Екскурсії по Західній Україні. Місця Cили Карпат. Камені - слідовики стародавніх святилищ Карпат.
У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. проблема походження знака стопи знайшла відображення у працях Ю. Шилова, Б. Михайлова, М. Чмихова. Ю. Шилов знаки стопи з Кам’яної Могили пов’язує з ведичною міфологією про бога Вішну, що трьома кроками щорічно створює-поновлює світобудову. Він датує їх V – ІІІ тис. до н. е. Б. Михайлов пов’язує їх з ведичними божествами Індрою і Вішною і відносить до епохи міді – бронзи.
Таким чином, сучасна наукова точка зору пов’язує знак стопи з ведичним божеством Вішною і датує її епохою міді – бронзи. При цьому слід пам’ятати, що в епоху бронзи камені-слідовики могли належати індоєвропейцям, а в період міді стопа могла бути втіленням Великої Богині.
Про зв’язок знака стопи з епохою міді, зокрема трипільською культурою, свідчать результати археологічних досліджень в урочищі Скала, що біля с. Сокіл Галицького району, де виявлено трипільське поселення з викутою в скелі лівою стопою довжиною 1,1 м, шириною 0,53 – 0,65 м, глибиною 0,5 м, направлену на північний схід.
Камені-слідовики в Карпатах досі ще не були предметом спеціального наукового вивчення.
Особливою категорією ритуальної скульптури скельних святилищ є стільці-трони. На території Галицької Гуцульщини їх виявлено сім (Зелене, Прокурава, Город, Бистрець, Устеріки, Шепіт, Пасічна). В усіх семи випадках вони знаходяться на підвищенні й направлені на схід або захід. Біля с. Зелене в урочищі Угорські скелі виявлено гігантський трон, названий місцевим населенням «Панське крісло». Його висота 5 м, ширина 15 м. На бокових стінках вирізано Х-подібні хрести. Під правим підлокітником зроблено продовгуваті вруби, а також викуто грот, під лівим - печеру. На хребті Каменистий (Город). Крісло Довбуша висотою 1,8 м, шириною 3 м супроводжується нанесеними на ньому сакральними знаками V, І, ?, О.
На скельному святилищі біля гори Афон (Греція) трон зорієнтовано на північний схід. За 30 м у цьому напрямку викуто великий круг, призначений для ритуальних обрядодій, пов’язаних з літнім і зимовим сонцестояннями. Традиція сакральних кріселтронів виникла і набула поширення у середовищі ранніх трипільців на етапі Прекукутень, Трипілля. А і була пов’язана з культом Великої Богині.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Оригінальним явищем окремих скельних святилищ Карпат є стіжкуватої чи пірамідальної форми камені,
встановлені на високих кам’яних платформах чи скелях (Микуличин І, г. Кінашка Вижницького району Чернівецької області).
Біля с. Микуличин на горі Ґорґан Великий виявлено нагромадження каменів у вигляді платформи, складеної з валунів висотою біля 4 м, на якій знаходиться пірамідальної форми брила, заввишки більше 3 м. Археологічній науці вони відомі як бетилі (betyl), священні камені, очевидно, пов’язані з ідеєю сакрального первісного пагорба, космічної землі-гори.
Особливістю скельних святилищ Карпат є їх календарно-астрономічний характер, який обумовив їх зв’язок з відповідними просторовими орієнтаціями, точками фіксації небесних світил.
Ті чи інші просторові орієнтації храмів визначались їх планувально-конструктивними особливостями, направленістю головних сакральних об’єктів пам’ятки. Оскільки в точках фіксації сходу і заходу Сонця чи Місяця поєднувався простір і час, це давало змогу порівняно легко вираховувати важливі астрономічні явища циклічного характеру, в тому числі настання чотирьох круціальних точок руху. Сонця – двох сонцестоянь і двох рівнодень. При цьому спостерігається зв’язок форми святилища, його просторової направленості з астрономічно-культовою спеціалізацією.
Читайте також:
Храмові місця сили Карпат. Пістинь, Рогатин та Манява
Місця Сили Карпат. Карпатська енергетика
Тринадцять найпотужніших Місць Сили в горах Карпат
Екскурсії по Західній Україні. Місця сили Карпат. Легендарні скелі Довбуша
Місця сили Карпат. Писаний Камінь
Так, брамоподібні святилища на Сокільському хребті й біля с. Розтоки (Бабин, Великий Рожен І, ІІ, Розтоки І), зорієнтовані по лінії схід– захід,
були пов’язані з весняним і осіннім рівноденнями і відповідними ритуальними обрядодіями. Для підковоподібних за формою храмів (Дземброня, с. Багна Вижницького району Чернівецької області), направлених на північний схід, визначальним було літнє сонцестояння, в той час як круглі чи овальні в основі пам’ятки мали змогу фіксувати два сонцестояння і рівнодення.
Точками фіксації сходу чи заходу Сонця завжди виступали важливі сакральні об’єкти тобто храми Карпат.