картографічні матеріали та добре знати:
1. точне місце події (координати на карті, назва перевалу, ущелини, порогів тощо)
2. час події;
3. характер травм потерпілого (постраждалих);
4. необхідність спеціальних медикаментів для постраждалих.
Група яка рухається та якій належить викликати допомогу, повинна під час руху маркувати свій шлях, робити затеси на деревах, фарбувати камені, скелі (наприклад губною помадою), для того, щоб полегшити й прискорити підхід рятувальників. Після відповідної заяви в контрольно-рятувальну службу група посильних не повертається до місця події, а виконує вказівки рятувальників або іншої організації, яка візьметься за рятувальні роботи.