Таємниці ужгородського замку. Екскурсії Західною Україною.
Ужгородський замок. Це один із найдавніших замків України. Ужгородській фортеці понад 1000 років. Вона старша від великого творіння Ярослава Мудрого - Софії Київської, що з’явилася «лише» у 1054 р. Веде до споруди стародавня вуличка Капітульна. Раніше вона називалася цілком зрозуміло - Замкова. Потім отримала совдепівську назву - Кремлівська. Коли часи змінилися, стару назву не повернули, а почали йменувати на честь капітулу, тобто керівництва Мукачівської греко-католицької єпархії, що тут розташувалася.
Кажуть, ужгородську фортецю заснував як свою резиденцію в IX ст. напівміфічний князь Лаборець, якого дуже любив його народ. Звідси, власне, і починається історія виникнення Ужгорода. Лаборець був ватажком східнослов’янського племені білих хорватів, яке й уподобало тутешні місця собі для розселення.
Але на початку X ст. угорці перейшли Карпати й розбили дружину Лаборця. Він намагався відступити у свої володіння на території сучасної Словаччини, але військо угорців наздогнало хорватів, розгромило їх. Лаборця повісили, а замок Унг забрали собі, влаштувавши з радощів пиятику на чотири дні й назвавши його на свій лад Унгваром («вар» - місто). Через співзвучність із європейською назвою Угорщини «Хунгари» є версія, що саме місто Унгвар дало вотчині мадярів таку назву. Однак учені все-таки схильні вважати, що країна так названа від тюркського слова «оногур» -«десять стріл». Є багато версій, що таке Унг. Одні гадають, що Унгвар - «місто на воді» (з тюркської мови унг, уз, онг - вода, а вар - місто, фортеця, замок). «Унг» також означає слово «правий», отож, можливо, малося на увазі й просто «Правобережжя».
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Отже, Унгвар узяли угорці, які тріумфували. Їх не збентежило навіть те, що в бою за місто загинув їхній ватажок Алмош. Він ніби передчував свою смерть, оскільки перед битвою й приношенням жертв богові заздалегідь передав владу своєму синові Арпаду. За іншими джерелами, Алмош був надто старий і просто відрікся від престолу на користь сина на четвертий день гульні.
Місце загибелі ужгородського князя Лаборця увічнено тепер у назві словацької річки, біля якої він загинув. Оспівали миролюбного правителя в безлічі поем і романів.
Після битви угорці розширили замок, налагодили торгові зв’язки, але в 1241 р. прискакали монголи Батия й усе спалили. Від тієї споруди археологам дещо перепало - залишки фундаменту в підземеллях і навіть карнизи з романським орнаментом.
Те, що ми бачимо нині на Замковій горі, з’явилося тут на початку XIV ст., коли розпочалося 360-річне правління в Ужгороді італійських аристократів Другетів. З трьох боків замок був оточений ровом завглибшки 8-10 метрів, через який перекидали підйомний міст. У фортеці облаштували просторі підземні переходи й каземати, де в мирний час зберігали їжу. Також у бастіоні була в’язниця з кімнатою катувань. У стінах досі залишилися таємні ходи. Після укріплення фортецю жодного разу не взяли штурмом. Востаннє її захищав австрійський гарнізон у 1703-1704 рр. під час повстання під керівництвом Ференца II Ракоці. Після розділу Польщі замок передали Мукачівській греко-католицькій єпархії, яка влаштувала тут гімназію.
Читайте також:
Спадщина масонів у Карпатах. Середнянський замок Ордена Храму
Львів. Високий Замок. Візитка Львова - історія, легенди
Містичний замок Бран – родовий маєток графа Влада Цепеша (Дракула)
Замок Шернборна. Екскурсії по Західній Україні
Львів. Підгорецький Замок, привид. Історія, сучасність, легенди
Середньовічний замок Сент-Міклош. Екскурсії по Західній Україні
Львів. Жовква. Жовківський замок. Екскурсії по Західній Україні
Легенда "Закохана й відьми". Замок оповитий легендами. Основна така: у східній частині замку колись був цвинтар, де ховали Другетів та інших власників фортеці. У південній частині був монастир. У цих місцях, кажуть, періодично з’являється примара Білої Діви. Дама приходить опівночі й бродить, як правило, до світанку. За легендою, у XVII ст. володів замком капітан Другет, у якого була дуже гарна дочка. Слава про неї ішла всіма селами. Один із польських воєвод вирішив захопити Ужгород, але оскільки замок був неприступний, брати його треба було хитрістю. Підступний вояка приїхав до міста, удаючи звичайного мандрівника, і примудрився познайомитися з красунею й закохати її в себе. Вона розповіла коханому, в чому військова таємниця фортеці, показавши потайний хід. Батько довідався про це й у нападі люті наказав замурувати заживо свою дочку в стіну, а її коханого - стратити. Кажуть, душа дівчини досі шукає й кличе свого коханого. Вона ходить уночі своїми колишніми володіннями, лякаючи охоронців краєзнавчого музею, що тепер розташувався тут.
Ще одна легенда замку - "Відьмина яма". Нібито в ній тримали обвинувачених у відьомстві ужгородчанок. Деяких, особливо «заслужених», спалювали на багаттях, як у всій Західній Європі. Однак історики запевняють, що ця яма - насправді руїни першої Ужгородської кам’яної церкви XIII ст.
Туристів, які приходять у замок, найперше зустрічає Геракл, що вбиває гідру. Сюжет відлили з бронзи у 1842 р. для відомого тоді курорту, який розташовувався біля Ужгорода. Але оздоровниця не дожила до наших днів, отож цінну скульптуру вирішили перевезти до обласного центру. Крім Геракла, охороняє замок і священний птах угорців турул. Йому вклонялися мадяри ще за язичницьких часів. Саме він захищав Аттілу й був прародителем угорців. Якщо ми походимо від мавпи, то мадяри - від турула. І цей пернатий захисник із сімейства орлиних допоміг князеві Ракоці в битві 1703 р., принісши йому меча. Він, щоправда, в ужгородської статуї не зберігся...