Річка Стрий. Пішохідні треки (маршрути) Карпат. Маршрути з долини ріки Стрий та його притоків
Пішохідні треки (маршрути) Карпат. До стародавнього монастиря біля села Розгірче.
Вихідний пункт: роздоріжжя на автошляху Стрий-Сколе, де направо відходить дорога до села Стинава (20 км від м. Стрия).
По другому боці автошляху, дещо нижче зауважуємо пішохідний місток через ріку Стрий.
Переходимо на другий берег ріки і повертаємо направо в напрямку до церкви в селі Розгірче, що видніється перед нами.
Печера знаходиться в лісі на узбіччі гірського схилу, безпосередньо над східним кінцем села.
Віддаль від автошляху становить приблизно 2,5 км. Це - дві виконані в скелі комори, розміщені одна над другою.
Нижня комора має передсінок, а виконані в скелі отвори - як вікна і двері. З північної сторони знаходяться викуті сходи на верхній "поверх", де є кілька бокових скельних полиць. Посередині фронтового "фасаду", на висоті верхньої комори виконана фрамуга, мабуть, дім ікони або скульптури.
Все це свідчить про те, що тут було, житло стародавніх ченців-монахів, але більш точних даних про це історія не зберегла.
Зазначимо, що при наявності власного автотранспорту можна доїхати зі Стрия асфальтованою дорогою аж до села Розгірче.
Від автошляху Стрий - Івано-Франківськ за мостом на ріці Стрий слід повернути направо і правим боком ріки через села Братківці, Жулин і Семигинів в'їжджаємо в Розгірче.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Пішохідні треки (маршрути) Карпат. До скель Довбуша біля села Бубнище.
Початковий пункт маршруту - залізнична зупинка Нижнє Синевідсько* на лінії Стрий - Лавочне. Долиною річки Тишівниця (11,5 км і 350 м угору). Шосейною дорогою йдемо на захід приблизно 1 км до місця, де вліво відгалужується дорога до села Тишівниця і через міст на ріці Стрий входимо в село з цією ж назвою. Далі йдемо долиною річки Тишівниця. Пройшовши 1 км, минаємо справа дорогу до села Побук, і після наступних 4 км, теж справа - дорогу до центральної частини села Труханів. Переходимо через потік, який впадає зліва до Тишівниці, йдемо ще майже 1 км правим боком річки на південний схід, після чого звертаємо вліво догори на доріжку, яка піднімається лісом в напрямку на схід і південний схід, і виходить на хребет. На хребті повертаємо направо на південь (доріжка веде вниз в село Бубнище) і, пройшовши приблизно 1 км, опиняємось біля основної групи скель Довбуша. Через хребет Грабник і Попцове (13 км, 380 м угору і 30 м вниз).
До села Тишівниця йдемо через міст на ріці Стрий і зразу на початку села піднімаємося вліво на відкритий хребет Грабник (662 м). Йдемо згідно з лінією хребта в напрямку на південний схід приблизно 5 км у відкритому терені, спостерігаючи справа долину річки Тишівниця і села Тишівницю та Труханів. Далі дорога заходить в ліс, поступово змінюючи напрям на південь, і виводить на слабо виражену вершину Попцове (747 м), де роздоріжжя: вліво (північний схід) - дорога до села Таняви в долині потоку Жижава, просто (південь) — до села Тисів в долині Сукілю, направо (південний захід) - до села Поляниці. Йдемо цією останньою дорогою і, пройшовши приблизно 3 км, виходимо на галявину з основною групою скель Довбуша.
Читайте також:
Річка Стрий - в 3км від смт. Східниця. Опис річки та гирла
Пішохідний маршрут: Гора Парашка – село Майдан
Йдемо в похід Карпатами. Наші рекомендації новачкам
Яка риба водиться у карпатських природних водоймах
Зауважимо, що скелі в Бубнищі знаходяться на віддалі 12 км на південь від Розгірча, тому дійти до них можна і через скелі в Роз-гірчі.
Дорога туди починається безпосередньо над скелями, веде вододільним хребтом в загальному напрямку на південь, переважно через ліс (при дорозі цікава група скель) і з'єднується з хребтом Грабника на відстані 1,5 км перед роздоріжжям на Попцовому.
Ботаніко-геоморфологічний резерват "Скелі Довбуша" був затверджений як пам'ятник природи республіканського значення в 1981 р. Його площа 100 га.
Основна група скель, висотою до 30 м, півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом. Спостерігаючи скелі з цієї площі, зауважимо в першій зліва широку виховану в скелі печеру, всередині якої справа і зліва є кам'яні лави ("призьби"). Висота входу в печеру 1,6 м. Над печерою є видовбана в скелі відкрита полиця глибиною до одного метра, над нею прорубані в камері косі рівчики, в яких, мабуть, був закріплений дах дерев'яної прибудови.
Далі направо знаходиться друга, дещо більша відкрита печера, висотою 2,3 м. її називають "конюшня". Біля неї ще одна невелика печера, яка, можливо, служила жильцям цієї старовинної оселі для зберігання знарядь праці та харчів. В щілині між скелями є ковані східці, якими можна вийти на верх скель, де гарні краєвиди, зокрема, на захід, на хребет Парашки.
Крім описаної основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі навкруги неї є чимало окремих скель-веж. їх варто оглянути. Для цього виходимо через вхідний місток "подвір'я", повертаємо направо і обходимо навколо основної групи скель з її зовнішнього боку.
Серед них відзначимо на заході найвищий "Тюльпан" (до 40 м висоти), на південний захід від нього - "Ляльку", а також на півночі, при дорозі, якою ми прийшли, самітний "Вітряк". Всі ці назви, очевидно, сучасні, присвоєні скелям скелелазами-альпіністами, які часто тут тренуються.
Повертатися зручно шляхом виходу — долиною річки Тишівниця. Можна теж зійти до Болехова, долиною Сукіля (14 км).
Для цього виходимо на дорогу, повертаємо направо і пройшовши З км, виходимо до річки Сукіль в місці, де в неї впадає потік з села Бубнища.
Пішохідні треки (маршрути) Карпат. До Синевідських скель на лівому боці ріки Стрий
Вихідний пункт — міст через ріку Стрий між Нижнім і Верхнім Синевідськом.
Ідучи зі Стрия, безпосередньо перед згаданим мостом, справа зауважуємо дорогу, яка веде далі цим же (географічно лівим) берегом ріки Стрий. Йдемо приблизно 2 км, переходимо невеликий потічок, який тут впадає в Стрий і повертаємо направо вверх на доріжку.
Вона поступово виводить нас на широкий лагідний хребет з досить високою, відносно легкодоступною скелею. Якщо піднімемося на неї і поглянемо назад, на південь, то побачимо прегарну панораму Синевідської долини з ріками Стрий і Опір та навколишніми горами.
Продовжуємо йти далі хребтом угору. Зліва яр другого потоку, на протилежному боці якого показується потужна стіна, складена з вертикальних скель з зубчастою верхнюю лінією, з окремими вежами природного походження фантастичних форм.
Стіна розміщена косо і простягається майже до самого хребта Зійти до підніжжя цієї громади скель приходиться бездоріжжям, що, однак, не представляє особливих труднощів.
В долині наступного, вже третього від моста на ріці Стрий, потічка, є ще декілька потужних скелистих громад, але доволі густий листяний ліс ховає їх від спостерігачів. Всі згадані вище хребти — це відгалуження відкритої вершини Комарницький (685 м), що знаходиться на віддалі біля 3 км від моста на Стрию. Вийти на неї можна будь-яким із хребтів. З вершини гарні краєвиди на північ (долини Стинави і Стрия) і на південь (гори над Сколем).